Знай недоброчесних у Верховний Суд в обличчя – список ЧЕСНО. Фільтруй суд!

У березні 2019 року Вища рада правосуддя завершила розгляд матеріалів щодо внесення Президентові України подання про призначення суддів до Верховного Суду за рекомендаціями, які надійшли від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Вища рада правосуддя рекомендувала Президенту призначити 69 кандидатів, 18 з них порушили критерії доброчесності, відповідно до методології ЧЕСНО. Фільтруй суд! На призначення Президент має 30 днів, тож вже скоро має з’явитись відповідний Указ. Під час першого конкурсу до Верховного Суду у найвищу інстанцію потрапило 49 недоброчесних, за критеріями ЧЕСНО, суддів. Коли Президент призначить рекомендованих Вищою радою правосуддя нових суддів, у найвищій судовій інстанції стане на 18 недоброчесних більше.

Недоброчесних треба знати в обличчя! ЧЕСНО. Фільтруй суд! знайомить із вісімнадцяткою потенційних нових порушників критеріїв доброчесності у Верховному Суді.

Так, суддею Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду стане Ігор Бенедисюк, який перебуваючи на посаді голови Вищої ради правосуддя не забезпечив належного очищення судової влади від недоброчесних суддів, що унеможливило відновлення довіри суспільства до суддів. Як зазначено у матеріалі PROSUD, Бенедесюк нічого не зробив для того, щоб виявити дійсні причини масового порушення цими суддями присяги. Численні звернення Автомайдану та родин Героїв Небесної Сотні сприяти встановленню організаторів впливу на суддів були проігноровані. Більшість «суддів Майдану» уникнули відповідальності, велику частину справ проти суддів було закрито у зв’язку з завершенням строку давності, у чому винна сама Вища рада правосуддя.

Майбутньою суддею Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду стане Олена Калашнікова, яка була головуючою при розгляді судової справи та ухваленні постанови від 11 січня 2016 року про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відсторонення судді Солом’янського районного суду м. Києва Кушнір Світлани Іванівни. Згідно із інформацією з веб-сайту «Закон і Бізнес», суддя Кушнір С.І. обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою учасникам протестних акцій під Революції Гідності Овсієнку М.Ю. та Юрченку Д.М..

Її колегою стане також суддя, що має досвід заборони мирних зібрань – Андрій Жук. За інформацією з єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Жук А.В. прийняв постанову, якою обмежив право на мирне зібрання Тернопільській обласній партійній організації політичної партії “Інформаційна Україна”, обслуговуючому кооперативу “Аляска Авто” та ініціативній групі від вул. П.Орлика 4 шляхом заборони проведення ними мирних зібрань, запланованих у м. Тернополі 12 липня 2013 року. Однією із підстав заборони були заплановані святкові богослужіння.

В узагальненій доповіді правозахисних організацій “Права людини в Україні у 2013 році” схоже рішення було наведене як приклад недотримання права на мирне зібрання з огляду на те, що підставою для заборони стало християнське свято.

Суддею Верховного Суду також стане Наталія Блажівська. Указом Президента у 2007 році вона була призначена на посаду судді вперше до Окружного адміністративного суду м. Києва. За 5 років, оминувши роботу в апеляційній інстанції, Наталія Блажівська була обрана на посаду судді Вищого адміністративного суду України.

Подібне кар’єрне просування може містити ознаки протекціонізму, адже суддя Блажівська є дочкою екс-заступника генерального прокурора Пшонки, що є фігурантом розслідування Наші гроші. Журналісти неодноразово звертали увагу на значні статки сім’ї Блажівських.

Сама ж Наталія Євгеніївна увійшла до рейтингу руху ЧЕСНО “судді-мільйонери”, задекларувавши у 2015 році більш ніж 4 млн. грн сукупного доходу сім’ї.

Загалом, Вищою радою правосуддя до призначення рекомендовано наразі 3 кандидати, що порушили критерій доброчесності, до Касаційного кримінального суду, 5 – до Касаційного цивільного суду, 4 – до Касаційного господарського суду та 6 – до Касаційного адміністративного суду.

Також варто зазначити, що, за результатами розгляду, щодо 8 кандидатів розгляд було відкладено. Серед них кандидати, що порушили критерії доброчесності, відповідно до методології ЧЕСНО. Фільтруй суд!: Валерій Картере, Сергій Могил, Світлана Вус, Олена Губська та Тетяна Чумаченко. Одному кандидату, а саме судді Павлу Пархоменку, було відмовлено у внесенні подання про призначення його на посаду судді Верховного Суду.

Таким чином, в Україні закінчився конкурс на зайняття 78 вакантних посад у Верховному Суді. В ході конкурсу команда ЧЕСНО. Фільтруй суд! опублікувала інтерактивний список недоброчесних кандидатів на посади у ньому. Аналітичні довідки ЧЕСНО були надіслані до Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради доброчесності для оцінки кандидатів.

Інтерактивний список недоброчесних кандидатів до Верховного Суду: https://chesnosud.org/nedobrochesni-u-verhovnyj-sud/. У списку можна перевірити, скільки кандидатів, які порушили критерії доброчесності ЧЕСНО. Фільтруй суд!, покинули конкурс та хто із недоброчесних отримав негативний висновок Громадської ради доброчесності.