Судді апеляційних судів адміністративної юрисдикції: аналіз ЧЕСНО. Фільтруй суд!

Кампанія ЧЕСНО. Фільтруй суд!  провела комплексний аналіз суддів апеляційних судів адміністративної юрисдикції. Це судді таких восьми судів: Київський апеляційний адміністративний суд, Вінницький апеляційний адміністративний суд, Одеський апеляційний адміністративний суд, Донецький апеляційний адміністративний суд, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, Харківський апеляційний адміністративний суд, Львівський апеляційний адміністративний суд, Житомирський апеляційний адміністративний суд.

Аналітики проекту сформували 224 профайли суддів цих судів, з якими можна ознайомитись на нашому сайті. Із 224 суддів, 122 не відповідають критеріям доброчесності, котрі були розроблені нашою кампанією. Це означає, що 54% суддів є недоброчесними відповідно до методології ЧЕСНО. Фільтруй суд!

Зокрема:
60 суддів причетно до ухвалення сумнівних рішень;
94 судді порушили критерії прозорості статків;
14 суддів не відповідають критерію етичної поведінки;
2 судді порушили права людини;
3 судді причетні до кримінальних правопорушень.

Найбільше суддів, що порушили критерій непричетності до ухвалення сумнівних рішень у Київському апеляційному адміністративному суді. Судді цього суду масово ухвалювали рішення, що обмежували право громадян на мирні зібрання. Примітно, що з 47 суддів даного суду 41 суддя не відповідає критеріям доброчесності, розроблених нашим рухом. Окрім критерію непричетності до ухвалення сумнівних рішень, деякі судді цього суду виявилися причетними до кримінальних правопорушень, пов’язаних із корупцією. Так, наприклад, за повідомленням видання “канал 24”, суддю Юрія Сауляка було затримано під час одержання хабара у розмірі 4 тисяч доларів. Дарницьким районним судом м. Києва було ухвалено вирок від 27 лютого 2014 року, яким суддю було визнано винним у вчиненні даного злочину та призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки із позбавленням права обіймати посади, пов’язані зі здійсненням функцій представника влади та відправленням правосуддя строком на три роки. Проте, даним вироком суддю було звільнено від відбування покарання з випробуванням (3 роки іспитового строку).

Вищевказаний вирок оскаржувався в апеляційному та касаційному порядку, і зрештою був повернений на новий апеляційний розгляд. Як вбачається із постанови Верховного Суду, після нового розгляду в Апеляційному суді міста Києва суддю все ж таки було визнано винним за частиною звинувачень, однак було звільнено від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності. Станом на липень 2018 року справа розглядається у Верховному Суді.

Порушували критерій “причетність до ухвалення сумнівних рішень” і у Одеському апеляційному адміністративному суді. Проте, крім обмеження права громадян на мирні зібрання, судді даного суду причетні до ухвалення й інших рішень, що викликають сумнів. Так, наприклад суддя Зуєва Лариса у складі колегії суддів постановила ухвалу, якою залишила без змін рішення суду І інстанції про визнання протиправним рішення Одеської міської ради щодо скасування дозволів на будівництво, виданих ТОВ “КОМЕТА-М”, та розірвання договору забудови і оренди земельної ділянки біля узбережжя Чорного моря (13 станція Фонтану).

Завдяки такому рішенню суду ТОВ “КОМЕТА-М” продовжило будівництво житлово-готельного комплексу на узбережжі Чорного моря, попри законодавчу заборону будівництва в рекреаційних зонах.

У той же час, як вбачається з реєстру судових рішень, органами Національної поліції здійснювалося досудове розслідування щодо можливих грубих порушень вимог земельного та містобудівного законодавства, на вищевказаній земельній ділянці комунальної власності рекреаційного призначення.

Колега судді Зуєвої, Кравець Олександр, порушив критерій етичності поведінки. У висновку Громадської ради доброчесності, з посиланням на досьє судді, міститься інформація, що суддя визнаний таким, що не придатний до військової служби за станом здоров’я та знятий з військового обліку у 2015 році. Проте, 2013 та 2014 року суддя отримав свідоцтва на володіння зброєю, видача яких також передбачає проходження медичної комісії. Як зазначається у висновку, вимоги щодо придатності до проходження військової служби і володіння вогнепальною зброєю є майже взаємовиключні, що викликає сумнів щодо доброчесності судді під час проходження одного з двох медичних обстежень і отримання відповідних документів.

Згаданий критерій також порушували судді Донецького апеляційного адміністративного суду. Так, наприклад, з висновку Громадської ради доброчесності вбачається, що суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Гаврищук Тетяна згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень 10.03.2016, 15.08.2016 та 18.06.2016  ухвалила 11 судових рішень. Однак, згідно з даними досьє у вказаний період суддя перебувала закордоном і не могла здійснювати правосуддя.

Причетними до порушення прав людини є судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Так, судді даного суду Лукманова Ольга та Прокопчук Тамара згідно з відео, оприлюдненому на веб-сайті youtube.com, входили до колегії суддів, що забороняла вільному слухачу здійснювати відеозапис судового засідання. На думку колегії, особа, яка бажає здійснювати відеозйомку судового засідання, має заявити клопотання.

Що стосується непрозорості статків, то більшість суддів, що порушили даний критерій, мають суттєві невідповідності між інформацією, що міститься у їх майнових деклараціях за різні роки. Так, однією із суддів, що порушили даний критерій є суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Бартош Надія. Так, у висновку Громадської ради доброчесності зазначається, що в деклараціях за 2015 та 2016 роки вказано, що судді на праві спільного користування з 22.09.2003 належить земельна ділянка загальною площею 1399 кв. м. Крім цього, з 01.04.2008 судді належить частка у праві власності (16%) на земельну ділянку площею 1345 кв.м. Проте, у деклараціях за 2013 та 2014 роки вказано, що судді на праві власності/користування належить дві земельні ділянки загальною площею 694 та 233 кв.м відповідно. Таким чином, суддя у різні роки декларувала різну площу належного їй нерухомого майна. Також у висновку Громадської ради доброчесності зазначається, що в деклараціях за 2013 та 2014 роки міститься інформація про одні і ті ж об’єкти рухомого та нерухомого майна. Проте, у 2013 році декларує витрати на утримання цього майна у розмірі 45 000 грн, а у 2014 році – 0 грн.

Порушили даний критерій і ті судді, чий стиль життя не відповідає задекларованим статкам. Так, наприклад у судді Одескього апеляційного адміністративного суду Кравця Олександра. Відповідно до інформації, що міститься у висновку Громадської ради доброчесності, з посиланням на досьє судді, сукупний дохід його сім’ї за 2011-2015 роки, відповідно до даних майнових декларацій,  склав 3,184 млн грн або 53,1 тис. грн на місяць. Натомість, як зазначає Громадська рада доброчесності, у власності судді та членів його сім’ї перебувають  житловий будинок на 1295,1 м.кв (введений в експлуатацію 3.03.2016 р.), квартира на 59,2 м.кв, житловий будинок на 51,1 м.кв, а також будинки на 170,7 м.кв, 184 м.кв у котеджному кооперативні “Лазурний” та  нежитлова нерухомість сукупною площею більше 770 м. кв. Також у судді наявні автомобілі Audi Q7, Hyundai Sonata, Volkswagen Touareg, Hyundai IX 35, а відповідно до даних досьє він неодноразово літав на відпочинок за кордон. У Громадської ради доброчесності виникли обґрунтовані сумніви щодо можливості утримання даного майна та відповідні поїздки на ті кошти, які відображені у майнових деклараціях судді, а отже існує ймовірність приховання ним своїх реальних доходів.

Рух ЧЕСНО збирає інформацію за власною методологією з відкритих загальнодоступних джерел та не стверджує про вчинення особою правопорушення або її вину. Висновки ЧЕСНО про недоброчесність суддів є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів.