Чи покарано суддів, яких ловили на хабарництві?

Рух ЧЕСНО простежив долю 9 суддів, прізвища яких стали відомими через хабарі у великих розмірах. Чи понесли відповідальність судді?

khabarnyky

 

Ігор ЗВАРИЧ, колишній суддя Львівського апеляційного адміністративного суду, був спійманий із хабарем у 100 000 долларів США, які йому принесли нібито для “засівання” за українським обрядом. За хабарництво суддю засудили до 10 років позбавлення волі. У січні 2016 року Зварич вийшов на волю. Схоже, тепер суддя-колядник зароблятиме на хліб письменницькою діяльністю – навесні 2016 року вийшла друком його третя книга “Бананове правосуддя України”.

Прізвище судді Малиновського районного суду м. Одеси Олексія БУРАНА стало відоме українцям у березні 2016 року, коли суддя відкрив вогонь по співробітниках НАБУ та втік при спробі затримання за хабар. Як повідомляли журналісти, згодом суддя спробував вчинити суїцид, і був госпіталізований. 31 березня Верховна Рада України схвалила затримання і арешт Бурана. Судді інкримінують отримання хабара в особливо великих розмірах і замах на життя співробітників правоохоронних органів. Наразі триває досудове розслідування.

Сума у 15 000 долларів США у 2015 році стала фатальною для двох суддів – Любові ПЕРЕПЕЛЮК із Апеляційного суду Чернівецької області та Павла СКУТЕЛЬНИКА, судді Господарського суду Київської області. Спільним для цих суддів є і те, що їх досі не притягли до кримінальної відповідальності. Служба безпеки України “спіймала на гарячому” суддю із Чернівців Любов Перепелюк у квітні 2015 року. Однак, ще у січні 2016 року, за інформацією ЗМІ, суддя продовжувала розглядати справи. Кримінальну справу за обвинуваченням Любові Перепелюк 9 червня розглядає Снятинський районний суд Івано-Франківської області. Що стосується Павла Скутельника, суддя був затриманий правоохоронцями у травні 2015 року на хабарі за ухвалення рішення у справі про банкрутство державного підприємства Міністерства оборони України. У листопаді 2015 року народні депутати надали згоду на затримання судді. У травні цього року Дніпровський районний суд м. Києва під голосуванням судді Курила Андрія розглядав справу хабарника, однак, повернув обвинувальний акт прокурору.

26 липня у Печерському райсуді вкотре розглядатиметься справа обвинувачених у хабарництві суддів Солом’янського районного суду Алли Демидовської та Андрія Макухи.  Ще у 2013 році Демидовську та Макуху спіймали на хабарі, за різними даними, від 5500 до 7000$. Досудове розслідування тривало понад рік, і у червні 2014 року прокуратура нарешті передала справу до суду. Однак, суддя у справі Оксана Царевич, яка сама сьогодні є фігурантом кримінальної справи за рішення проти Автомайдану, двічі повертала обвинувальний акт прокурору. Те ж саме у 2015 році  зробила суддя Світлана Смик.

Досі не поніс відповідальності суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Олег ДВОРНІК, якого спіймали на хабарі ще у 2013 році за винесення “потрібного” рішення. 11 лютого 2016 року Барський районний суд Вінницької області визнав Олега Дворніка винним та засудив його до 6 років позбавлення волі. Однак, вирок не набув законної сили через апеляційну скаргу судді.

Лише з третьої спроби був засуджений до 8 років позбавлення волі суддя Залізничного районного суду Львова Ігор ГАНИЧ, однак суддя-хабарник рішення оскаржив і вирок досі (!) не набув законної сили. Суддю спіймали на хабарництві ще у 2011 році. 9 червня  Апеляційний суд Волинської області вкотре розглядатиме справу хабарника, який відтягує винесення рішення, почергово заявляючи відводи суддям.

Найменше світла пролиту на справу судді Вищого господарського суду України Віктора ШВЕЦЯ. У березні цього року СБУ спільно з Генеральною прокуратурою затримали суддю на місці злочину за одержання неправомірної вигоди. Спочатку правоохоронці не оголошували ім’я судді, однак згодом речник СБУ Олександр Ткаченко у спілкуванні із журналістами підтвердив, що затриманим суддею є саме Віктор Швець. Наразі нам невідомо, чи було відкрито кримінальне провадження щодо судді – СБУ не надала жодної інформації на запит Руху ЧЕСНО.

Рух ЧЕСНО не робить тверджень щодо винуватості суддів у вчиненні злочину. Хабарником Рух ЧЕСНО вважає суддю, щодо якого  відкрито, триває кримінальне провадження, або набув законної сили вирок суду. Висновки ЧЕСНО про причетність суддів до хабарництва є оціночними судженнями та не підлягають спростуванню. Джерелом інформації щодо затримання та притягнення суддів до кримінальної відповідальності є веб-портал «Судова влада України», Єдиний державний реєстр судових рішень та інші відкриті загальнодоступні джерела.