Іваненко Яна Леонідівна
Інформація щодо участі кандидата у конкурсі
Проміжні результати:
Результати анонімного письмового тестування – 78,75
Результати практичного завдання – 58,5
Загальний результат іспиту – 137,25
-
Оцінка доброчесності
Непрозорість статків
1) У деклараціях за 2015, 2016, 2017 роки зазначено, що на праві користування з 2005 року у судді перебуває квартира площею 142 кв.м. Проте, у декларації за 2013 рік відомості про цю квартиру відсутні. Згідно із деклараціями за 2015, 2016 роки на праві користування у судді перебуває Suzuki SX4 (дата набуття права – 31.03.2011). Однак, у деклараціях за 2013 і 2014 роки відомості про вказане майно відсутні.
2) Як зазначається у висновку Громадської ради доброчесності, за даними паперових і електронних декларацій за 2012-2016 роки, суддя має доходи лише у вигляді заробітної плати і невеликої матеріальної допомоги, має в користуванні квартиру площею 140 м. кв. у м. Києві, власником якої є мати, і у власності — подарований їй в 2010 р. будинок в смт. Ворзель площею 272,9 м.кв. Членами Громадської ради доброчесності встановлено, що будинок знаходиться під постійною охороною і потребує значних витрат на опалення і догляд за територією. Окрім того, суддя також має нести витрати на утримання дитини і на пересування до місця розташування будинку. За таких обставин, Громадська рада доброчесності припускає, що реальні доходи Кандидата є більшими від задекларованих і (або) Кандидат перебуває в сталій матеріальній залежності від іншої особи, яка не зазначена у декларації і чий обсяг фінансового впливу на Кандидата і власні доходи не є прозорими.
Відповідно до методології перевірки доброчесності кандидатів на посади суддів Верховного Суду наявність суттєвих розбіжностей між відомостями про майно при порівнянні декларацій, невідповідність стилю життя задекларованим статкам є індикаторами, які можуть свідчити про порушення кандидатом критерію відповідності стилю життя задекларованим доходам та прозорості статків.
Порушення норм професійної етики
Як вбачається з висновку Громадської ради доброчесності, Іваненко Я.Л. отримала почесне звання “Заслужений юрист України”, яке видається “за значний внесок у розбудову правової держави”, у 2004 році і була наймолодшим володарем цього звання. На час отримання державної нагороди Іваненко Я.Л. була суддею, однак не здійснювала правосуддя. Як зазначає Громадська рада доброчесності, широкому загалу не відомі будь-які надзвичайні одноразові вчинки (подвиги) судді, які б могли вважатися таким значним внеском. За таких обставин у стороннього поінформованого спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів у тому, що суддя мала достатньо часу і можливостей, щоб зробити “значний внесок у розбудову правової держави” на момент отримання нагороди.
Відповідно до методології перевірки доброчесності кандидатів на посади суддів Верховного Суду наявність інформації з достовірних відкритих джерел про взаємовідносини, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді, є індикатором, який може свідчити про порушення кандидатом критерію дотримання норм професійної етики.
-
Біографічна довідка
Освіта:
1998 – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Кар’єра:
2012 – т.ч. – суддя Вищого адміністративного суду України (суд припинив роботу 15.12.2017);
2007-2012 – суддя Київського апеляційного господарського суду (з 2009 року обрана на посаду судді безстроково);
2004-2007 – суддя Господарського суду Київської області;
2002-2004 – помічник-консультант народного депутата України;
2001-2002 – провідний спеціаліст контрольно-аналітичного відділу Вищої ради юстиції;
2000-2001 – радник Голови Вищої ради юстиції;
березень – червень 2000 – помічник Голови Вищої ради юстиції;
1999-2000 – головний радник – керівник служби Голови Вищої ради юстиції;
1998-1999 – помічник Голови Вищої ради юстиції.
Зв’язки:
Згідно з висновком Громадської ради доброчесності:
- Євдокимов Валерій Олександрович (батько дитини) – з 2002 по 2006 – народний депутат України IV скликання. До цього часу, з 1998 по 2004, був членом Вищої ради юстиції, а з 1998 по 2001 обіймав посаду Голови Вищої ради юстиції. До того, з 1994 по 1998, був народним депутатом України II скликання. Також, з 1995 по 2016 обіймав посаду Голови Союзу юристів України.
Як зазначається у висновку Громадської ради доброчесності, Іваненко Я.Л. підтримує з Євдокимовим В.О. тісні зв’язки, близькі до родинних.
Офіційні документи щодо кандидата:
Декларація родинних зв’язків за 2011-2015 роки
Декларація родинних зв’язків за 2012-2016 роки
Декларація родинних зв’язків за 2013-2017 роки
Декларація доброчесності 2015 рік
Декларація доброчесності 2016 рік
-
Додаткова інформація
Участь в інших конкурсах:
Брала участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак вибула з конкурсу за результатами пленарного засідання.
Інша інформація:
1) У 2011 році Іваненко Я.Л. захистила дисертацію та отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук.
2) У своєму висновку Громадська рада доброчесності зауважила, що протягом тривалого часу кандидат перебувала в прямому підпорядкуванні В.О. Євдокимова (батько дитини Іваненко Яни) і була призначена суддею у той період, коли він був секретарем Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, а особи, відповідальні за її призначення на посаду, перебували членами громадської організації під його головуванням.
Резонансні справи
Відповідно до статті В.Тимощука, опублікованій на веб-сайті видання «Українська правда», суддя Іваненко Я.Л. у складі колегії суддів ухвалила рішення, яким фактично узаконила обов’язок громадян України при отриманні закордонних паспортів сплачувати, окрім державного мита у розмірі 170,00 грн, додаткові суми, що не передбачені законодавством, а саме, 87,15 грн – «за оформлення та видачу паспорту» та 120,00 грн – «за бланк паспорту».