Причетність до ухвалення сумнівних рішень

У висновку Громадської ради доброчесності вказано, що Гришин Г.А., перебуваючи на посаді судді Апеляційного суду Донецької області, брав участь у розгляді справи, за результатами якої суд виніс обвинувальний вирок щодо громадянина Луценка та визнав його винним у вбивстві з корисливих мотивів та незаконному зберіганні вогнепальної зброї.

Ця справа стала предметом розгляду у Європейському суді з прав людини, який визнав порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказавши, що «права захисту були обмежені до тієї міри, яка підриває справедливість процесу у цілому».

Відповідно до методології перевірки доброчесності кандидатів на посади суддів Верховного Суду наявність інформації з достовірних відкритих джерел про прийняття кандидатом рішення, яке призвело до серйозного порушення прав людини, може свідчити про порушення кандидатом критерію щодо непричетності до ухвалення сумнівних рішень.

Порушення норм професійної етики

У декларації доброчесності, яку судді повинні подавати щорічно, зазначаються відомості щодо розгляду одноособово або у колегії суддів справ або ухвалення рішень з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини. Однак, як випливає із висновку Громадської ради доброчесності, суддя у власній декларації доброчесності вказав про те, що ним не приймалися такі рішення, незважаючи на те, що винесений суддею обвинувальний вирок щодо громадянина Луценка був предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справі «Луценко проти України». Таким чином, суддею були надані недостовірні відомості у декларації доброчесності.

Відповідно до методології перевірки доброчесності кандидатів на посади суддів Верховного Суду наявність інформації з достовірних відкритих джерел про зазначення недостовірних відомостей в документах є індикатором, який може свідчити про порушення кандидатом критерію дотримання норм професійної етики.

Пояснення Гришина Г.А.