Причетність до ухвалення сумнівних рішень

За повідомленням “Слідство.Інфо”, суддя Заєць Тарас Олександрович у лютому 2014 року постановив ухвалу про застосування щодо активіста Євромайдану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.

Відповідно до методології перевірки доброчесності кандидатів на посади суддів Верховного Суду можливість виникнення у стороннього поінформованого спостерігача обгрунтованих сумнівів у дотриманні суддею принципів справедливості, об’єктивності та неупередженості при прийнятті суспільно важливого судового рішення може свідчити про порушення кандидатом критерію щодо непричетності до ухвалення сумнівних рішень.

Порушення норм професійної етики

У декларації доброчесності, яку судді повинні подавати щорічно, зазначаються відомості щодо прийняття рішень про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України “Про відновлення довіри до судової влади в Україні”, у зв’язку з їх участю у таких акціях.
Однак, суддя Заєць Т.О. у власній декларації доброчесності вказав про те, що ним не приймалися такі рішення, незважаючи на те, що суддею було постановлено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно активіста Революції Гідності. Таким чином, суддею були надані недостовірні відомості у декларації доброчесності.

Відповідно до методології перевірки доброчесності кандидатів на посади суддів Верховного Суду зазначення недостовірних відомостей в декларації доброчесності є індикатором, який може свідчити про порушення кандидатом критерію дотримання норм професійної етики.