Освіта:

1994 –  Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Кар’єра:

2018 – т.ч. – суддя Полтавського апеляційного суду;

2001-2018 – суддя апеляційного суду Полтавської області;

1996-2001 – суддя Гребінківського районного суду Полтавської області (з 2001 року обраний безстроково);

1993-1996 – помічник голови Глобинського районного суду Полтавської областi.

Офіційні документи щодо кандидата:

Досьє

Декларація за 2014 рік

Декларація за 2015 рік

Декларація за 2016 рік

Декларація за 2017 рік

Декларація родинних зв’язків судді за 2010-2015 роки

Декларація родинних зв’язків судді за 2012-2016 роки

Декларація родинних зв’язків судді за 2013-2017 роки

Декларація доброчесності 2015 рік

Декларація доброчесності 2016 рік

Декларація доброчесності 2017 рік

Рішення Громадської ради доброчесності “Про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації щодо кандидата на посаду судді Верховного Суду Абрамова Петра Станіславовича”

Участь в інших конкурсах:

1) Брав участь в конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, однак  за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 627,75 балів, що не дозволило йому увійти до списку 30 суддів, рекомендованих на призначення на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

2) Брав участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Інша інформація:

1) Абрамов П.С. неодноразово вигравав справи у Європейському суді з прав людини щодо стягнення на його користь заробітної плати з держави Україна.

2) Відповідно до декларації за 2016 рік, дочка судді Абрамова Ольга Петрівна отримала від судді подарунок у грошовій формі –  135000 грн. Відповідно до декларації за 2017 рік, дочка судді Абрамова Ольга Петрівна отримала від судді подарунок у грошовій формі –  900000 грн та 200000 грн від матері Абрамової.

3) Згідно інформації, що міститься у рішенні Громадської ради доброчесності, в складі колегії суддя Абрамов скасував рішення Октябрського районного суду м. Полтави. У Громадської ради доброчесності після аналізу виникли серйозні сумніви в об’єктивності і неупередженості суддів апеляційної інстанції під час ухвалення рішення через те, що текст мотивувальної частини рішення не відповідає правилам складання таких процесуальних документів, не надано оцінки доводам суду першої інстанції, в основу рішення покладено єдиний доказ, представлений відповідачем, причини відхилення доказів позивача не наведені у належний спосіб, суд обмежився в цій частині лише констатацією того, що висновок експерта ґрунтується на припущеннях.