Рік Верховному Суду. А що із ліквідацією його попередників?

15 грудня 2017 року почав свою роботу новостворений Верховний Суд. З цього дня також почалася процедура ліквідації вищих судів – Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, Вищого господарського суду, Вищого адміністративного суду, а також Верховного Суду України.

ЧЕСНО. Фільтруй суд! дослідив, що сталося із суддями вже колишніх спеціалізованих судів та ВСУ після того, як вони фактично перестали здійснювати правосуддя.

Частина суддів з цих судів ще у 2016 році подалися на конкурс до нового Верховного Суду. В результаті, частиною ВС змогли стати 52 судді:

– до касаційного адміністративного суду пройшли 9 суддів ВАС та 2 суддів колишнього ВСУ;

– до касаційного цивільного суду пройшли 16 суддів ВСС та 3 суддів ВСУ;

– до касаційного кримінального суду пройшли 9 суддів ВСС та 1 суддя ВСУ;

– до касаційного господарського суду пройшли 11 суддів ВГС та 1 суддя ВСУ.

Частина суддів з початком роботи нового суду вирішили піти у відставку. Таким чином з 15 грудня 2017 року 11 суддів подали відповідні заяви та були звільнені рішеннями Вищої ради правосуддя.

Також, напередодні початку роботи Верховного Суду рішенням ВРП був звільнений у відставку голова ВСУ Ярослав Романюк. Суддя брав участь у конкурсі до ВС, але після проходження співбесіди вибув з конкурсу за власним бажанням. Попередньо, Громадська рада доброчесності надала висновок про невідповідність кандидата. Однією з підстав цьому стала публічна підтримка суддею законів 16 січня, прийнятих під час Революції Гідності, яку Романюк висловив під час брифінгу. Романюк заявив, що прийняття законів не свідчить про зміну Україною політичного вектору, а навпаки демонструє, що Україна залишається прихильником Європейської інтеграції й реформує своє законодавство у відповідності до європейських стандартів.

Деякі судді продовжили здійснювати правосуддя, але вже у складі інших судів. Згідно з перехідними положеннями Конституції України, до 30 вересня 2018 року переведення суддів з одного суду в інший здійснював Президент. Таким чином 21 вересня було видано 3 укази про переведення суддів колишніх касаційних судів до судів апеляційної та першої інстанцій. Таким чином, згоду на переведення надали 25 суддів, з них:

– 14 суддів ВГС переведено до Київського апеляційного господарського суду;

– 2 суддів ВГС переведено до господарського суду міста Києва;

– 1 суддю ВАС переведено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду;

– 2 суддів ВАС переведено до Київського апеляційного адміністративного суду;

– 2 суддів ВСС переведено до апеляційного суду міста Києва;

– 1 суддю ВСС переведено до апеляційного суду Київської області.

Рішеннями Вищої ради правосуддя було передено ще 4 судді до господарського суду міста Києва, Одеського апеляційного суду та Подільського районного суду міста Києва.

Також, суддя ВАС Тетяна Весельська стала членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а судді ВГС Ігор Бенедисюк та Наталія Волковицька стали членами Вищої ради правосуддя.

Були також і судді, які не бажаючи втрачати посади, оскаржували у Конституційному Суді низку положень судової реформи, що вступили в дію 30 вересня 2016 року. Так, до Конституційного Суду України надійшло подання ВСУ щодо відповідності змін до Конституції і законів, прийнятих у зв’язку з реформою. У листопаді 2017  року КСУ відкрив провадження у справі, однак станом на 13 грудня 2018 року розгляд ще триває.

У складі спеціалізованих судів та у Верховному Суді України все ще залишилися судді. Так, за даними Вищої кваліфікаційної комісії,  станом на 27 листопада 2018 року, у колишньому ВСУ налічується 12 суддів:

  1. Волков Олександр Федорович;
  2. Вус Світлана Михайлівна;
  3. Гуменюк Василь Іванович;
  4. Ємець Анатолій Анатолійович;
  5. Жайворонок Тетяна Євгенівна;
  6. Канигіна Галина Володимирівна;
  7. Ковтюк Єлизавета Іванівна;
  8. Короткевич Микола Євгенович;
  9. Кривенда Олег Вікторович;
  10. Охрімчук Людмила Іванівна;
  11. Пошва Богдан Миколайович;
  12. Школяров Віктор Федорович.

У Вищому адміністративному суді –  21 суддя:

  1. Блажівська Наталія Євгенівна;
  2. Борисенко Ірина Вікторівна;
  3. Весельська Тетяна Федорівна;
  4. Винокуров Костянтин Сергійович;
  5. Головчук Світлана Володимирівна;
  6. Голяшкін Олег Володимирович;
  7. Гончар Любов Ярославівна;
  8. Єрьомін Анатолій Васильович;
  9. Заїка Микола Миколайович;
  10. Іваненко Яна Леонідівна; ,
  11. Маринчак Нінель Євгенівна;
  12. Масло Інна Валентинівна;
  13. Мойсюк Микола Іванович;
  14. Приходько Ірина Віталіївна;
  15. Рецебуринський Юрій Йосипович;
  16. Усенко Євгенія Андріївна;
  17. Цвіркун Юрій Іванович;
  18. Черпак Юрій Кононович;
  19. Швед Едуард Юрійович;
  20. Швець Віктор Володимирович;
  21. Штульман Ігор Володимирович.

У Вищому господарському суді – 19 суддів:

  1. Бенедисюк Ігор Михайлович
  2. Білошкап Олена Михайлович
  3. Вовк Іван Володимирович
  4. Волковицька Наталя Олександрівна
  5. Губенко Надія Михайлівна
  6. Данилова Мальвіна Володимирівна
  7. Ємельянов Артур Станіславович
  8. Картете Валерій Іванович
  9. Кондратова Ірина Дмитрівна
  10. Корнілова Жанна Олександрівна
  11. Короткевич Олександр Євгенович
  12. Малетич Михайло Михайлович
  13. Палій Валентин Валерійович
  14. Панова Ірина Юріївна
  15. Плюшко Ігор Анатолійович
  16. Поліщук Володимир Юзефович
  17. Сибіга Олександр Миколайович
  18. Шевчук Світлана Ростиславівна
  19. Яценко Олена Василівна

У Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ – 19 суддів:

  1. Вільгушинський Михайло Йосипович;
  2. Євграфова Єлизавета Павлівна;
  3. Євтушенко Олена Іванівна;
  4. Зубар Валентин Васильович;
  5. Іваненко Юлія Геннадіївна;
  6. Кадетова Олена Веніамінівна;
  7. Кафідова Олена Василівна;
  8. Князюк Олександр Васильович;
  9. Леванчук Андрій Олексійович
  10. Мазур Лідія Михайлівна;
  11. Маляренко Артем Васильович;
  12. Орлянська Валентина Іванівна;
  13. Романець Лоліта Анатоліївна;
  14. Сахно Роман Іванович;
  15. Солодков Андрій Андрійович;
  16. Суржок Анатолій Васильович;
  17. Франтовська Тетяна Іванівна;
  18. Шибко Людмила Володимирівна;
  19. Широян Тетяна Анатоліївна

Незважаючи на те, що судді вже не здійснюють правосуддя та не розглядають справ, вони надалі отримують заробітну плату за бюджетні кошти. Станом на 1 грудня 2018, на оплату праці суддів ВГС було витрачено 8 200 200 грн, а на оплату праці суддів ВАС – 8 029 430 грн. Загалом, на річне утримання Вищого господарського суду було витрачено 31 959 700 грн, а на утримання Вищого адміністративного суду – 33 214 600 грн.

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ та Верховний Суд України не надали інформації щодо суми коштів, витрачених на утримання судів станом на грудень 2018. Однак, за інформацією Державної казначейської служби, станом на серпень 2018 року ВСУ та ВСС було витрачено 40 772 217 грн та 16 047 898 грн коштів державного бюджету відповідно. Загальна сума виплаченої заробітної плати станом на 20 липня 2018 року для суддів ВСС становить 4 074 000 грн. Верховний Суд також надав інформацію, що сума Фонду оплати праці за 2018 рік станом на липень 2018 для ВСУ становить 36 565 000 грн.

Хоч частина суддів брали участь у конкурсі та стали суддями нового Верховного Суду, деякі судді залишилися незадоволеними ліквідацією старих судів. У програмі журналістських розслідувань Наші Гроші, в.о. голови Верховного Суду України Василь Гуменюк висловив думку, що суддів старих судів потрібно перевести до нового ВС без конкурсу. Як зазначив суддя: “Вирішення цієї ситуації є простим – ми переливаємося у Верховний Суд і на цьому крапка. Міняємо штампи в трудових книжках і на цьому кінець”.

Як вбачається із сюжету, участь у другій хвилі конкурсу принизливою вважає суддя ВСУ Галина Канигіна, яка так і не подалася до участі, як і Василь Гуменюк.

Тим не менш у складі ліквідованих судів є такі, що вирішили брати участь у новому конкурсі до ВС.  

До Касаційного кримінального суду, який також переглядатиме рішення Вищого антикорупційного суду, подалися 7 суддів з ВСС, 1 суддя з ВГС та 1 суддя з ВСУ. Серед них суддя Мальвіна Данилова. Згідно із даними «Української правди» у листопаді 2016 року суддя Данилова стала жертвою пограбування. За інформацією журналістів, було пограбовано будинок її цивільного чоловіка та вкрадено близько півмільйона доларів. Після пограбування Голова Ради суддів Валентина Сімоненко виступала із заявою, що причиною пограбування стало е-декларування. Проте, вказаного майна (ні будинку, ні такої значної суми готівкових коштів) не було зазначено суддею у власній декларації за 2015 рік.

Як зазначається у висновку Громадської ради доброчесності, у своїх поясненнях суддя зазначила, що даний будинок та грошові кошти належали її “другу”, з яким вона спільно мешкала, що, однак, на думку Громадської ради доброчесності, не позбавляє кандидата обов’язку зазначати про дане нерухоме майно у власній майновій декларації.

Також серед кандидатів до кримінально суду є Тетяна Франтовська, яка вже брала участь у конкурсі до ВС. Минулого разу суддя за результатами рейтингу увійшла до тридцятки рекомендованих ВККС суддів до призначення, при цьому члени кваліфікаційної комісії  подолали негативний висновок ГРД. Однак, Вища рада правосуддя відмовила судді у внесенні подання Президенту для призначення.

Як зазначається у висновку Громадської ради доброчесності Франтовською Т.І. у складі колегії суддів було прийнято рішення про залишення без задоволення касаційної скарги особи, до якої було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психічної лікарні зі звичайним наглядом. Ця справа стала предметом розгляду у Європейському Суді з прав людини, який дійшов висновку, що національні органи влади не встановили у переконливий спосіб та з необхідними процесуальними гарантіями від свавілля наявність та стійкість дійсного психічного розладу, характер або ступінь якого були такими, що виправдовують поміщення особи до психіатричної лікарні та його тримання там.

До Касаційного господарського суду подалися 8 суддів Вищого господарського суду. Серед кандидатів також Сергій Могил, якого нещодавно перевели з ВГС до Київського апеляційного господарського суду. За інформацією програми “Схеми: Корупція в деталях”, Сергій Могил, будучи секретарем палати Вищого господарського суду, був причетний до передачі справ іншим суддям без застосування автоматичного розподілу. Зокрема, Сергій Могил своїм розпорядженням передав справу, у якій суддею-доповідачем була суддя Жукова Л.В. Підставою цьому стала її відпустка, хоча за інформацією журналістів Жукова на момент розгляду провадження працювала та ухвалювала рішення в інших справах. Також, суддя передав справу іншому складу у зв’язку з помилково визначеною спеціалізацією без здійснення автоматичного розподілу.

До Касаційного адміністративного суду подалися 8 суддів Вищого адміністративно суду. Зокрема, одним з кандидатів є Микола Заїка, який також брав участь у попередньому конкурсі, однак вибув за результатами пленарного засідання. Щодо судді також було затверджено негативний висновок ГРД. Зокрема, суддя був у складі колегії суддів, яка визнала незаконним та скасувала подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Червонозаводського районного суду міста Харкова Васильєвої Олени Олександрівни з посади за порушення присяги. Висновку про порушення присяги Васильєвою дійшла тимчасова слідча комісія, яка аналізувала рішення судді щодо учасників протестних акцій під час Революції Гідності (зокрема, за висновком комісії, суддя розглядала 2 адміністративні справи відносно учасників протестних акцій зі значними порушеннями норм Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Рішення колегії за участі судді Заїки М.М. було скасовано Верховним Судом України, а справу передано на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України. У подальшому рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було підтверджено законність вказаного подання Вищої ради юстиції.

До касаційного цивільного суду подалися 4 суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ та 1 суддя Вищого адміністративного суду. Подала свою кандидатуру на конкурс також Євграфова Єлизавета. Вона вже брала участь в конкурсі у 2016-17 роках. Відповідно до розслідування «Слідство.Інфо» в 2015 році Єлизавета Євграфова очолювала список найбагатших суддів ВССУ. У матеріалі “PROSUD” йдеться, що у своїх деклараціях за 2013, 2014, 2015 та 2016 роки суддя вказала дохід на загальну суму понад 4,3 мільйони грн. З цієї суми лише 1,391 млн. гривень – заробітна плата. Ще 1,03 млн. грн – кошти вилучені від продажу майна, а також 1,361 млн грн отримані як «дарунки, призи, виграші». У матеріалі зазначено, що ніхто із членів сім’ї не має власного бізнесу – а отже, навряд чи може дозволити собі робити такі подарунки.