Обрано чотирьох нових членів у Вищу раду правосуддя. Троє – недоброчесні

ХVI позачерговий з’їзд суддів України визначився з кандидатурою чотирьох нових представників у Вищій раді правосуддя. Троє з чотирьох, згідно з методологією ЧЕСНО.Фільтруй суд! – недоброчесні.

Ними стали:
суддя Донецького апеляційного суду Наталія Краснощокова
суддя Господарського суду міста Києва Іванова Лариса Броніславівна
голова Запорізького окружного адміністративного суду Прудивус Олег Васильович
суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Шелест Світлана Богданівна

Згідно з методологією ЧЕСНО. Фільтруй суд!, троє з чотирьох обраних членів ВРП – недоброчесні.

Так, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Шелест Світлана Богданівна порушила наступні критерії доброчесності – причетність до ухвалення сумнівних рішень та непрозорість статків.

Суддя Шелест головувала у колегії суддів, яка залишила без задоволення апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та підтвердила законність рішення Київської міської ради у частині передачі садиби і будинку українського художника В.Д. Орловського, а також меморіального будинку, в якому жив український художник М. К. Пимоненко, що знаходяться у центрі м. Києва,  у власність ТОВ “Фонд розвитку будівельних ініціатив”. За даними автора статті на порталі “Лівий Берег”, при розгляді справи не було взято до уваги, що вказані будівлі були взяті на облік та під державну охорону як пам’ятки історії та культури місцевого значення рішеннями виконкому Київської міської ради у 1970 та 1984 роках.

Суддя Шелест була у складі колегії, яка задовольнила апеляційну скаргу представника Партії Регіонів та визнала неправомірними дії дільничної виборчої комісії щодо недопущення офіційного спостерігача у приміщення для голосування на виборах народних депутатів України у 2012 році в одномандатному виборчому окрузі №94. Це рішення стало підставою для скасування голосування 1253 громадян, які здійснили своє волевиявлення на виборах народних депутатів в одномандатному виборчому окрузі №94. Згідно зі звітом Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ, у виборчому окрузі 94 ОВК скасувала результати голосування на 27 виборчих дільницях, на яких було віддано загалом 31 205 голосів у загальнодержавному та одномандатному виборчому округах. Підставою для скасування результатів голосування на кожній з цих виборчих дільниць було обмеження прав спостерігачів кандидата від Партії регіонів під час підрахунку голосів. У результаті цього кандидат від Об’єднаної опозиції – “Батьківщини” втратив близько 6 500 голосів та перше місце у виборчому окрузі на користь кандидата від Партії регіонів. Як зазначає ОПОРА, такий результат став можливим через дії політично заангажованих ОВК, неправомірне втручання правоохоронних органів та суперечливі рішення судів.

Також, за інформацією видання “Bihus.info”, суддя Шелест у січні 2015 року стала власницею трикімнатної квартири в Києві, ринкова вартість якої, за даними журналістів, – від 20-ти до 50-ти мільйонів гривень, які судді подарували. У 2015 році, згідно з декларацією, суддя отримала три подарунки у негрошовій формі на загальну суму 2 млн. 833 тис. 163 грн від родичів. Пояснення судді Шелест С.Б

Голова Запорізького окружного адміністративного суду Прудивус Олег Васильович порушив критерій “причетність до ухвалення сумнівних рішень”. Олег Прудиус – суддя Майдану, своїм рішенням він заборонив проведення мирної акції протесту під Запорізькою прокуратурою у часи Революції Гідності. Як вбачається з реєстру судових рішень, суддя Прудивус Олег Васильович у січні 2014 року прийняв постанову, якою заборонив Запорізькій міській молодіжній громадській організації “Центр патріотичного виховання молоді «Пересвіт» проведення 21 січня 2014 року зборів, мітингів, пікетів, походів та демонстрацій, тощо біля будівлі прокуратури Запорізької області. Таким чином, було обмежено громадянам реалізацію права на мирні зібрання. Однак, у 2016 році Вища рада юстиції відмовила у відкритті стосовно нього дисциплінарної справи за фактом винесення вищевказаного рішення.

Як пише “Дзеркало тижня”, суддя Протасов у складі колегії постановив ухвалу, якою з лідера Харківських сепаратистів Юрія Апухтіна було знято обвинувачення у публічних закликах до насильницької зміни конституційного ладу та захоплення державної влади та звільнено з-під варти в залі судового засідання. У березні 2014 року Апухтін оголосив про створення руху “Юго-Восток” та заявив, що рух вимагатиме створення Південно-Східної федеративної республіки, а також надання російській мові статусу державної. Свою проросійську позицію Апухтін неодноразово демонстрував на організованих мітингах. У квітні 2014 року Юрій Апухтін був заарештований за підозрою в організації масових заворушень, включаючи штурм Харківської ОДА, а також закликів до створення “ХНР” і “Конституції ХНР”. У подальшому Юрія Апухтіна було передано представникам терористичних організацій у рамках обміну та повернення полонених українських військовослужбовців.

У деклараціях за 2013 і 2014 роки суддя не вказав квартиру у Києві, що перебуває у його власності з 2012 року. Втім в деклараціях за 2015, 2016 і 2017 роки квартира вже згадана.

Суддя Господарського суду міста Києва Іванова Лариса Броніславівна, за даними ЧЕСНО.Фільтруй суд!, має п’ять порушень критерію “Недотримання норм професійної етики”, а також два порушення критерію “Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків”.

Колишній суддя Господарського суду м. Києва повідомляв про втручання у відправлення ним правосуддя з боку судді Іванової, яка у період 2004-2010 рр. перебувала на посаді заступника голови Господарського суду м. Києва. Втручання начебто  відбувалось через дружину рідного брата судді-скаржника, яка працювала у приймальні Іванової на посаді радника.

Під час розгляду господарського спору суддя прокоментувала перспективи кримінального провадження, у якому вона не брала участі, і схвально висловилась щодо позиції захисту в кримінальній справі.

Суддя Іванова неодноразово виносила рішення у справах, у яких фігурував НАК Нафтогаз України, де працював син судді на посаді юриста. За повідомленням Громадської ради доброчесності, ці обставини свідчать про порушення суддею принципу неупередженого розгляду судових справ.

Пояснюючи джерела походження коштів на придбання будинку в закритому котеджному містечку суддя послалась на те, що разом із чоловіком працювала в Сибіру протягом 10 років. Втім у досьє судді вказано, що вона 4 роки жила з чоловіком у місті Іркутськ за місцем його служби та у подальшому 5 років проживала з чоловіком у Німеччині, де він служив у групі радянських військ. При цьому зауважено, що у Німеччині Іванова не працювала.

За висновком Громадської ради доброчесності, лише за офіційними даними декларацій, сім’я Іванових витратила за 9 років (з 2002 по 2011) на придбання нерухомості і цінного майна приблизно 259 тис. доларів США, що перевищує суму їх офіційних доходів за цей період. Так, згідно із декларацією за 2015 рік, суддя володіє квартирою площею 46,7 м. кв в м. Києві, та квартирою 73,1 кв.м на праві спільної власності. Чоловік судді – власник чотирьох квартир у столиці, земельної ділянки в Старих Петрівцях та трьох земельних ділянок, сумарною площею 3000 кв. м., у м.Києві, земельної ділянки у передмісті Києва (Віта-Поштова) площею 1200 м. кв. та не введеного в експлуатацію будинку площею 409 м. кв. у м. Києві. Також  на праві користування у судді перебуває автомобіль HONDA CR-V, придбаний на доньку, а у чоловіка у власності авто MITSUBISHI PAJERO 1999 року випуску. Крім того, син Іванової Л.Б., як зазначається у висновку Громадської ради доброчесності, в 2009 році (на той час він не набув адвокатського свідоцтва і проживав з батьками) придбав новий автомобіль Audi A-5.

За підрахунками Громадської ради доброчесності, офіційно задекларованих дохожів сім’ї Іванових недостатньо для того, аби покрити витрати на утримання задекларованого майна та закордонні поїздки, які згадуються у висновку ГРД.

Як повідомив голова Ради суддів України Олег Ткачук, Олег Прудивус приступає до виконання обов’язків члена ВРП з 20 грудня 2018 року, Наталія Краснощокова, Світлана Шелест та Лариса Іванова – після появи вакантних посад. Загалом до складу ВРП входить 21 член, з них від з’їзду суддів — 10 представників. Членів ВРП обирають на чотири роки.

Примітно, що всі вказані судді дублюють список, про який писала активістка ВГО “Автомайдан”, координатор проекту PROSUD Катерина Бутко. Згідно з інформацією, вказаною на сайті “Українська правда”, ще до початку з’їзду поширювалася інформація щодо уже погоджених з Адміністрацією Президента кандидатів до ВРП.