Недоброчесні у Конституційний Суд

Рада Суддів завершила співбесіди з кандидатами на посаду судді Конституційного Суду України і визначилася зі списком кандидатів на обрання делегатами XVII позачергового з’їзду суддів України, що відбудеться наприкінці жовтня цього року. 

У списку рекомендованих Радою суддів  кандидатів до Конституційного Суду є адвокат Вадим Беляневич, який до 2019 року був членом Вищої ради правосуддя, та  науковці Оксана Грищук, професор кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету ім. Івана Франка та Наталія Денисенко, головний консультант науково-аналітичного відділу КСУ. Проте більшість кандидатів, достойних, на думку Ради Суддів,  крісла судді Конституційного Суду складають чинні судді, недоброчесні за методологією ЧЕСНО. Фільтруй суд!

Зокрема, це суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костянтин Бабенко, який, згідно пояснювальної записки до проекту Постанови Верховної Ради України, був причетним до масових фальсифікацій під час виборів у жовтні 2012 року. 

Також в списку рекомендованих суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксана Епель, яка в колегії суддів постановила залишити в силі постанову Окружного адмінсуду Києва про призупинення перейменування Української православної церкви Московського патріархату.  Раніше суддя Епель успішно пройшла первинне кваліфікаційне оцінювання, хоча за результатами письмового тестування суддя “потребує підвищення кваліфікації”, а в грудні 2016 року суддя Епель не була допущена до участі в конкурсі до Верховного Суду. 

Є серед претендентів на посаду судді Конституційного суду Микола Короткевич – суддя ще Верховного Суду України. Микола Євгенович був кандидатом до Верховного Суду у 2016-2017 роках  і отримав негативний висновок Громадської ради доброчесності (ГРД). Згідно з висновком ГРД, суддя Короткевич був у складі колегії суддів, яка скасувала постанову Київського апеляційного господарського суду та залишила в силі ухвалу суду першої інстанції, якою фактично надано дозвіл на відчуження належних боржнику, ПАТ «БІЛИЦЬКИЙ ЗАВОД «ТЕПЛОЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ» земельних ділянок розташованих в смт. Коцюбинське, Київської області, без проведення аукціону. На думку Громадської ради доброчесності, суддя Короткевич, приймаючи у складі колегії суддів зазначене рішення, посилався на неіснуючі норми права, із свідомим викривленням норм процесуального закону та фактично узаконив свавільне рішення господарського суду першої інстанції.

Рекомендувала Рада Суддів і суддю сумнозвісного Окружного адміністративного суду м. Києва Олексія Огурцова. Сам же суддя Огурцов відомий тим, що згідно з реєстром судових рішень, був у складі колегії суддів, яка визнала протиправним висновок Центральної атестаційної комісії Національної поліції України щодо невідповідності Григорія Мамки посаді заступника начальника головного слідчого управління МВС України та звільнення його через службову невідповідність, а також поновила його на вказаній посаді. За інформацією видання “Новинарня”, під час Революції Гідності Григорій Мамка був заступником начальника слідчого управління ГУ МВС України в Київській області та, зокрема, “розслідував” справу про викрадення автомайданівця Дмитра Булатова.

Також, за інформацією розслідування “Слідство.інфо“, суддя Огурцов у складі колегії ухвалював судове рішення у той період, коли за даними правоохоронців, знаходився поза межами України (зокрема, на острові Маврикій). При цьому слід зазначити, що, за інформацією Радіо Свобода, кримінальне провадження за цими обставинами було закрито з огляду на те, що “суддями за власною ініціативою ухвалені рішення про виправлення описок”.

Серед претендентів також судді Верховного Суду Олександр Прокопенко та Олена Ситнік. Зокрема суддя Прокопенко, як зазначено у висновку Громадської ради доброчесності, під час своєї роботи у Верховному Суді України, проігнорував рішення Європейського суду з прав людини у справі “Яременко проти України”, яким було визнано, що ключові докази у справі були отримані з порушенням низки основоположних прав.  У 2009 році Верховний Суд України, розглянувши цю кримінальну справу повторно, виключив з мотивувальної частини посилання на ці докази, але вирок залишив без змін.Ігнорування рішення Європейського суду з прав людини призвело до того, що у 2015 році Україна програла цю справу повторно.

Має шанс потрапити до Конституційного суду суддя Волинського апеляційного суду Петро Філюк. За інформацією журналістського розслідування “Prosud”, суддя отримав 6 земельних ділянок загальною площею – 2,5 Га під Луцьком безкоштовно. За словами судді Філюка, дані земельні ділянки були сміттєзвалищем, а він привів їх до ладу. Журналісти на відео продемонстрували, що наразі земельні ділянки не виглядають занедбаними, а них розташований житловий будинок з огородженою територією.

Також Рада суддів рекомендувала до розгляду З’їздом суддів суддю ВССУ Єлизавету Євграфову. За даними з розслідування журналістки Марії Землянської для «Слідство.Інфо», в 2015 році Єлизавета Євграфова очолювала список найбагатших суддів ВССУ. Як зазначено у матеріалі “PROSUD”, у своїх деклараціях за 2013-й, 2014-й, 2015-й, 2016-й суддя вказала дохід на загальну суму понад 4,3 мільйона гривень. З цієї суми лише 1,391 млн. гривень – заробітна плата. Ще 1,03 млн. грн – кошти вилучені від продажу майна, а також 1,361 млн.грн. отримані як «дарунки, призи, виграші». У матеріалі вказується, що ніхто із членів сім’ї не має власного бізнесу – а отже, навряд чи може дозволити собі робити такі подарунки.

Рада суддів також дала шанс потрапити до Конституційного Суду голові Херсонського апеляційного суду Коровайку Олександру Івановичу.  У рішенні Громадської ради доброчесності, з посиланням на дані декларації доброчесності судді за 2017 рік, звертається увага на те, що суддею  у п. 22 підтверджено, що ним не здійснювались вчинки, що можуть мати наслідком притягнення до відповідальності. Проте, відповідно до інформації з суддівського досьє, 17.02.2017 о 15:00:00 суддею було порушено вимоги правил дорожнього руху, а саме, правил проїзду перехрестя, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Серед кандидатів рекомендованих Радою суддів також суддя Донецького апеляційного суду Ростислав Гєрцик, суддя Вищого адміністративного суду України Юрій Цвіркун, суддя ВССУ у відставці Галина Юровська, суддя Апеляційного суду Чернігівської області у відставці Тагієв Садіг Рза огли

Нагадаємо, що 29-30 жовтня 2019 року відбудеться Позачерговий З’їзд суддів України, делегати якого, з-поміж інших питань,  обиратимуть трьох майбутніх суддів Конституційного суду України.