Search:

Останнім часом Окружний адміністративний суд міста Києва став відомим завдяки своїм резонансними рішеннями.
ЧЕСНО. Фільтруй суд! вирішив показати, яку роль цей суд відіграє в судовій системі, нагадати, як своїми рішеннями ОАСК уже вплинув на різні сфери життя країни та вирішував її долю і чому настільки важливо саме з цього суду розпочати перезапуск реформи.

20 травня склав присягу новообраний Президент Володимир Зеленський. Ще під виборчої кампанії команда Зеленського неодноразово заявляла наміри повністю "перезапустити" судову реформу.

Чи не першим кроком в цьому напрямі повинне стати проведення кваліфікаційного оцінювання за обов'язкової участі громадськості суддів Окружного адміністративного суду міста Києва – ОАСК, який став відомий завдяки своїми резонансними і дискусійними рішеннями.

Раніше, у грудні 2017 року Президент Петро Порошенко уже мав намір ліквідувати ОАСК. З приводу цього з Адміністрації Президента надійшов лист з проханням надати позицію щодо ліквідації суду.
Вища рада правосуддя погодила таке рішення. Однак, як повідомляють журналісти Громадського, за три дні у фінальній версії указу цей суд прибрали з переліку тих, що ліквідуються. Так, ОАСК продовжив функціонувати у тому ж складі.

Чим займається суд?

ОАСК – суд першої інстанції, який розглядає адміністративні справи. Тобто суд розглядає справи, в яких оскаржуються рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, рішення щодо публічної служби, призначення та звільнення з неї, справи щодо виборчого процесу тощо.

Чому ОАСК такий важливий?

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено виключну підсудність окремих справ саме за цим судом.
Так, тільки ОАСК може розглядати справи щодо оскарження рішень Уряду, міністерств, центральних органів виконавчої влади, Національного банку та інших органів, повноваження яких поширюється на всю територію України, крім окремих випадків.

Якими рішеннями відомий суд?

мирні зібрання

Кожного року Україна згадує події листопада 2013 - лютого 2014 року, а також вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні.
При цьому активно акцентується увага на злочинних діях правоохоронців.
Однак меншою мірою згадуються судді, які своїми рішеннями легалізовували дії правоохоронців. Якби судді ОАСК у 2013-2014 роках підтвердили законність проведення мирних зібрань у місті Києва, навряд чи правоохоронці діяли б так зухвало. Проте, ОАСК виконав забаганки влади і виніс чимало рішень про заборону мирних зібрань, що стали формальною основою для численних спроб силової зачистки Майдану.
Таким чином, на суддях ОАСК лежить чимала частина відповідальності за ті безчинства, які відбулися на Майдані.

Суд прийняв декілька рішень, що легалізували розгін мирних протестувальників.

21 листопада 2013 року судом прийнято рішення, яким було заборонено необмеженому колу осіб встановлювати намети, кіоски, навіси та інші об'єкти, із 22 листопада 2013 року по 7 січня 2014 року на Майдані Незалежності, вул. Хрещатик та на Європейській площі у місті Києві. У зв'язку із невиконанням цього рішення правоохоронцями були розпочаті перші кримінальні провадження, у рамках яких були взяті під варту активісти Майдану.

30 листопада 2013 року суд прийняв рішення, яким було заборонено необмеженому колу осіб проводити заходи або мітинги на Майдані Незалежності, Європейській площі, вулицях Банковій, Грушевського, Богомольця з 1 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року. Дане рішення стало формальним виправданням для кількох спроб штурму Майдану, що, в свою чергу, в сукупності з іншими обставинами призвело до радикалізації протестів, а врешті-решт – до кривавих подій лютого 2014 року.

9 грудня 2013 року суд прийняв постанову, якою зобов'язав представників Міністерства внутрішніх справ, Міністерства надзвичайних ситуацій та Київську міську державну адміністрацію звільнити Майдан Незалежності та центральні вулиці Києва від протестувальників. На підставі цього рішення, в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року правоохоронці здійснили невдалу спробу розігнати Майдан. Працівники Беркуту активно застосовували фізичну силу, спеціальні засоби до протестувальників, знищували барикади, намагаючись повністю силою розігнати мирний мітинг. У результаті багатьом мітингувальникам було заподіяно тілесні ушкодження різної тяжкості.

6 грудня 2013 року судом було прийнято рішення, яким було заборонено будь-кому, хто реалізує своє право на мирні зібрання, проведення заходів з 7 грудня 2013 року по 7 січня 2014 року в місті Києві по вул. Інститутська, Лютеранська, Шовковична, Командарма Каменєва.

судова система

Вища рада правосуддя (далі – ВРП) – орган, до повноважень якого входить призначати та звільняти суддів, а також притягувати їх до дисциплінарної відповідальності. До складу ВРП входить 21 член, 2 з яких призначає Президент. Наприкінці квітня 2019 року сплив строк повноважень членів ВРП (на момент призначення - ще ВРЮ), яких Президент призначив у 2015 році. У березні 2019 Президент оголосив конкурс із добору кандидатів для призначення нових членів ВРП.
Один з учасників конкурсу, участь якого була припинена - ректор Хмельницького університету Омельчук Олег. Він подав позов до суду з вимогою провести конкурс повторно, з огляду на начебто порушення законодавства, допущених Конкурсною комісією.

22 квітня 2019 року, як захід забезпечення позову, суд заборонив Конкурсній комісії з добору кандидатів приймати рішення про визначення кандидатів, які рекомендуються для призначення Президентом. Також суд заборонив Голові Комісії Володимиру Буткевичу надавати Президенту список кандидатів на розгляд.

Вища кваліфікаційна комісія суддів (далі - ВККС) - орган, який відбирає кандидатів на посаду судді та проводить кваліфікаційне оцінювання діючих суддів. У 2014 році до складу цього органу були обрані Сергій Козьяков та Станіслав Щотка. Їхнє обрання відбувалось за процедурою передбаченою Законом 2010 року, згідно з яким строк повноважень членів ВККС становив 6 років. У 2016 році був прийнятий новий закон, яким строк повноважень членів був зменшений до 4 років. У травні 2019 року Державна судова адміністрація (далі – ДСА) прийняла наказ, яким припинила повноваження Щотки та призначила нового члена ВККС - Сергія Остапця, керуючись строками повноважень членів ВККС, зазначених у новому законі про судоустрій.
У результаті до ОАСК звернулися з позовами Сергій Остапець та Олександр Кротюк. Вказані позови стосувалися у тому числі і визначення строку повноважень Сергія Козьякова та Станіслава Щотки.

15 травня 2019 року ОАСК ухвалою заборонив Козьякову Сергію виконувати повноваження члена ВККС. Окрім того, іншим рішенням суд встановив відсутність у Козьякова повноважень члена ВККС з 25.10.2018 року. У іншій справі було встановлено обов'язок Голови ВККС або іншого члена ВККС, який виконує обов'язки Голови, негайно прийняти розпорядчий акт щодо включення (зарахування) Сергія Остапця у зв'язку із припиненням повноважень Станіслава Щотки.

правоохоронна діяльність
та боротьба з корупцією

20 вересня 2018 року суд прийняв рішення, яким визнав протиправними проведення слідчих дій щодо народних депутатів України у так званій "бурштиновій справі", оскільки, на думку суду, це є порушенням законодавства щодо гарантій депутатської недоторканності. НАБУ заявило, що таким рішенням суд вийшов за межі повноважень та надав оцінку допустимості та законності доказів, зібраних в межах кримінального процесу, що не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

У листопаді 2016 року Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування за фактом отримання неправомірної вигоди за сприяння іноземній компанії у видобутку бурштину в Україні. Фігурантами у справі зокрема стали народні депутати України, їхні помічники. В ході спецоперації в рамках розслідування, агент НАБУ Катерина Сивокінь, видаючи себе за представника іноземної компанії передала народним депутатам – Максиму Полякову і Бориславу Розенблату та їх помічникам понад $300 тис. за сприяння у видобутку бурштину в Україні. Йдеться про підготовку законопроектів, ймовірний незаконний вплив на посадових осіб Держгеокадастру, Держлісагентства, Держгеонадр України, органів місцевого самоврядування, прокуратури і судів.
Вже у липні 2017 року Верховна рада України надала згоду правоохоронцям на притягнення Розенблата до кримінальної відповідальності. За кілька днів детективи НАБУ повідомили депутату про підозру у вчиненні злочину.

Павло Демчина з липня 2016 по травень 2019 року обіймав посаду заступника глави Служби безпеки України.
У березні 2017 року журналісти проекту "Слідство.Інфо" у своєму сюжеті показали маєток та дорогі автівки, якими користується Демчина з родиною. Проте, ознайомитись з майновими деклараціями посадовця у відкритому режимі громадськість можливості не має - вони "засекречені". За фактом підозри у незаконному збагаченні щодо Павла Демчини було відкрито кримінальне провадження, яке згодом було закрите.
Центр протидії корупції подав позов до Павла Демчини з вимогою визнати його бездіяльність у неподанні електронних майнових декларацій протягом 2016-2018 років та зобов'язати чиновника подати декларації за 2015-2018 роки.

16 травня 2019 року суд відмовив у задоволенні позову щодо оприлюднення декларацій Першого заступника Голови СБУ Павла Демчини.

Відповідно до постанови КМУ, при Державному бюро розслідувань, які розслідують злочини, вчинені найвищими посадовими особами держави, має бути створена Рада громадського контролю (далі - РГК), яка щороку переобирається. РГК здійснює громадський контроль за діяльністю органу. У 2018 році був сформований перший склад такої Ради шляхом проведення установчих зборів.
Проте, такий порядок її призначення викликав занепокоєння у прозорості процедури формування, а тому обрання нового складу РГК мало відбутись шляхом відкритого інтернет голосування. Для цього Уряд вніс зміни до положення про РГК.
До суду була подана позовна заява з вимогою скасувати такі зміни Уряду щодо процедури конкурсу.

12 квітня 2019 року суд постановив ухвалу, якою заборонив проведення конкурсу до Ради громадського контролю Державного бюро розслідувань як захід забезпечення позову.

31 березня 2017 року Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос прийняв постанову про застосування спеціальних заходів безпеки до окремих прокурорів. Суть заходів полягає у забороні державним органам надавати інформацію щодо прокурорів та вилучення відомостей з публічного доступу. На підставі постанови Національне агентство з питань запобігання корупції вилучило з відкритої частини реєстру декларації 72 військових прокурорів та їх родичів. Центр протидії корупції подав позов до суду з вимогою скасувати постанову про засекречення декларацій.

27 грудня 2017 суд відмовив у задоволенні позову Центру протидії корупції, таким чином, залишивши декларації прокурорів засекреченими.

Світлана Ємельянова є колишньою дружиною екс-судді Вищого господарського суду Артура Ємельянова, який підозрюється у ймовірному втручанні в діяльність судових органів та незаконному втручанні у роботу автоматизованої системи документообігу.
Як зазначають журналісти " Радіо свобода", розлучення Артура Ємельянова з дружиною може мати фіктивний характер, адже за свідченнями журналістів, вони продовжують вести спільний побут і їх неодноразово бачили разом у спільних подорожах.
Ймовірною причиною такого кроку сім'ї Ємельянових могло бути намагання приховати численну нерухомість за кордоном та грошові статки, які залишились у власності колишньої дружини судді.
Після скандального розслідування журналістів, Генеральною прокуратурою України було розпочате розслідування за фактом повідомлення про можливу причетність Світлани Ємельянової до легалізації доходів отриманих злочинним шляхом. У ході розслідування Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві був наданий аналітичний висновок про наявність в діях Світлани Ємельянової ознак зазначеного правопорушення.

27 березня 2019 року суд скасував зазначений аналітичний висновок та зобов'язав ГУ ДФС у м. Києві відкликати аналітичний висновок з ГПУ, яка могла використовувати його як доказ в кримінальній справі щодо відмивання коштів.

фінансова система

У грудні 2016 року, за пропозицією Національного банку України (надалі – НБУ) та акціонерів "Приватбанку", Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, за яким "Приватбанк" перейшов у власність держави. На його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155,3 мільярди гривень. У червні 2017 року розпочався розгляд справи за позовом Коломойського про скасування рішення про націоналізацію.

18 квітня 2019 року колегія суддів задовольнила позов олігарха Ігоря Коломойського до НБУ і Уряду та скасувала рішення на підставі якого була здійснена націоналізація «Приватбанку» та визнала нечинним договір купівлі-продажу державою акцій банку.

Кіпрська компанія, яка була одним із акціонерів "Приватбанку" до його націоналізації, також звернулась до суду з приводу процедури його націоналізації. У березні 2017 року компанія звернулася до суду з вимогою визнати неправомірним і скасувати датоване жовтнем 2016 року розпорядження Національного банку України, яким НБУ ініціював проведення позапланової інспекційної перевірки і яке згодом зробило можливим націоналізацію банку. Раніше бенефіціарними власниками компанії були Геннадій Боголюбов, Ігор Коломойський і Олексій Мартинов.

Суд визнав протиправними дії НБУ і скасував його розпорядження про проведення перевірки в "Приватбанку" в жовтні 2016 року.

податки та митниця

Роман Насіров обіймав посаду Голови Державної фіскальної служби. В січні 2018 Кабінет Міністрів України прийняв рішення про звільнення відстороненого від виконання своїх обов'язків голови Державної фіскальної служби.
Нагадаємо, що, за даними слідства, Роман Насіров може бути причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року нібито ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень», якими державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. 2 березня 2017 року детективами НАБУ його було затримано у Феофанії.
16 березня Романа Насірова звільнили з-під варти після того, як його дружина внесла заставу у 100 мільйонів гривень.

11 грудня 2018 року суд задовольнив позов Романа Насірова та поновив його на посаді голови Державної фіскальної служби України.

20 березня Уряд видав розпорядження про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної митної служби. Проведенням конкурсу займалася Комісія вищого корпусу державної служби. Народний депутат Андрій Антонищак подав позов до суду з вимогою зупинити дію розпорядження Уряду про оголошення конкурсу.

17 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва, як захід забезпечення позову, зупинив дію розпорядження Уряду щодо проведення конкурсу. Таким чином, суд зупинив проведення конкурсу та призначення нового очільника митниці. Як зазначила Міністр фінансів Оксана Маркарова, це рішення блокує реформування відомства.

жкх

У березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) затвердила нову методику (тобто т.з. формулу "Роттердам+"). Формула застосовується при визначення вартості вугілля для українських теплоелектростанцій, що у підсумку впливає на тарифи на електроенергію для населення та бізнесу. За цією формулою розраховується вартість вугілля на біржі у м. Роттердам (Нідерланди) плюс вартість його доставки до України.
Обгрунтованість застосування зазначеної формули була предметом публічних дискусій з огляду на те, що 85% українського вугілля видобуває компанія ДТЕК, власником якої є Рінат Ахметов. Ця компанія і отримує найбільші вигоди від застосування формули. У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро України розпочало розслідування за фактом зловживання посадовими особами НКРЕКП службовими повноваженнями у зв'язку із введенням зазначеної методики.
Громадська організація "Громадське Об'єднання "Самопоміч" разом з підприємством "Вимал", подали позов щодо скасування постанови НКРЕКП, якою була введена формула.

29 грудня 2016 року суд прийняв рішення, яким було відмовлено скасувати постанову Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг, щодо введення так званої формули "Роттердам+".

медицина

У лютому 2018 році у НМУ ім. О.О. Богомольця було зірвано ліцензійне тестування "Крок" для студентів-стоматологів. В результаті цього Міністерство охорони здоров'я відсторонило ректора Катерину Амосову від здійснення обов'язків на час службової перевірки.
Як зазначає "Українська правда", комісія МОЗ визнала роботу ректора НМУ незадовільною і рекомендувала розірвати контракт з Катериною Амосовою. Однак, її було поновлено на посаді рішенням Печерського суду м. Києва.
Вже у жовтні МОЗ вдруге розірвало контракт з Амосовою у зв'язку з невиконанням останньою вимог Державної аудиторської служби України. Виконуючим обов'язки ректора НМУ було призначено Олександра Науменка.
Після цього до ОАСК надійшов позов з вимогою скасувати наказ МОЗ про звільнення Амосової та встановити відсутність міністерства повноважень призначати виконувача обов'язків ректора університету.

20 грудня 2018 року суд постановив ухвалу про забезпечення позову, якою було зупинено дію наказу МОЗ України про звільнення Катерини Амосової з посади ректора НМУ ім.О.О.Богомольця і заборонив скликання та/або проведення засідання вченої ради університету, окрім як під її головуванням. МОЗ вважає таке рішення незаконним, адже ОАСК по суті вирішив трудовий спір, який на той момент розглядався Печерським районним судом м. Києва, чим вийшов за межі своєї.

Депутат Радикальної Партії Ігор Мосійчук подав позов з вимогою визнати відсутність повноважень у в.о. Міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. Свої позовні вимоги радикал обгрунтував зокрема тим, що у Супрун нібито є громадянство США.

5 лютого 2018 року ОАСК постановив ухвалу, якою як захід забезпечення позову І. Мосійчука, Уляні Супрун було заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень Міністра охорони здоров'я України.
У зв'язку із такою забороною виникла загроза зриву діяльності в системі охорони здоров'я в Україні, зокрема вчасної закупівлі ліків та відправки їх в регіони, а також отримання своєчасного лікування за кордоном для 44 українців.
Згодом, суддя за власною ініціативою скасував відповідну ухвалу.

культура

20 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла поправки до Закону, якими зобов'язала Українську православну церкву Московського патріархату в назві вказати належність до Російської православної церкви. Київська митрополія Української православної церкви Московського патріархату повинна була змінити назву та внести зміни у свій статут до 26 квітня 2019 року.

24 квітня 2019 року ОАСК призупинив перейменування Української православної церкви Московського патріархату шляхом часткового задоволення заяви про забезпечення позову, поданої Почаївською Свято-Успенською Лаврою, яка відноситься до УПЦ МП.
Усім державним реєстраторам ухвалою суду було заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких змін стосовно найменування юридичної особи Почаївської Свято-Успенської Лаври.

У листопаді 2017 року Державне агентство України з питань кіно скасувало реєстрацію і визнало недійсними прокатні посвідчення на всі сезони серіалу «Свати». Однією з підстав називають те, що одному з головних акторів стрічки - Федору Добронравову - було заборонено в'їжджати на територію Україниу зв'язку з порушенням ним українського законодавства, а саме незаконний перетин кордону з півостровом Крим з території РФ.

26 березня 2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправною заборону трансляції серіалу Свати та дозволив актору Добронравову в'їзд на територію України.

Судді ОАСК відомі не тільки своїми рішеннями, але й завдяки своїй
участі у кваліфікаційному оцінюванні та позаробочими ініціативами

Топ-3 цікавих прикладів з життя суду

Імпічмент президента

18 квітня стало відомо, що суд визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». В цей же день Президент Порошенко скликав засідання Ради національної безпеки і оборони, на якій обговорювалися можливі загрози такого рішення. В подібних діях судді вбачають "підрив незалежності судової системи".

В результаті, судді Качур, Келеберда, Амельохін, які прийняли рішення щодо "ПриватБанку", звернулися до Вищої ради правосуддя, Державного бюро розслідувань та Генеральної прокуратури України з проханням поставити перед парламентом питання про імпічмент Президенту Петру Порошенку та провести розслідування щодо "протиправних дій керівництва держави". Зокрема, розпочати кримінальне провадження щодо Президента Петра Порошенка, голови НБУ Якова Смолія та Міністра юстиції Павла Петренка.

Епідемія в суді

Кваліфікаційне оцінювання суддів ОАСК було призначено ще у 2017 та 2018 роках. Перші 7 суддів складали кваліфікаційне оцінювання у березні 2018 року.

Оцінювання 39 суддів було призначене на липень 2018, однак голова суду Павло Вовк звернувся до ВККС з проханням перенести дату складення іспиту суддям цього суду в зв'язку з надмірним рівнем їх навантаження в цей період. У липні 2018 ВККС вирішила перенести оцінювання, а у березні 2019 призначала оцінювання для 37 суддів на квітень. Однак, на початку квітня Павло Вовк знову звернувся до ВККС з проханням його перенести. В квітні на складання іспиту з'явилися тільки 7 суддів, інші 30 не з'явилися на оцінювання, бо захворіли.

На початку травня ВККС призначила оцінювання цим 30 суддям на 21 травня. Однак, у цей день на оцінювання з'явилися тільки 3 суддів.

Вовк з ОАСК street

Головою ОАСК є суддя Павло Вовк, який останній часом став відомим своїми публікаціями на сторінці у Facebook. У своєму пості суддя висловлювався щодо можливості розпуску Парламенту новообраним Президентом. При цьому, в той момент на розгляді у суду знаходиться провадження за позовом Андрія Деркача щодо існування коаліції, яке могло вирішити долю парламентських виборів.

Чого очікувати від ОАСК?

ХтоЗна