“Вічні” голови судів: “господарники” чи “корупціонери”?

Національне агентство з питань запобігання корупції розробило та оприлюднило антикорупційну стратегію на наступні 4 роки. З-поміж іншого значну увагу приділили і запобіганню корупції в одній з пріоритетних сфер сфері правосуддя.

Здається, НАЗК чи не перші з органів державної влади (до того на проблемі наголошували громадські експерти), звернули увагу на не надто очевидну проблему, яка впливає на наявність корупційних ризиків. Це “вічні” голови судів, тобто ситуація, коли судді обіймають адміністративну посаду тривалий час

Наприклад в Одеському окружному адміністративному суді Олег Глуханчук є незмінним головою суду вже 12 років. І все б нічого, якби закон не передбачав, що займати таку посаду не можна більше 2 строків поспіль.

До того ж суддя Глуханчук, згідно аналізу кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!, є недоброчесним. За даними веб-сайту “Prosud”, на якому розміщено журналістське розслідування, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснювали розслідування у кримінальному провадженні щодо нібито недостовірних відомостей у деклараціях Глуханчука. Воно стосувалося недекларування “об’єкту незавершеного будівництва” двоповерхового будинку на земельній ділянці, яку придбала дружина фігуранта.

Не відстає від свого колеги і суддя Голосіївського районного суду міста Києва Олена Первушина. До недавнього часу вона також обіймала посаду голови зазначеного суду тривалий час чотири строки поспіль. За інформацією з сайту кампанії “ЧЕСНО. Фільтруй суд!”, у часи Революції Гідності Голосіївський суд під пильним керівництвом судді Первушиної активно долучився до переслідування активістів.

ВГО “Автомайдан” повідомляє: щонайменше 7 суддів цього суду ухвалювали протиправні рішення, якими позбавляли водійських прав учасників Автомайдану. Однак найбільше суддя Первушина прославилася, коли ініціювала кримінальне провадження проти громадських активістів – нібито за її переслідування.

На жаль, в українських судах “голова суду” це не лише про “організацію ведення в суді судової статистики” та “представлення суду як органу державної влади”. Подекуди вони використовують свою посаду для контролю за діяльністю суддів-підлеглих і тиску на них. 

З останнього приклад Павла Вовка з Окружного адміністративного суду Києва. Розмови у кабінеті голови ОАСК, які оприлюднило Національне антикорупційне бюро України, свідчать: голова суду ймовірно вирішує і багато інших питань. Як то: кому і які судові рішення потрібно ухвалити. 

Яскравим прикладом, коли Голова суду то не лише про законодавчо визначені повноваження є екс-голова Октябрського районного суду Полтави Олександр Струков. Як повідомляє “Канал 24”, голова суду Струков систематично переслідував суддю-викривачку Ларису Гольник та всіляко перешкоджав їй виконувати свою роботу.

У коментарях Гольник для “Радіо Свобода” зазначається, що Струков ініціював збори, на яких її мали б притягнути до дисциплінарної відповідальності. Також він дав неправдиві свідчення проти неї, що нібито вона спровокувала на злочин мера Полтави Олександра Мамая, з яким у судді Гольник був конфлікт.

Ці випадки є непоодинокими. Посада голови суду досі лишається інструментом для корупційних зловживань в руках окремих особистостей.

Антикорупційна стратегія НАЗК піднімає питання необхідності урегулювати таку проблеми, але не пропонує шляхів її вирішення. А отже, це питання є досі відкритим, але його актуалізація дає надію на успішне вирішення. 

Матеріал опубліковано у виданні “Ліга.Блоги”