Кандидати до Вищої ради правосуддя від Президента. Аналіз ЧЕСНО. Фільтруй суд!

Наприкінці квітня 2019 року завершились повноваження двох членів Вищої ради правосуддя, призначених на посаду Президентом – Малашенкової Тетяни та Гусака Миколи. 

В червні новообраний Президент України Володимир Зеленський оголосив конкурс з добору нових членів Вищої ради правосуддя.

До участі в конкурсі подали документи 63 кандидати, та лише 49 з них були допущені Конкурсною комісією до етапу співбесід. Двоє з кандидатів відклилали заяви про участь.  Тож у співбесідах участь братимуть 47 кандидатів. Проте, боротьба обіцяє бути запеклою – конкурс складає 23 людини на місце. Серед кандидатів – судді та їх помічники, адвокати, науковці, колишній депутат та навіть детектив НАБУ.

“ЧЕСНО. Фільтруй суд!” проаналізував всіх кандидатів, що претендують на місце в одному з найважливіших органів суддівського врядування.

Із 47 кандидатів 17 – порушили хоча б один з критеріїв доброчесності, згідно з методологією, розробленої рухом.  Так, 12 кандидатів мають  “непрозорість статків”, 9 – причетні до ухвалення сумнівних рішень, 4 – порушили критерій дотримання норм професійної етики,  3 – причетні до орушення прав людини та 2 – причетні до кримінальних правопорушень. 

Зі списком кандидатів можна ознайомитись нижче.

Кандидати-судді

1. Сушко Людмила Петрівна

Освіта: вища юридична. Закінчила Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого у 2003 році. 

Кар’єра

З 1997 по 1999 рік працювала секретарем судових засідань у Ленінському районному суді міста Києва. З 1999 по 2002 рік працювала секретарем судових засідань у Київському міському суді. У 2002 році обіймала посади працівника судової палати та помічника судді в Апеляційному суді міста Києва. З 2003 по 2006 рік була начальником відділу прийому громадян в Апеляційному суді міста Києва. З 2003 по 2006 – суддя Оболонського районного суду міста Києва. З 2013 по 2018 – суддя Апеляційного суду Київської області. З 2018 року є суддею Київського апеляційного суду.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

2. Фомін Віктор Анатолійович

Освіта: юридична вища. У 1987 році закінчив Харківський юридичний інститут ім. Дзержинського

Кар’єра

Почав кар’єру у 1988 році на посаді народного судді Шевченківського районного народного суду м. Запоріжжя. У 1991 році був переведений на посаду судді Комунарського районного народного суду м. Запоріжжя. З 1993 році – суддя Запорізького обласного суду.  З 1994 р. – голова Мелітопольского міського суду Запорізької області. У 2003 році був призначений на посаду судді Мелітопольского міського суду Запорізької області. З 2006 року – знову на посаді голови Мелітопольского міськрайонного суду Запорізької області. 

У 2018 році призначений на посаду судді Солом’янського районного суду м. Києва. У 2018 році переведений на посаду голови Мелітопольського міськрайонного суду. З 2019 року – суддя Мелітопольского міськрайонного суду.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2014 р. 

Електронна декларація за 2015 р.

Електронна декларація за 2016 р.

Електронна декларація за 2017 р.

Електронна декларація за 2018 р.

Зв’язки

Згідно декларації родинних зв’язків за 2014-2018 роки:

  1. Застрожнікова Катерина Сергіївна (дружина судді) – з 2010 по теперішній час – адвокат .
  2. Фомін Павло Вікторович (син судді) – 2012-2015 – помічник судді Апеляційного суду Харківської області. З 2016 по т.ч. – адвокат.
  3. Фоміна Ліна Олександрівна  (дружина сина) – 2013-2014 – секретар судового засідання Харківського апеляційного адміністративного суду. 2014-2015 – провідний спеціаліст відділу кадрової роботи Харківського апеляційного адміністративного суду. 2015-2016 – головний спеціаліст відділу по забезпеченню роботи керівництва Харківського апеляційного адміністративного суду. 2017 – т.ч. – адвокат.
  4. Фомін Валерій Анатолійович (брат судді) – 2005 – т.ч. – суддя Апеляційного суду Запорізької області.
  5. Фоміна Тетяна Василівна (дружина брата) – 2005 – т.ч. по теперішній час – нотаріус.
  6. Прус Анастасія Валеріївна (племінниця) – 2018 – т.ч. – адвокат.
  7. Фомін Юрій Володимирович  (двоюрідний брат) – 2012-2015 – начальник відділу Дозвільної системи ліцензування та державного охоронного нагляду Управління профілактики правопорушень ГУ МВС України в Запорізькій області. 2015-2017 – начальник відділу Дозвільної системи Управління превентивної діяльності ГУ МВС України в Запорізькій області. 2017 – т.ч. – головний інспектор Відділу контролю за обігом зброї Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України.

Додатково

1) Брав участь у конкурсі на посаду судді до Вищого Антикорупційного суду, однак  за результатами кваліфікаційного оцінювання отримав менший за необхідний бал за практичне завдання та вибув з конкурсу (загальний результат іспиту – 119,75 бали).

2) За інформацією ГО “Центр протидії корупції”, Вища рада правосуддя заблокувала участь Фоміна у конкурсі до Вищого антикорупційного суду. Рішенням Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Фоміну оголосили догану за начебто порушення закону під час рішення про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна, арештованого у справі щодо розтрати коштів Збройних сил України на Львівському бронетанковому заводі. Зазначається, що оголосивши догану, ВРП оцінювало ухвалене суддею рішення по суті, а мала б перевірити процес ухвалення рішення. Згодом, рішенням Вищої ради правосуддя дисциплінарне стягнення було змінено на попередження.

3. Сіренко Юлія Юріївна

Освіта: вища юридична. Закінчив Університет внутрішніх справ м. Харкова у 2003 році. 

Кар’єра

З 2009 по т.ч. суддя Куп’янського міськрайонного суду Харківської області. У 2017 призначена на посаду судді безстроково. У 2019 відряджена строком на 1 рік до Червонозаводського районного суду суду міста Харкова.

До цього, з 2000 по 2008 працювала на різних посадах (діловод, секретар, консультант, помічник судді, помічник голови суду) у Червонозаводського районного суду м. Харкова, з 2008 по 2009 помічник судді Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Бондаренко Варвара Анатоліївна (сестра) з 2015 по т.ч. – слідчий Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області; з 2011 по 2015 – слідчий відділу Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

 Причетність до порушення прав людини

Як вказано в декларації доброчесності за 2018 рік, суддя була у складі колегії суддів, що розглядала та ухвалила рішення у справі за обвинуваченням Плахотіна М.М. та інших з січня по травень 2010 року. Обвинувачений у справі був серед заявників, що скаржилися до Європейського суду з прав людини на надмірну тривалість судового розгляду справ. Як вказано в рішенні ЄСПЛ «Швець та інші проти України» (Заява № 40506/07), розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій за обвинувачення Плахотіна тривав понад 12 років. Так, ЄСПЛ констатував порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку та відсутність у заявників, у зв’язку з цим, ефективного засобу юридичного захисту.

Пояснення Сіренко Ю.Ю.

4. Бондарєв Едуард Миколайович

Освіта: вища юридична. Закінчив Національну академію внутрішніх справ у м. Києві в 1999 році.

Кар’єра

З 2003 року працює в Господарському суді Дніпропетровської області. Протягом 2003-2009 рр. був помічником голови суду. У 2009 році призначений суддею вказаного суду строком на п’ять років, з 2015 року обраний суддею безстроково.

Перед початком кар’єри в суді працював: з 1988-1993 рр. служба в Збройних Силах; з 1994-2003 рр. працював в органах внутрішніх справ у м. Дніпропетровську.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2013

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Додатково

1) За даними офіційного веб-сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 12 липня 2018 року Комісія ухвалила рішення про відповідність Бондарєва Е.М. займаній посаді судді. 

2) Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у 2018-2019 рр., однак рішенням Комісії від 05.11.18 р. було відмовлено у допуску до кваліфікаційного оцінювання, у зв’язку з скасуванням рішення Комісії від 24.10.18р. в частині допуску його до кваліфікаційного оцінювання.

3) За даними офіційного веб-сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 18 лютого 2016 року Комісія ухвалила рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності Бондарєва Е.М. й застосування до нього стягнення у виді попередження. Постановою Вищого адміністративного суду України від 23.05.16 р. у справі №П/800/226/16 рішення Комісії від 18 лютого 2016 року визнано протиправним та скасовано.

5. Короткевич Олександр Євгенович

Освіта: вища юридична. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка у 1985 році. 

Кар’єра

Розпочав кар’єру судді в 1996 році в Арбітражному суді Київської області. З 2008 року працює суддею Вищого господарського суду України.

Перед початком кар’єри судді працював в органах прокуратури.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2013

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Короткевич Микола Євгенович (брат) – з 1997 року працює суддею Верховного суду України. 
  2. Короткевич Юрій Миколайович (племінник) – має право на зайняття адвокатською діяльністю.
  3. Топіха Роман Миколайович (племінник) – з лютого 2018 року працює помічником судді у Верховному Суді. 

 Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Згідно з висновком Громадської ради доброчесності, суддя Короткевич був у складі колегії суддів, яка скасувала постанову Київського апеляційного господарського суду та залишила в силі ухвалу суду першої інстанції, якою фактично надано дозвіл на відчуження належних боржнику, ПАТ «БІЛИЦЬКИЙ ЗАВОД «ТЕПЛОЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ» земельних ділянок площею 1,6221 га. та 5, 1977 га., розташованих в смт. Коцюбинське, Київської області, без проведення аукціону. На думку Громадської ради доброчесності, суддя Короткевич, приймаючи у складі колегії суддів зазначене рішення, посилався на неіснуючі норми права, із свідомим викривленням норм процесуального закону. Своїми діями суддя фактично узаконив свавільне рішення господарського суду першої інстанції та унеможливив його перегляд у належний процесуальний спосіб.

Недотримання норм професійної етики

Відповідно до висновку Громадської ради доброчесності, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо незаконного втручання екс-голови та екс-заступника ВГСУ Татькова та Ємельянова у роботу автоматизованої системи документообігу суду. Громадська рада доброчесності зазначає, що суддя Короткевич не віднесений слідством до групи суддів ВГСУ, на яких здійснювався розподіл справ з порушенням порядку встановленого законом. Однак, на думку Громадської ради доброчесності суддя протягом тривалого часу не вчиняв активних дій з метою припинення системного незаконного впливу на процеси розподілу справ хоча це було б тією поведінкою, яка б відповідала етичним стандартам.  А коли ці факти було викрито, не вживав активних дій з метою сприяння ефективному розслідуванню цих справ.

Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків

Згідно з декларацією за 2015 рік, у власності судді є квартира площею 110 кв м у м. Київ (дата набуття права – 24.03.2011). Однак, у деклараціях за 2013 та 2014 роки відомості про це майно відсутні.

Додатково

1) Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 875.5 балів, що не дозволило йому увійти до списку 30 суддів, рекомендованих на призначення на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

2) Згідно з деклараціями за  2013 та 2014 роки, сума коштів на банківському рахунку судді Короткевича збільшилася з 60 627 грн у 2013 році до 723 027 грн у 2014 році. При цьому сукупний дохід судді за два вказаних роки склав 750 376 грн. 

6. Кобаль Михайло Іванович

Освіта: вища юридична. Закінчив Харківський університет внутрішніх справ у 1999 році. 

Кар’єра

Почав кар’єру судді у 2004 році у Шахтарського міськрайонного суду Донецької області. У 2010 році був обраний суддею вказаного суду безстроково. У 2012 році був призначений суддею Севастопольського апеляційного адміністративного суду. З 2014 року працює суддею Київського апеляційного адміністративного суду.

Перед початком кар’єри судді працювала в органах внутрішніх справ та державної виконавчої служби.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2013

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Кобаль Іван Іванович (племінник судді) – з 2017 року по теперішній час обіймає посаду слідчого СВ Зачепилівського відділення поліції Красноградського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
  2. Кобаль Павло Іванович (брат судді) – з 2015 року по 2016 рік обіймав посаду голови Завидівської сільської ради, до цього часу з 2010 року працював начальником відділення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області.
  3. Кобаль Мар’яна Михайлівна (невістка) – з 2015 року по теперішній час є депутаткою Доробратівської сільської ради.

 Причетність до ухвалення сумнівних рішень

1) Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Кобаль був у складі колегії, яка скасувала рішення Міністерства культури про занесення історичної будівлі в центрі Києва по вулиці Грушевського до Державного реєстру нерухомих пам’яток, задовольнивши позов ТОВ “Грааль”. За інформацією видання “Українська правда”, ТОВ “Грааль” пов’язане із екс-міністром освіти часів Януковича Табачником та вже понад 10 років намагається побудувати на вказаному місці хмарочос, який повністю порушить архітектурну цілісність ансамблю по вулиці Хрещатик, а також спотворить правий берег Києва, оскільки будівля буде вищою за Лаврську дзвіницю та інші будівлі.

2) Як випливає з рішення Вищої ради юстиції, суддею Кобалем М.І. були допущені порушення норм процесуального права, а саме правил підсудності і підвідомчості, а також вирішення питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі, при розгляді ряду цивільних справ. Вищевказані порушення були встановлені відповідними рішеннями Апеляційного суду Донецької області. Однак, Вища рада юстиції вирішила відхилити пропозицію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про внесення подання про звільнення судді Кобаля за порушення присяги у зв’язку зі спливом строку звернення до Вищої ради юстиції з рекомендаціями про звільнення.

Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків

Згідно із декларацією за 2016 рік, суддя на праві користування має квартиру площею 129 кв.м. у м. Київ (дата набуття права – 15.10.2015) та машиномісце площею 18 кв. м у м. Києві (дата набуття права – 10.12.2015). Однак, у декларації за 2015 рік відомості про вказане майно відсутні.

Додатково

1) У 2017 році захистив дисертацію в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка.

2) За даними офіційного веб-сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 28 квітня 2016 року суддя Кобаль не підтвердив відповідність займаній посаді.

7. Крижний Олександр Миколайович

Освіта: вища юридична. Закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого у 2002 році. 

Кар’єра

З 2012 по теперішній час є суддею Господарського суду Дніпропетровської області. 

До цього, з 2002 по 2005 був аспірантом кафедри кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. З 2003 по 2004 – юрисконсульт АТ “ОНІКС”. З 2003 по 2005 –  молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України. З 2004 по 2011 – начальник юридичного відділу АТ “ОНІКС”. З 2005 по 2008 асистент Полтавського факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. З 2008 по 2010 – молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України. З 2007 по 2012 мав право на зайняття адвокатською діяльністю (призупинено в зв’язку з призначенням на посаду судді). З 2011 по 2012 – начальник юридичного відділу ТОВ “Телерадіокомпанія “НОТА”.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2013

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Ковпак Олександр Васильович (двоюрідний брат) – з грудня 2016 року дотепер обіймає посаду помічника чергового сектору реагування Котелевського відділення поліції Гадяцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області. До цього часу, з січня по грудень 2016 року був помічником чергового Котелевського відділення поліції Гадяцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області; з 2015 по 2016 роки був поліцейським батальйону патрульної служби ГУНП в Полтавській області; з 2006 по 2015 працював інспектором патрульної служби 4 взводу батальйону патрульної служби Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області.

 Додатково

  1. Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у 2018-2019 рр, однак за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 740,75 балів, що не дозволило йому увійти до списку суддів, рекомендованих на призначення на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
  2. Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
  3. За інформацією з досьє кандидата, Крижний Олександр Миколайович був членом політичної партії “Третя сила” з 2006 по 2011 рік.
  4. За інформацією з досьє кандидата, Крижний Олександр Миколайович був кандидатом у депутати Харківської міської ради на виборах 26.03.2016 року.

8. Матвієвська Ганна Вячеславівна

Освіта: вища юридична. Закінчила Національну юридичну академія імені Ярослава Мудрого у 2002 році. 

Кар’єра

З 1991 року є державним нотаріусом Очаківської державної нотаріальної контори. З 1992 по 1997 рік обіймала посаду нотаріуса 7 Харківської державної нотаріальної контори, а у 1997 – 10 Харківської державної нотаріальної контори. З 1997 по 2004 була приватним нотаріусом. З 2004 року обіймає посаду судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Матвієвський Микита Олегович (син) – з вересня по листопад 2014 року обіймав посаду секретаря судових засідань Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
  2. Житник Сергій Миколайович (особа, яка спільно проживає, але не перебуває у шлюбі з суддею) – з 2014 по 2015 рік був начальником Відділення ДАІ з обслуговування Золочівського району ГУМВС України в Харківській області; з 2013 по 2014 рік був начальником Відділення ДАІ Нововодолазького РВ ГУМВС України в Харківській області.

Додатково

  1. За даними інформаційного агентства “UNN”, Матвієвська Г.В. входила до складу колегії суддів, яка розглядає справу колишнього міського голови Слов’янська Нелі Штепи, яку обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та створенні терористичної організації.
  2. За даними офіційного веб-сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 20 вересня 2018 року Комісія ухвалила рішення про відповідність Матвієвської Г.В. займаній посаді судді.
  3. Як вбачається з рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Матвієвська Г.В. у червні 2017 року постановила ухвалу, якою скасувала заходи забезпечення позову у виді арешту спірного майна подружжя у справі про поділ їх майна. Згідно з рішенням Другої дисциплінарної палати, Матвієвська Г.В. в ухвалі не було наведено мотивів прийняття такого рішення, а при постановленні ухвали було залишено поза увагою посилання на те, що Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ було відкрито касаційне провадження у вказаній справі, до завершення якого виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції має бути зупинено. Друга дисциплінарна палата дійшла висновку, що дії судді Матвієвської Г.В. призвели до порушення права скаржника на справедливий суд та вирішила застосувати стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців. Однак, у жовтні 2018 року Вища рада правосуддя вирішила скасувати зазначене рішення Другої Дисциплінарної палати та закрити дисциплінарне провадження з огляду на те, відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
  4. У 2013 році захистила кандидатську дисертацію у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Брала участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак за результатами кваліфікаційного оцінювання отримала менший за допустимий бал за результатами іспиту (загальний результат іспиту – 97,25 балів).

9. Бойко Олександр Юрійович

Освіта: юридична вища. У 2001 р. закінчив Національну академію внутрішніх справ України.

Кар’єра 

Почав кар’єру у 2001 р. в Управлінні державного департаменту з питань виконання покарань у Рівненській області. З 2005 р. працював юрисконсультом в Дистрибюторській компанії ПП “Бережной”. З 2006 по 2007 рік працював головним спеціалістом-юрисконсультом в Управлінні з контролю за використанням та охороною земель в Рівненській області. 

З 2011 р. працював адвокатом. У 2012 р. призначений на посаду судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2014 р.

Електронна декларація за 2015 р. 

Електронна декларація за 2016 р.

Електронна декларація за 2017 р. 

Електронна декларація за 2018 р.

Зв’язки

Згідно декларації родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Смоловик Олеся Юріївна – з 2017 року адвокат у м. Рівному; 
  2. Бойко Андрій Сергійович – з 2016 року начальник відділу реагування патрульної поліції №3 Новгородківського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області.

Причетність до кримінальних правопорушень

Як повідомляється на веб-сайті “Перший Запорізький”, у серпні 2017 працівниками обласної прокуратури Запорізької області Олександру Бойко було повідомлено про підозру у постановленні завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови. Зокрема, підставою для повідомлення судді підозри стало прийняття трьох рішень щодо закриття кримінальних проваджень. Як вказує суддя Олександр Бойко, у 2018 році обвинувальний акт було повернено прокуророві.

Недотримання норм професійної етики

  1. Як вбачається з відеозапису, опублікованого на веб-порталі Youtube.com, під час розгляду справи, суддя Олександр Бойко допускав неетичні вислови щодо учасників процесу та інших присутніх слухачів засідання, а також застосував до одного з учасників процесу фізичну силу.
  2. У декларації родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки вказує двоюрідного брата Бойка Андрія Сергійовича, який з 2016 року працює начальником відділу реагування патрульної поліції №3 Новгородківського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області. Однак у декларації родинних зв’язків судді за 2013-2017 роки відомості про цього родича відсутні.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Як вбачається з рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Олександр Бойко, вийшов за межі повноважень та постановив ухвали у двох кримінальних справах, якими зобов’язав прокурорів прийняти постанови про закриття кримінальних проваджень, чим фактично позбавив можливості притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності.

Зокрема, 19 квітня 2017 року суддя Бойко постановив ухвалу у справі щодо можливого отримання неправомірної вигоди особою, за вирішення питання стосовно реалізації саду ДП «Дослідне господарство «Відродження» площею 28 га. Зазначеною ухвалою суду було задоволено скаргу підозрюваного на бездіяльність прокурора та скасовано постанову прокурора Запорізької області про відмову у задоволенні клопотання підозрюваного про закриття провадження, а також зобов’язано прокурора прийняти постанову про закриття кримінального провадження. Як вказує Третя дисциплінарна палата, аналогічною є ухвала судді у кримінальній справі щодо шахрайства. Тому, згідно із процесуальним законодавством постанова про відмову у закритті кримінального провадження не входить до переліку рішень, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Слідчий суддя зобов’язаний був відмовити у відкритті провадження за скаргою, адже такі скарги розглядаються лише під час підготовчого провадження у суді з безпосереднім дослідженням судом матеріалів провадження, доказів сторін, допитом свідків, чого зроблено не було. Таким чином, дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддя не мав правових підстав для прийняття таких рішень, якими Олександр Бойко фактично виключив можливість притягнення осіб до кримінальної відповідальності.

В результаті, Третя дисциплінарна палата вирішила притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на шість місяців з позбавленням права на отримання доплат, направленням судді до Національної школи суддів для підвищення кваліфікації та подальшим кваліфікаційним оцінюванням.

Олександр Бойко оскаржував дане рішення, однак Вища рада правосуддя залишила рішення дисциплінарної палати без змін. На підставі подання Третьої Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя прийняла рішення відсторонити суддю від здійснення правосуддя на 6 місяців з позбавленням права на доплати, направленням до школи суддів та подальшим кваліфікаційним оцінюванням.

Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків

У деклараціях за 20152018 зазначено, що на праві користування у судді перебувають квартира у м. Запоріжжі площею 43,69 (дата набуття права – 04.11.2014) та автомобіль Hyundai Tucson 2008 р.в (дата набуття права – 21.09.2014). Однак, у декларації за 2014 рік відомості про вказане майно відсутні.

10. Грибан Інна Олександрівна

Освіта: вища юридична. Закінчила Київський університет імені Тараса Шевченка у 1994 році. 

Кар’єра

З 1987 по 1992 рік працювала інспектором прокуратури Житомирської області. З 1992 по 1993 працювала консультантом з питань правової роботи і звернень громадян Житомирської районної ради народних депутатів. З 1993 по 1998 рік працювала в прокуратурі міста Житомира на посаді стажиста прокуратури, в.о. старшого слідчого, помічника прокурора міста. У 1998 році працювала у ПП “Юридично-інформаційна фірма “Парис” на посадах юрисконсульта та начальника юридичного відділу. У 1998 році призначена на посаду судді Богунського районного суду міста Житомира. У 2010 році була призначена суддею Київського апеляційного адміністративного суду.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2013

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Гукова Олена Романівна (племінниця) – з 2018 року працює помічником судді Житомирського апеляційного суду. До цього, протягом 2013-2017 рр. працювала помічником судді Апеляційного суду Житомирської області. У 2010-2013 роках займала посаду помічника судді Богунського районного суду м. Житомира, з 2013 року працювала секретарем судових засідань та головним прес-секретарем Апеляційного суду Житомирської області.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

  1. Згідно з рішенням дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Грибан у складі колегії прийняла постанову, якою залишила без змін рішення суду першої інстанції щодо обмеження права на мирне зібрання  Чернігівській обласній організації політичної партії “Демократичний Альянс” та іншим суб’єктам на встановлення малих архітектурних форм (намети, кіоски, навіси, у тому числі тимчасові та пересувні), використовувати звуко- та кіно- відтворюючу апаратуру з 23 листопада 2013 року по 7 січня 2014 року у центрі міста Чернігова.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року це рішення було скасоване, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням дисциплінарної палати встановлено, що при розгляді зазначеної справи суддя допустила порушення норм процесуального права, які свідчать про наявність в її діях ознак дисциплінарного проступку, однак, у зв’язку зі спливом строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності,  у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Грибан було відмовлено.

2) Згідно з інформацією, викладеною у пояснювальній записці до проекту постанови Верховної Ради України “Про особливості відповідальності суддів причетних до масових фальсифікацій виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року”, суддя Грибан І.О. була у складі колегії, яка задовольнила апеляційну скаргу представника Партії Регіонів та визнала неправомірними дії дільничної виборчої комісії щодо недопущення офіційного спостерігача у приміщення для голосування на виборах народних депутатів України у 2012 році в одномандатному виборчому окрузі №94.

Як зазначено у пояснювальній записці, рішення суду стало підставою для скасування голосування 1172 громадян, які здійснили своє волевиявлення на виборах народних депутатів в одномандатному виборчому окрузі №94.

Згідно зі звітом Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ у виборчому окрузі 94 (Київська область) ОВК скасувала результати голосування на 27 виборчих дільницях, на яких було віддано загалом 31 205 голосів у загальнодержавному та одномандатному виборчому округах. Підставою для скасування результатів голосування на кожній з цих виборчих дільниць було обмеження прав спостерігачів кандидата від Партії Регіонів під час підрахунку голосів. У результаті цього кандидат від Об’єднаної опозиції – “Батьківщини” втратив близько 6 500 голосів, першу позицію у виборчому окрузі на користь кандидата від Партії Регіонів.

Як зазначає Громадська організація “Опора”, такий результат став можливим через дії політично заангажованих ОВК, неправомірне втручання правоохоронних органів та суперечливі рішення судів.

За наслідком скасування результатів голосування з боку ОВК на підставі численних рішень судів про нібито недопущення офіційних спостерігачів у приміщення для голосування  Центральною виборчою комісією було прийнято постанову, якою встановлено неможливість достовірного встановлення результатів волевиявлення виборців у частині обрання народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 94.

Додатково

1) Брала участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у 2018-2019 рр, однак вибула з конкурсу за результатами кваліфікаційного оцінювання, набравши 128,75 балів.

2) За даними офіційного веб-сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 14 листопада 2017 року Комісія ухвалила рішення про невідповідність Грибан І.О. займаній посаді судді.

11. Ткаченко Олександр Васильович

Освіта: вища юридична. Закінчив Харківський юридичний інститут у 1987 році. 

Кар’єра

У 1987 році працював стажистом судді у місті Первомайську Миколаївської області. З 1988 по 1992 працював суддею у Заводському районному суді міста Миколаєва. З 1992 року по т.ч. обіймає посаду судді Господарського суду Миколаївської області.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків

Згідно з деклараціями за 20152017 роки, у Ткаченко О.В. на праві користування  перебуває земельна ділянка площею 400 кв.м. (дата набуття права – 01.01.2004). Однак, у декларації за 2014 рік відомості про вказане майно відсутні.

Додатково 

1) Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у 2018-2019 рр, однак вибув з конкурсу за результатами кваліфікаційного оцінювання, набравши 125 балів.

2) Брав участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя в 2017 році, однак не був призначений.

3) Брав участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя в 2018 році, однак не був призначений.

12. Блажівська Оксана Євгенівна

Освіта: вища юридична. Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 1999 році. 

Кар’єра

Почала кар’єру судді у 2010 році у господарському суді міста Києва. У 2017 році була обрана суддею вказаного суду безстроково. 

Перед початком кар’єри судді працювала помічником приватного нотаріуса, адвокатом.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Ткаченко Сергій Валерійович (чоловік сестри)- з 2012 року по теперішній час обіймає посаду директора правового департаменту Корпорації “Індустріальна спілку Донбасу”. З 2011 по 2012 обіймав посаду директора правового департаменту Консорціуму “Індустріальна група”.
  2. Блажівська Наталія Євгеніївна (сестра) – суддя Вищого адміністративного суду України.
  3. Блажівський Мар’ян Осипович (двоюрідний брат) – з 2018 року обіймає посаду інспектора Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області.

 Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків

1) Згідно із декларацією за 2017 рік, суддя на праві користування має автомобіль Jeep grand cherokee 2011 р.в. (дата набуття права – 15.06.2011). Однак, у декларації за 2014, 2015, 2016 роки відомості про вказане майно відсутні.

Окрім того, суддя стала фігурантом журналістського розслідування PROSUD. У матеріалі звертається на чималі статки її родичів. Зокрема, матір судді, Блажівська Любов Іванівна, на праві власності має будинок, загальна площа якого – 1260 кв.м. Зазначається, що будинок успадкований від її матері (бабусі кандидатки). Сама ж матір судді була заступником директора з розвитку у ЗАТ «Львівський м’ясокомбінат», а наразі є пенсіонеркою. 

Додатково

1) Брала участь у конкурсі на зайняття посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

2) У 2007 році захистила кандидатську дисертацію у Інституті держави і права імені В. М. Корецького.

3) У 2015 році захистила докторську дисертацію у  Інституті законодавства Верховної Ради України.

4) За даними офіційного веб-сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 11 липня 2018 року Комісія ухвалила рішення про відповідність Блажівської О.Є. займаній посаді судді.

5) Брала участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у 2018-2019 рр, однак отримала менший за мінімально допустимий бал з практичного завдання та вибула з конкурсу. 

6) Журналісти звернули увагу на кар’єрне зростання Блажівської Оксани. Зокрема, як зазначають журналісти, воно може містити ознаки протекціонізму, адже суддя Блажівська є дочкою екс-заступника генерального прокурора Пшонки, що є фігурантом розслідування Наші гроші. Журналісти неодноразово звертали увагу на значні статки сім’ї Блажівських.

13. Шеремет Анжеліка Миколаївна

Освіта: вища юридична. Закінчила Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого у 2000 році. 

Кар’єра

Почала кар’єру судді у 2002 році в Рівненського міського суду Рівненської області. З 2007 працює суддею Апеляційного суду Рівненської області (з 2008 року обрана на посаду судді безстроково). 

Перед початком кар’єри судді працювала працювала старшим консультантом по статистиці, помічником голови суду Рівненського обласного суду.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Додатково

За даними веб-сайту ВККС, 26 квітня 2018 року Шеремет Анжеліка Миколаївна не підтвердила можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді. 

14. Брегей Роман Іванович

Освіта: вища юридична. Закінчив Університет внутрішніх справ у 2000 році. 

Кар’єра

Почав кар’єру судді у в 2005 році в Компаніївському районному суді Кіровоградської області (протягом 2007-2010 рр. обіймав посаду голови суду). З 2011 року працює суддею Кіровоградського окружного адміністративного суду. 

Перед початком кар’єри судді працював в органах внутрішніх справ.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2013

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Воєвода-Брегей Мирослава Петрівна (дружина) – з 2011 року по теперішній час працює приватним нотаріусом.
  2. Воєвода Світлана Миколаївна (теща) – з 1999 року по теперішній час працює приватним нотаріусом.
  3. Голобородько Ігор Ярославович (двоюрідний брат дружини) – з 2006 по 2013 рік обіймав посаду старшого інспектора та слідчого відділення Красноармійського МРВ ГУ УМВС України в Донецькій області.
  4. Осетрова Яна Олександрівна (дружина двоюрідного брата дружина) – з 2010 року по теперішній час помічник начальника зі зв’язків з громадськістю Покровського МВ ГУ НПУ в Донецькій області.

 Додатково

1) Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду, однак за результатами підсумкового рейтингу вибув з конкурсу.

2) Брав участь в конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр., однак вибув з конкурсу, отримавши менший за мінімально допустимий бал за результатами іспиту (119 балів).

Брегей Роман Іванович оскаржив рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 березня 2017 року №23/зп-17, яким конкурсанти, що за результатами кваліфікаційного іспиту не набрали мінімально допустимий бал за виконання практичного завдання та сумарно не набрали мінімальний бал (157,50 балів), були допущені до наступного етапу оцінювання в межах конкурсу на посаду суддів касаційних судів у складі Верховного Суду. Однак Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні позову.

Пояснення кандидата Брегея Р. І.

2) У 2013 році ВРЮ розглядала рекомендацію ВККС про внесення подання про звільнення судді Брегея Р. І. (за дії, вчинені на посаді судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області) за порушення присяги та прийняла рішення відхилити таку рекомендацію. Підставою для вказаної рекомендації ВККС щодо звільнення судді став тривалий розгляд суддею справи про лікарську недбалість стоматологів, внаслідок якої, за версією слідства, загинула 24-річна пацієнтка. Зокрема, за інформацією порталу “Закон і бізнес”, суддя Брегей Р. І. розглядав справу протягом 2 років і 3 місяців, призначив близько 30 судових засідань, лише третина з яких відбулась. Крім того, незадовго до спливу строку притягнення обвинувачених до відповідальності, суддя призначив експертизу, яка призвела до ще більшого затягування процесу. Журналісти порталу також повідомили, що дружина судді Брегея Р.І. нібито лікувалась у стоматологів, справу яких він розглядав, а після завершення цього лікування суддя заявив самовідвід. Інший суддя завершив розгляд цієї справи після 6 судових засідань, однак, строк притягнення обвинувачених до відповідальності, на той момент, уже сплив.

Однак, Вища рада юстиції відмовила у задоволенні рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення судді Брегея Р. І., визнавши його необґрунтованим. Підстави для такої відмови наведені у поясненні судді.

Пояснення кандидата Брегея Р. І.

2) Згідно з деклараціями, суддя отримав декілька подарунків у грошовій формі, зокрема у 2015 році загальною сумою 25000 грн; у 2016 – 25000 грн;  у 2017 – 50000 грн, у 2018 – 25000 грн

3) За інформацією з сайту “АКУЛАMEDIA”, суддя Брегей у серпні 2016 року долучився до флешмобу в соціальній мережі Фейсбук, що має назву “Я не боюсь виправдати людину”. Суть ініціативи полягає в тому, щоб судді публікували виправдувальні вироки, в тому числі скасовані, на своїх сторінках в соцмережах, посилаючись на державний реєстр судових рішень.

4) Як повідомляється на  сайті інтернет-видання “Гречка”, суддя Брегей звернувся до Ради суддів України з вимогою захистити свої права, які, на його думку, порушив голова Кіровоградського окружного адміністративного суду Мирошниченко В.С., а саме, умисно не запросив його на збори суддів, на яких обирали керівника суду. Однак, як випливає з листа, суд, визнавши протиправною бездіяльність голови суду щодо сповіщення, відмовився відновити порушене право, мотивуючи це тим, що такі спори у судах не розглядаються.

15. Карпинець Василь Іванович

Освіта: вища юридична. Закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого у 2000 році. 

Кар’єра

З 2001 по 2017 – суддя Господарського суду Закарпатської області.

Перед початком кар’єри судді працював в органах Державної податкової інспекції та Хустському районному управлінні юстиції. 

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Карпинець Іван Васильович (син) – з 2016 по 2017 – помічник судді, а потім – секретар судового засідання у Господарському суді Закарпатської області.

16. Пархоменко Павло Іванович

Освіта: юридична вища. У 2004 р. закінчив Київський університет ім. Тараса Шевченка

Кар’єра

З 2017 р. голова Бахмацького районного суду Чернігівської області.

Почав кар’єру у 2003 р. на посаді помічника ректора з правових питань Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. З 2006 р. займався адвокатською діяльністю, яку він припинив у 2009 р. у зв’язку з призначенням на посаду судді Бахмацького районного суду Чернігівської області. 

Повна біографія кандидата за посиланням

Статки

Декларація за 2014 р. 

Електронна декларація за 2015 р.

Електронна декларація за 2016 р.

Електронна декларація за 2017 р.

Електронна декларація за 2018 р.

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Пархоменко Василь Миколайович (двоюрідний брат) – 2016-т.ч. Старший інспектор відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області

Додатково

  1. Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав менший за мінімальний допустимий бал за результатами іспиту. Загальний результат іспиту – 86 балів.
  2. Брав участь у конкурсі на зайняття посади у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду у 2018-2019 рр. За результатом конкурсу, був рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів до призначення на посаду судді. Однак, Вища рада правосуддя вирішила відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді Пархоменка до Верховного Суду. Причиною цьому стала скарга на дії судді Пархоменка, яка надійшла до ВРП у серпні 2018 року. У ній вказується, що суддя всупереч вимогам закону та суддівської етики  публічно піддав сумніву судові рішення, які набрали законної сили у своєму експертному висновку для Високого суду Британських Віргінських островів. За результатом розгляду скарги, Перша дисциплінарна палата відмовила у притягненні до відповідальності суддю, зазначивши, що у діях судді відсутній склад дисциплінарного проступку. Однак, при розгляді матеріалів про призначення судді, Вища рада правосуддя визначила цю скаргу як підставу для відмови у призначенні. Громадськість одразу висловила обурення таким рішенням ВРП. Суддя Пархоменко звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом про скасування зазначеної відмови про призначення. 
  3. Є членом ГО “МАРТ” та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України;
  4. У 2015 р. здобув звання кандидата юридичних наук;
  5. Лауреат премії “Честь року 2018” від Фундації DEJURE за уважне дослідження доказів та забезпечення найкращих інтересів неповнолітніх при розгляді справ.
  6. Член Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх.

17. Данилова Мальвіна Володимирівна

Освіта: вища юридична. Закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого у 1996 році. 

Кар’єра

Розпочала кар’єру судді в 1999 в Московському районному суді міста Харкова (з 2004 року обрана на посаду судді безстроково). З 2006 по 2009 працювала суддею Харківського окружного адміністративного суду. З 2009 по 2012 суддя Київського апеляційного адміністративного суду. З 2012 по 2017 рік працювала суддею Вищого господарського суду України. З 2018 року працює суддею Господарського суду м. Києва

Перед початком кар’єри судді працювала в органах внутрішніх справ.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2013

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Кирилюк Руслан Іванович (близька особа) – з 2010 по 2014 рік обіймав посаду голови Державної судової адміністрації України.

 Недотримання норм професійної етики

На сайті видання “РБК-Україна” йде мова про те, що здійснюється розслідування у кримінальному провадженні щодо незаконного втручання екс-голови та екс-заступника ВГСУ Татькова та Ємельянова у роботу автоматизованої системи документообігу суду. Як повідомив представник Громадської ради доброчесності на співбесіді судді на попередньому конкурсі до Верховного Суду, слідство у вказаній справі не віднесло Данилову Мальвіну до групи суддів Вищого господарського суду України, на яких здійснювався розподіл справ з порушенням порядку, встановленого законом. Проте, масовий характер зазначеного правопорушення вказує на те, що суддя Данилова не могла не знати про зазначену практику. При цьому, як зазначив представник Громадської ради доброчесності на співбесіді, відсутні відомості про те, що суддя сприяла слідству у встановлення усіх об’єктивної істини у вказаній справі. 

Схожу інформацію було зазначено у висновку Громадської ради доброчесності, однак, його було визнано протиправним та скасовано Київським апеляційний адміністративним судом. 

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

1) Відповідно до реєстру судових рішень суддя Данилова М.В. була у складі колегії суддів, яка відмовила у задоволенні касаційної скарги заступника прокурора міста Києва щодо визнання недійсним рішень Київської міської ради та договорів, що стосувалися земельної ділянки, наданої під будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на вул. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва. Як вбачається із видання «Українська правда»,  вказане будівництво є скандальним, оскільки відбувається практично впритул до стін собору Софії Київської та  викликає занепокоєння в ЮНЕСКО.

2) Відповідно до реєстру судових рішень суддя Данилова М.В. була у складі колегії суддів, яка у жовтні 2015 року відмовила визнати незаконною передачу 2 гектарів землі у Харкові житлово-будівельному кооперативу «Бархани». За інформацією із веб-сайту «Наші гроші» ЖБК «Бархани» було створено в кінці січня 2010 року, за місяць до того, як міськрада передала йому земельні ділянки. Один із засновників ЖБК був бізнес-партнером Даніїла Прівалова, сина мера Харкова Геннадія Кернеса.

3) Відповідно до реєстру судових рішень суддя Данилова М.В. була у складі колегії суддів, яка відмовила задовольнити касаційну скаргу Київської міської ради, тим самим зобов’язавши її укласти з ТОВ «Докас» договір оренди ділянки площею 0,23 га на перетині вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11 (знаходиться поблизу брами Заборовського, західного парадного в’їзду до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору) для будівництва багатоповерхового будинку. За інформацією із веб-сайту «Наші гроші» подібне будівництво створює навантаження на підземні комунікації і підвищує рівень ґрунтових вод, які можуть піднятися на 2,6 м і деформувати споруди «Софії».

4) Відповідно до реєстру судових рішень, суддя Данилова М.В. була у складі колегії суддів, яка скасувала рішення Господарського суду міста Києва та Постанову Київського апеляційного господарського суду про визнання незаконною передачу Київською міською радою земельної ділянки колишньої військової частини у Біличанському лісі площею 147 га приватній особі. У статті на сайті видання “Громада Приірпіння” вказано, що зазначена земельна ділянка була передана житлово-будівельному кооперативу Київською міською радою за часів Л. Черновецького, після чого кооператив передав її у якості внеску до статутного фонду іншої компанії і самоліквідувався.

Пояснення Данилової М.В.

Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків

1) Згідно із даними «Української правди» у листопаді 2016 року суддя Данилова стала жертвою пограбування. За інформацією журналістів, було пограбовано будинок її цивільного чоловіка та вкрадено близько півмільйона доларів. Після пограбування Голова Ради суддів Валентина Сімоненко виступала із заявою, що причиною пограбування стало е-декларування. Проте, вказаного майна (ні будинку, ні такої значної суми готівкових коштів) не було зазначено суддею у власній декларації за 2015 рік. 

З приводу вказаної ситуації у сюжеті програми “Наші гроші” звертається увага на різну позицію судді, зокрема, зі змісту відповіді судді журналісту випливає, що вона не має жодного відношення до цього інциденту. У той же час, журналістами зазначається, що у 2016-му році суддя коментувала інцидент журналістам програми “ТСН”, стверджуючи, що грабіжники полювали в будинку саме за її сумкою.

Також у сюжеті програми “Наші гроші” суддя стверджує, що не мала права декларувати вказане майно. Однак, як стверджують журналісти, у подальшому суддя все ж таки зазначила вказане майно у декларації за 2017 рік. 

2) У розслідуванні журналістів порталу Prosud звертається увагу на чималі статки судді при тому, що вона майже все своє професійне життя працювала на посадах, які фінансувалися з державного бюджету. Зокрема, зазначається, що у декларації судді за 2015 рік вказано наступну нерухомість: службова квартира площею 112 кв.м в Києві, 3 земельні ділянки; 2 будинки у Харківській області площею 116 кв.м та 32 кв.м; парко-місце в Києві; 2 квартири площами 112 кв.м та 379 кв.м в Харкові. За оцінками журналістів подібна квартира площею 379 кв.м. могла коштувати в межах 325 000 – 500 000 дол. США. Окрім того, у власності судді знаходився Mercedes Benz E250 2011 року випуску. За оцінками журналістів у 2011 році подібне авто судді могло обійтися в 60 000 $.

Аналогічна інформація була зазначена у висновку Громадської ради доброчесності, однак, його було визнано протиправним та скасовано Київським апеляційний адміністративним судом. 

3) У розслідуванні журналістів порталу Prosud, з посиланням на дані YouControl, зазначено, що син судді є засновником відразу двох компаній – ТОВ “ЕТХОМ” та ТОВ “ТРІУМФ ЛЕКС”. При цьому у майнових деклараціях за 20132015 роки суддя зазначає, що проживає разом з сином, проте у деклараціях відсутня інформація про корпоративні права, якими він володіє. Аналогічна інформація була зазначена у висновку Громадської ради доброчесності, однак, його було визнано протиправним та скасовано Київським апеляційний адміністративним судом. 

Пояснення Данилової М.В.

Додатково

  1. Брала участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у 2018-2019 рр., однак за результатами пленарного засідання вибула з конкурсу.
  2. Брала участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак вибула за результатами практичного завдання. 
  3. Захистила кандидатську дисертацію у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля.

Як повідомляється на веб-сайті ТСН.ua, у 2017 році Данилова М.В. повідомила журналістам про вибух гранати на подвір’ї будинку Кирилюка Р.І., у якому вона мешкає. За словами судді, прильоту гранати нібито передували польоти дронів над зазначеним будинком.

18. Данко Віктор Йосипович

Освіта: вища юридична. Закінчив Ужгородський національний університет 1999 році. 

Кар’єра

Почав кар’єру судді у 2005 році у Великоберезнянському районному суді Закарпатської області. У 2006 році був переведений на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Протягом 2014-2017 рр. та з 2018 року обирався на посаду голови вказаного суду. 

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Додатково

1) Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак за результатами кваліфікаційного оцінювання набрала 687.5 балів, що не дозволило їй увійти до списку 30 суддів, рекомендованих на призначення на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

2) У 2016 році захистив кандидатську дисертацію в Ужгородському національному університеті.

3) Згідно з декларацією за 2017 рік отримав додаткове благо в розмірі 16 174 грн.

19. Гольник Лариса Владленівна

Освіта: юридична вища. У 2001 р. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого.

Кар’єра

У 2010 р. була призначена на посаду судді Октябрського районного суду м. Полтави.

У 2001 р. призначена на посаду старшого консультанта з аналітичної роботи Апеляційного суду Полтавської області, з 2002 р. – помічник голови суду. До цього працювала Київському районному відділі м. Полтави Пенсійного фонду України та у Полтавському обласному управлінні юстиції.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2014 р.

Електронна декларація за 2015 р.

Електронна декларація за 2016 р.

Електронна декларація за 2017 р.

Електронна декларація за 2018 р.

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 рр.:

  1. Явтушенко Олександр Михайлович (брат) – 2002-т.ч. військовослужбовець УСБУ в Полтавській області

Додатково

  1. Внесено до “списку Гандзюк” через напад на суддю. Невідомі напала на Ларису Гольник та її чоловіка у листопаді 2017 року біля Меморіалу Солдатської Слави у місті Полтава. За словами чоловіка судді, нападники не намагалися їх пограбувати, а почали одразу бити трубами. Після виклику швидкої допомоги у судді Гольник діагностували черепно-мозкову травму та струс мозку. 

“Список Гандзюк” – це список громадських активістів, які зазнали нападу через свою діяльність, однак замовників жодного з них не було названо. Список був створений друзями загиблої активістки Катерини Гандзюк та адвокатами постраждалих активістів.

  1. У 2019 р. була нагороджена спеціальною відзнакою Special Recognition Award міжнародної організації Blueprint for Free Speech за “мужність та доброчесність у вимозі належного розслідування”.
  2. Брала участь у 14-й Щорічній зустрічі YES – перша українська суддя, яка взяла участь у цьому заході.
  3. У 2018 р. була учасницею міжнародної конференції “Солідарність проти корупції”, організованої за підтримки американської громадської організації “Solidarity Center”
  4. У 2019 р. була учасницею круглого столу “Боротьба з корупцією через підвищення якості правосуддя” у CEELi Institute, Чехія
  5. У травні 2016 року суддя Октябрського райсуду Лариса Гольник показала відео, на якому мер Полтави Олександр Мамай намагається “домовитися” з нею про закриття корупційного адмінпровадження проти нього. У березні 2017 року “Слідство.Інфо” провело розслідування, в якому розповідалось про Ларису Гольник та звинувачення проти місцевого мера і його помічників у спробі підкупу судді. Проти неї люди з оточення мера ініціювали низку кримінальних проваджень та цивільних позовів. Також на Гольник тиснув голова Октябрського районного суду Полтави Олександр Струков, переконуючи її “добре подумати над справою”. У подальшому суддя зазнала систематичних та постійних утисків у роботі. 
  6. Згідно з ухвалою Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо Гольник було відкрито дисциплінарну справу на підставі скарги судді Октябрського районного суду міста Полтави Струкова Олександра Михайловича. Структов поскаржився до ВРП на Гольник через те, що її пости у Фейсбуці є некоректними та образливими для її колег-суддів, а також через перешкоджання Гольник проведення збору суддів. Відкриття цієї дисциплінарної справи заблокувало участь судді у конкурсі до Антикорупційного суду. 

Рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддю Гольник було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та щодо неї було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця. Вища рада правосуддя залишила рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя без змін.

Однак, постановою Великої Палати Верховного Суду зазначене рішення Вищої ради правосуддя було скасовано.

Кандидати-судді у відставці

1. Турченко Олексій Валерійович

Освіта: вища юридична. Закінчив Маріупольський гуманітарний інститут Донецького національного університету у 2001 році. 

Кар’єра

З 2018 року займається адвокатською діяльністю. 

До цього, у 2001 був юрисконсультом ТОВ “Маріупольське юридичне агентство”. З 2001 по 2005 працював помічником прокурора Приморського району міста Маріуполя. У 2005 юрисконсульт ТОВ “Консалтингова фірма “Власна справа”. З 2006 по 2011 помічник адвоката та згодом адвокат. З 2011 по 2018 суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Євчева Марія (дружина) – з 2010 по 2017 помічниця судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя. 

Неетична поведінка

Як вказано у висновку Громадської ради доброчесності, з посиланням на сюжет ТСН, Олексій Турченко відмовився розглядати клопотання про обрання запобіжних заходів терористам на сході України. Зокрема, у сюжеті, голова Жовтневого районного суду Наталія Кірякова сказала, що у 2014 році, коли неясно було, чи залишиться місто українським, Олексій Турченко відмовився брати під варту осіб, підозрюваних у тероризмі. 

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, 21 грудня 2015 року суддя Олексій Турченко постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у сприянні діяльності терористичної організації Володимира Нестеренка. За даними сюжету ТСН, журналістів Володимир Нестеренко у т.з. ДНР  очолював поліграфічне підприємство “Новий Світ”, яке видавало газету “Новороссия” та іншу поліграфічну продукцію терористичної організації. Як вказує ресурс “Миротворець”, посилаючись на дані СБУ, Нестеренко втік одразу після скасування запобіжного заходу. 

Як вказано у висновку Громадської ради доброчесності, за фактом постановлення даної ухвали щодо судді було відкрито кримінальне провадження, однак постановою старшого слідчого прокуратури було закрито.

Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків

Згідно із декларацією за 2015 рік, дружина судді на праві користування має квартиру площею 56,90 кв.м. у м. Маріуполі (дата набуття права – 01.01.2013). Однак, у декларації за 2014 рік відомості про вказане майно відсутні.

Додатково

За даними офіційного веб-сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 10 квітня 2018 року Комісія ухвалила рішення про невідповідність Олексія Турченка займаній посаді судді.

2. Соловйов Володимир Миколайович

Освіта: вища юридична. Закінчив Харківський юридичний інститут у 1988 році.

Кар’єра

Почав кар’єру судді у 2004 році у Господарському суді Запорізької області. З 2010 року обраний на посаду судді безстроково. У 2016 році Соловйова Володимира Миколайовича було звільнено з посади судді у зв’язку із поданням у відставку.

Перед початком кар’єри судді працював в органах прокуратури та займався адвокатською діяльністю.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2013

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Соловйова Альона Сергіївна (падчерка) – з 2014 по т.ч. – секретар судового засідання Господарського суду Запорізької області; у січні 2014 – секретар судового засідання Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя;
  2. Ленюк Людмила Володимирівна (донька) – з 2016 по 2018 – секретар судового засідання, а з 2014 по 2016 – консультант у Апеляційному суді Харківської області;
  3. Ленюк Володимир Мирославович (зять)  – з 2014 по т.ч. – спеціаліст 1 категорії Управління служби безпеки України в Харківській області;
  4. Шелудько Лариса Михайлівна (невістка дружини) – з 2014 по т.ч. – старший секретар Чернігівського районного суду Запорізької області.

3. Клюба Василь Васильович

Освіта: вища юридична. Закінчив Українську державну юридичну академію  у 1994 році. 

Кар’єра

Почав кар’єру судді у 2001 році у Галицькому районному суді Івано-Франківської області. У 2006 році обраний суддею того ж суду безстроково, у 2009 році призначений головою суду. У 2012 році призначений суддею Львівського апеляційного адміністративного суду. У 2017 році був звільнений з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у відставку.

Перед початком кар’єри судді працювала в органах Прокуратури України в Івано-Франківській області протягом 1994-2000 рр.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2013

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Додатково

1) Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у 2018-2019 рр, однак за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 698.5 балів, що не дозволило йому увійти до списку суддів, рекомендованих на призначення на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

2) Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак отримав менший за допустимий бал за результатами іспиту (загальний результат іспиту – 116,75 балів).

3) Був мобілізований до ЗСУ та брав участь у бойових діях у Донецькій області в 2015 році.

4. Загородній Анатолій Федорович

Освіта: вища юридична. У 1983 р. закінчив Харківський юридичний інститут ім. Ф. Е. Дзержинського. 

Кар’єра

Почав кар’єру судді у 1983 р. у Павлоградському міському суді Дніпропетровської області. З 1987 р. працював народним суддею Маньківського районного народного суду Черкаської області. З 2005 р. працював суддею Вищого адміністративного суду України, з 2017 р. – в. о. голови суду. З 2018 р. у відставці.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2013 рік

Декларація за 2014 рік

Декларація за 2015 рік

Декларація за 2016 рік

Декларація за 2017 рік

Декларація за 2018 рік

Непрозорість статків

Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Загородній не зміг надати обгрунтоване пояснення щодо наявності достатніх коштів у 84-річного батька, який придбав та подарував онуку (сину судді Загороднього) квартиру площею 122 кв.м. у м. Києві вартістю 1 110 866 кв.м. у будинку, де суддя-колега Загороднього через два дні теж придбала квартиру.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

  1. Як вбачається із реєстру судових рішень, суддя Загородній А.Ф. був у складі колегії суддів, яка 29 лютого 2016 року визнала незаконним та скасувала подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Червонозаводського районного суду міста Харкова Васильєвої Олени Олександрівни з посади за порушення присяги. Висновку про порушення присяги Васильєвою дійшла ТСК, яка аналізувала рішення судді щодо учасників протестних акцій під час Революції гідності (зокрема, за висновком комісії, суддя розглядала 2 адміністративні справи відносно учасників протестних акцій зі значними порушеннями норм КУпАП). У подальшому зазначене рішення було скасоване Верховним Судом України та передано справу на новий розгляд. Під час розгляду справи у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду у задоволенні позову було відмовлено та залишено у силі рішення Вищої ради юстиції стосовно подання про звільнення судді Червонозаводського районного суду міста Харкова Васильєвої Олени Олександрівни з посади за порушення присяги.

Причетність до порушення прав людини

  1. Згідно із відео, оприлюдненим в мережі членом ГО “Автомайдан” Романом Маселком, під час розглядуу справи про визнання незаконним та скасування рішення від 27 червня 2017 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення з посади голови Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка, суддя Загородній був у складі колегії, яка заборонила здійснювати трансляцію судового засідання на сторінці Facebook, а також зобов’язувала вимкнути телефон.
  2. Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за участі Загороднього, Вищим адміністративним судом здійснювався розгляд справи, яка також була предметом розгляду в Європейському суді з прав людини у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень. Комісія зазначає, що справа, у якій Загородній був головуючим, перебувала у провадженні Вищого адміністративного суду майже 2 роки. При цьому, Загородній не вживав жодних заходів щодо можливості прискорення розгляду справи, а тому Комісія наголошує на тому, що вищезазначене може свідчити про недостатній рівень компетентності Загороднього А.Ф..

Додатково

Участь в інших конкурсах:

  1. Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак отримав менший за мінімально допустимий бал за результатами іспиту й вибув з конкурсу.

Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду у складі Верховного Суду у 2018-2019 рр, однак вибув за результатами спільного засідання Громадської ради міжнародних експертів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

5. Караченцев Ігор Володимирович

Освіта: вища юридична. Закінчив Українську юридичну академію в 1993 році.

Кар’єра

Почав кар’єру судді у 2003 року Харківському районному суді Харківської області. Був звільнений у відставку у 2018 році. 

Перед початком кар’єри судді працював в органах прокуратури.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2014

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

За даними річного звіту Гельсінської спілки та веб-сайту “Наші гроші”, суддя Караченцев постановив ухвалу, якою застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до Юрія Скрипки.

Як вбачається з інформації з веб-сайту “Наші гроші”, Юрій Скрипка, харківський підприємець, який відмовився вносити кошти на рахунок благодійного фонду «Правопорядок» та дав коментар телепрограмі «Гроші», де розповів про те, що внесення коштів на рахунок благодійного фонду було примусовим, а кошти у подальшому використовувалися за нецільовим призначенням. Після виходу програми в ефір, Юрія Скрипку затримали правоохоронні органи та незаконно утримували під вартою протягом 20 днів, замість передбачених Кримінальним процесуальним кодексом 48 годин.

Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків

  1. Згідно з висновком Громадської ради доброчесності, у період з 2011 по 2016 роки кандидатом та членами його родини було отримано у власність квартиру площею 102,9 кв.м., задекларована вартість якої складає 527 500 грн., а також вірогідно легкові автомобілі Toyota RAV 4 2013 р.в. за 700 000 грн та TOYOTA CAMRY 2007 р.в. за 250 000 грн. Також зf згаданий період суддя Караченцев здійснив 8 міжнародних подорожей за такими напрямками: ОАЕ, Туреччина, Бангкок, Франція, Англія, Польща. Мати – Караченцева Лілія Микитівна перебувала за кордоном 6 разів за такими напрямками: РФ, Угорщина, Туреччина, Кіпр, Польща, Єгипет. Однак аналіз декларацій кандидата за 2011-2016 роки засвідчив, що за ці роки він та члени його родини (донька) отримали доходів розміром 1 079 947,5 грн. Ці факти викликають обгрунтований сумнів у відповідності способу життя задекларованим доходам 
  2. Відповідно до висновку Громадської ради доброчесності, у декларації за 2016 рік вказано, що суддя має на праві користування автомобіль TOYOTA RAV 4 2013 р.в., а також TOYOTA CAMRY 2007 р.в., які належать його матері. Відповідно до матеріалів досьє кандидата, за період з 2012 по 2016 роки матір судді отримала лише 1000 грн доходу. Вартість TOYOTA CAMRY 2007 р.в. На момент покупки сягала 250 000 грн, а TOYOTA RAV 4 2013 р.в. – 750 000 грн (згідно з відомостей у декларації за 2016 рік). Цієї інформації достатньо для того, щоб з великою вірогідністю стверджувати, що фактичним власником автомобіля є саме суддя Караченцев І. В., він придбаний за його кошти, але майно зареєстроване на іншу особу з метою ухилення від внесення його у декларацію.

Додатково

1) Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак за результатами пленарного засідання вибув з конкурсу.

2) За інформацією інтернет-порталу Українська правда, Караченцев мав велику кількість скасованих рішень у порівнянні з іншими суддями Харківського районного суду. Однак, це може пояснюватися, що за наявною інформацією у журналістів зі слів деяких суддів Харківського та Дергачівського районів, суддя Караченцев запам’ятався тривалим протистоянням із головою Апеляційного суду Харківської області Михайлом Бородіним, якого звинувачували в наявності російського громадянства.

6. Хрімлі Олександр Геннадійович

Освіта: вища юридична. Закінчив Донецький державний університет у 1990 році. 

Кар’єра

Почав кар’єру судді у 2000 році в Київському районному суді м. Донецька. Протягом 2006-2009 рр. працював суддею Донецького окружного адміністративного суду. З 2009 по 2016 – суддею Київського апеляційного адміністративного суду. У 2016 році Хрімлі О.Г. звільнили з посади судді Київського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Після звільнення, протягом 2016-2017 рр. працював доцентом кафедри цивільного права і процесу ПВНЗ Івано-Франківський університет права імені короля Данила Галицького.

Перед початком кар’єри судді працював адвокатом.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Декларація за 2013

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Митрофанова Алеся Олексіївна (дружина) – з 2013 року працює суддею Кіровського районного суду м. Донецька. 
  2. Хрімлі Катерина Олександрівна (дочка) – з 2017 року працює помічником судді в Конституційному суді України. До цього, протягом 2011-2015 рр., працювала секретарем судового засідання Окружного адміністративного суду м. Києва.

Причетність до кримінальних правопорушень

Низка ресурсів – “Цензор”, “Блог УП”, “Новости Донбасса” – повідомляють, що у 2004 році Хрімлі О.Г., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, потрапив у ДТП, внаслідок якого загинуло двоє дітей. Батьки дітей згодом померли, а тому у справі були відсутні постраждалі. У подальшому справу було закрито.

Ухвалення сумнівних рішень

Згідно із Єдиним державним реєстром судових рішень, суддя Хрімлі О.Г. у складі колегії суддів постановив ухвалу, якою залишив без задоволення апеляційну скаргу Київської незалежної студентської профспілки «Пряма дія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2011 року про обмеження права на мирні зібрання. З матеріалів справи вбачається, що вказаній організації було заборонено проводити мирне зібрання з метою забезпечення правопорядку, запобігання вчиненню злочинів, правопорушень, захисту прав і свобод мешканців м. Києва та гостям міста.

Згідно із узагальненою доповіддю правозахисних організацій “Права людини у 2011 році” на основі аналізу даних, отриманих під час моніторингу за дотриманням та забезпеченням права на мирні зібрання у 2011 року, було констатовано, що міжнародні стандарти в сфері дотримання права на мирні зібрання в Україні майже не дотримуються. Як зазначено у дослідженні Центру політико-правових реформ, усупереч міжнародним стандартам суди забороняють мирні зібрання у разі збігу їх з іншими заходами, у тому числі контрдемонстрації; у зв’язку з формальними недоліками у повідомленні про мирне зібрання; через проведення зібрання у «недозволеному» громадському місці; через надуману неспроможність органів влади забезпечити громадський порядок, безпеку руху транспорту чи пішоходів, дотримання правил благоустрою тощо.

Крім того, на сайті “Цензор” зазначено, що суддя Хрімлі забороняв мирні зібрання у 2013 році, мотивуючи це «незручністю для організації ярмарку».

Додатково

1) Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності. 

2) Згідно з декларацією за 2017 рік, Хрімлі О.Г. отримав подарунок у грошовій формі розміром 31 тис. грн. Згідно з декларацією за 2018 рік, Хрімлі О.Г. отримав подарунок у грошовій формі розміром близко 52 тис. грн

Кандидати-адвокати

1. Гончарук Михайло Петрович

Освіта: вища юридична. Закінчив Академію праці та соціальних відносин Федерації профспілок України у 2003 році. 

Кар’єра

З 2016 року – керівник ТОВ “Юридична компанія “Гончарук та партнери”. До цього, з 2001 по 2007 працював юрисконсультом та юристом на різних підприємствах, у квітні 2010 – помічник Міністра оборони України, з квітня по вересень 2010 – заступник директора правового департаменту Міністерства оборони України, з 2010 по 2011 – адвокат АО “Правова група “Домініон”, у 2011 – директор з правових питань ДП Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія”, з 2012 по 2016 – адвокат у АО “Правова група “Домініон”. 

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статків

Електронна декларація за 2018

Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків

У  декларації за 2018 рік, відсутні відомості про будь-який дохід кандидата та членів його сім’ї, а також відсутні відомості про заощадження. Натомість у власності кандидата перебуває квартира у м. Києві, утримання якої потребує витрат. Окрім того, кандидат є бенефеціаром Адвокатського бюро “Гончарук та партнери”. З огляду на це, існують об’єктивні підстави говорити про сумнівність можливостей проживання кандидата та його родини, утримання майна без отримання доходів та відсутності заощаджень.

2. Маселко Роман Анатолійович

Освіта: вища юридична. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка у 1997 році. 

Кар’єра

У 2015 та 2016 роках був членом, а у 2017 році очолював Громадську раду Контролю при Національному антикорупційному бюро України. Був членом Дисциплінарної комісії Національного антикорупційного бюро України. У 2015 став експертом судової групи Реанімаційного пакету реформ. З 2016 року входить до складу Громадської ради доброчесності. Також є членом правління ГО “Автомайдан” та ГО “Фундація Деюре”.

З 2012 займається адвокатською діяльністю та з 2017 підприємницькою діяльністю у сфері права. До цього, з 2001 по 2003 юрисконсульт Львівського поштомату ЛД УДППЗ “Укрпошта”. З 2003 по 2007 юрисконсульт, а з 2014 по 2016 керівник відділу ГО АТ “ПроКредит Банк”.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Додатково

  1. З 2014 року є адвокатом потерпілих від неправосудних рішень у часи Революції Гідності та є членом ГО “Адвокатська дорадча група”, які займаються розслідуванням справ Майдану і є представниками потерпілих. 
  2. Роман Маселко супроводжує на засадах pro bono кримінальні та дисциплінарні справи щодо суддів Майдану. 

3. Рибченко Олександр Георгійович

Освіта: вища юридична. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка у 1989 році.

Кар’єра

Почав кар’єру юриста у 1989 році на посаді юрисконсульта в Управлінні обліку та розподілу житлової площі Київської міської державної адміністрації. У 1992 році став співзасновником та директором юридичної фірми “Юрінком”. У 1994 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. У 1995 році виступив співзасновником юридичної фірми “Легос”, в якій до 2002 року обіймав посаду директора. З 1996 до 2002 року також обіймав посаду начальника юридичного відділу ТОВ “Екаутінг”. Наразі продовжує індивідуальну адвокатську діяльність.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Додатково

  1. Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак не був допущений до конкурсу.
  2. Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у 2018-2019 рр, однак за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 149,25 балів, що не дозволило йому увійти до списку 30 суддів, рекомендованих на призначення на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

4. Чернецький Руслан Володимирович

Освіта: вища юридична. Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка у 1999 році. 

Кар’єра

З 2019 по т.ч. займається індивідуальною адвокатською діяльністю. До цього, з 2004 по 2018 працював на різних посадах (консультант, помічник судді) у Вищому господарському суді України. з 2001 по 2004 працював на різних посадах (спеціаліст, помічник судді) у Господарському суді Тернопільської області. З 2000 по 2001 працював юристом санаторію.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Чернецька Надія Степанівна (дружина) – з 2018 по т.ч. головний консультант відділу супроводження розгляду конституційних скарг управління опрацювання конституційних скарг правового департаменту секретаріату Конституційного Суду України; з березня по квітень 2018 головний спеціаліст сектору забезпечення засідань Першого сенату та колегій суддів Першого сенату Конституційного Суду; з 2013 по 2016 помічник судді Вищого господарського суду України;
  2. Чернецький Володимир Іванович (батько) – з 1998 займається адвокатською діяльністю;
  3. Чернецька Лілія Володимирівна (сестра) – з 2011 займається адвокатською діяльністю;

5. Хуторненко Ігор Миколайович

Освіта: вища юридична. Закінчив Київську національну академію внутрішніх справ у 1998 році. 

Кар’єра

З 1998 по 2011 рік працював у Броварському районному та Броварському міському відділах міліції у Київській області на посадах дізнавача, старшого дізнавача, начальника дільничних інспекторів міліції. З 2005 по 2011 працював на посаді старшого дільничного інспектора міліції. З 2011 по 2012 рік працював директором громадського формування з охорони громадського правопорядку “Захист”. У 2017 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. 

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2018

6. Сташук Марина Олександрівна

Освіта: вища юридична. Закінчила Національний університет “Острозька академія” у 2003 році. 

Кар’єра

Протягом 2002-2003 рр. працювала консультантом Шепетівського районного суду Хмельницької області. Протягом 2003-2004 рр. – помічник судді Шепетівського районного суду Хмельницької області. Протягом 2004-2005 рр. працювала на різних посадах у державній податковій інспекції Хмельницької області. Протягом 2006-2017 рр. займалася підприємницькою діяльністю, з 2017 року – засновник адвокатського бюро “Сташук і партнери”.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. П’єнта Інна Василівна (двоюрідна сестра судді) – з 2018 року працює суддею Хмельницького апеляційного суду. До цього, протягом 2010-2018 рр., працювала на посадах судді, заступника голови суду (з 2017 року) Апеляційного суду Хмельницької області. Протягом 2004-2010 рр. – суддя Ізяславського районного суду.

Додатково

Брала участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у 2018-2019 рр, однак отримала менший за мінімально допустимий бал з анонімного письмового тестування та вибула з конкурсу.

7. Костюк Сергій Вікторович

Освіта: вища юридична. Закінчив Донецький державний університет у 1999 році.

Кар’єра

З 2016 є керуючим партнером адвокатського об’єднання “ОКТОПУС”, з 2015 року працює заступником директора із правового забезпечення та корпоративного управління ТОВ “Промислова компанія “Збагачувач”. До цього, протягом 2011-2015 рр. працював заступником директора з правового забезпечення та корпоративного управління в ТОВ “Паливна компанія “Індустріал Груп”; 2000-2008 рр. – працював на різних посадах у ВАТ “Донецькобленерго”.

Має право на зайняття адвокатською діяльністю з 2003 року.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Додатково

1) Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак вибув з конкурсу.

2) Як повідомляє “Економічна правда”, фірма “Промислова компанія “Збагачувач”, в якій заступником директора працює Костюк С.В., входить в групу “Енергоімпекс” донецького бізнесмена та екс-нардепа Андрія Орлова. Крім того, фірма “Промислова компанія “Збагачувач” фігурує у кримінальному провадженні за фактом розтрати державних коштів керівниками трьох держпідприємств: “Лисичанськвугілля”, “Шахта “Південнодонбаська №3 Сургая” і шахтоуправління “Південнодонбаське №1”. Зокрема, з ТОВ “Промислова компанія “Збагачувач” згаданими ДП були підписані договори на послуги зі збагачення вугілля. Вартість послуг була на 30% вище реальної вартості. Таким чином, за одним тільки цим договором збитки державі становили до 5 млн. гривень на місяць – про це повідомило видання “Економічна правда” з посиланням на СБУ.

Кандидати-помічники та консультанти суддів

1. Гриб Вікторія Юріївна

Освіта: вища юридична. Закінчила Київський державний торговельно-економічний університет у 1998 році. 

Кар’єра

З 2019 – помічник судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. До цього, з 1998 по 1999 – юрист ЗАТ “Укррозстрочка”. З 2000 по 2001 – провідний спеціаліст Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. З 2001 по 2003 – юрисконсульт та з 2002 – начальник юридичного відділу ЗАТ “Інвестиційна компанія “Тект”. З 2007 по 2008 – старший юрист ТОВ “Тект-Трейд”. З 2008 по 2009 – радник з юридичних питань ТОВ “Тект-Капітал”; З 2009 по 2014 – начальник договірного відділу ТОВ “Тект-Трейд”. З 2014 по 2017 – дисциплінарний інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів. З 2017 по 2019 – головний спеціаліст, інспектор служби інспекторів секретаріату Вищої ради правосуддя.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Гриб Вадим Валентинович (чоловік) – з 2015 по 2016 – консультант групи помічників та консультантів керівництва Служби безпеки України.

2. Марусенко Вадим Олександрович

Освіта: вища юридична. Закінчив Інститут економіки та права “Крок” у 2003 році. 

Кар’єра

З 2003 року працював в Господарському суді Київської області на посаді старшого секретаря, з листопада 2004 року –  на посаді помічника судді, з січня 2006 – на посаді помічника судді, заступника голови суду. Протягом 2009-2017 рр. працював помічником судді у Вищому адміністративному суді України. З грудня 2017 по січень 2018 працював помічником судді у Верховному Суді. З березня 2018 року працює помічником судді в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2018

Додатково

1) У червні 2019 року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

3. Базов Віктор Петрович

Освіта: юридична вища. Закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка у 1986 р. 

Кар’єра

З 2000 р. працював професором Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. У 2003 р. був призначений на посаду завідувача наукового сектору Науково-дослідницького інститут приватного права і підприємництва. У 2006 р. призначений на посаду радника заступника Голови Вищого адміністративного суду України. З 2007 р. за сумісництвом працював професором Національної академії зовнішньої торгівлі. З 2010 р. переведений на посаду радника заступника Голови суду. З 2011 р. – науковий консультанта відділу забезпечення роботи Голови та заступників Голови суду. У 2018 р. був призначений на посаду наукового консультанта відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Повна біографія кандидата за посиланням

Статки

Електронна декларація за 2016 р.

Електронна декларація за 2017 р.

Електронна декларація за 2018 р.

Додатково

  1. У 2010 р. здобув звання кандидата юридичних наук
  2. За інформацією порталу “Посіпаки”, особа з таким же прізвищем, ім’ям, по-батькові була помічником народних депутатів Поживанова Михайла Олександровича (IV скликання, “Наша Україна”), Галуненка Олександра Васильовича  (V скликання, “Партія регіонів”), Бондика Валерія Анатолійовича (VІ скликання, “Партія регіонів”), Плотнікова Олексія Віталійовича (VІ скликання, “Партія регіонів”),  Радовця Арнольда Анатолійович (VІ скликання, Блок Юлії Тимошенко) та Вілкула Олександра Юрійович (VIII скликання, безпартійний)

4. Ложкіна Олена Ігорівна

Освіта: вища юридична. Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка у 2001 році. 

Кар’єра

З лютого по липень 2002 рік була юристом у ТОВ “Транском”. З 2002 по 2008 рік обіймала посаду секретаря судового засідання у Господарському суді міста Києва. З 2008 по 2018 рік – помічник судді Вищого господарського суду України. У 2018 році була консультантом Верховного Суду. З 2018 працює помічником судді Великої палати Верховного Суду. 

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Кучерява Зоряна Ігорівна (сестра) – з 2008 року по т.ч. – помічник судді Господарського суду міста Києва.

Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків

  1. Згідно із декларацією за 2016 та 2017 роки, відсутні відомості про наявність у судді чи її родини права власності чи права користування на нерухоме майно, у якому можна постійно проживати. Законодавство зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам її сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування. Таким чином, суддя мала би задекларувати житло, у якому вона проживає (користується) на будь-яких підставах.
  2. Згідно з декларацією за 2018 рік, чоловік Ложкіної набув у власність 2 квартири у м. Київ вартістю 815556 грн. та 1668352 грн. Однак, згідно з деклараціями за 2017 та 2016 роки, за два роки чоловік судді отримав 95262 грн. доходу, а сама суддя – 452942 грн. та 5582 грн. соціальної допомоги. При цьому, суддя та її чоловік не мають жодних задекларованих коштів на банківських рахунках або готівкою.  З огляду на зазначений рівень доходів судді та членів її сім’ї, виникають сумніви у джерелах походження коштів, за які чоловік судді придбав 2 квартири.

Кандидати-науковці

1. Омельчук Олег Миколайович

Освіта: вища юридична. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка у 1998.

Кар’єра

Почав кар’єру у 1998 році з посади викладача кафедри цивільного права та процесу Академії прикордонних військ України.У 2001 році перейшов на роботу в Хмельницький інститут регіонального управління та права на посаду старшого викладача (2001-2004 рр.), молодшого наукового співробітника науково-дослідного сектору (2002 рік),  завідуючого відділом аспірантури (2002-2003 рр.), вченого секретаря (2003-2004 рр.), доцента кафедри кримінального права та процесу (2004-2009 рр.), декана юридичного факультету (2004-2009 рр.), завідувача кафедри кримінального права та процесу (2007-2009 рр.), виконуючого обов’язки ректора університету (2009-2010 рр.). З 2010 року по т.ч. ректор Хмельницького університету управління та права.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2016

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Невідповідність стилю життя задекларованим доходам та непрозорість статків

Згідно із декларацією за 2018 рік кандидат задекларував земельну ділянку  площею 1500 кв.м. у с. Розсошанської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області (дата набуття права – 03.12.2010), земельну ділянку  площею 600 кв.м. у с. Шаровечка територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області (дата набуття права – 20.08.2010), земельну ділянку площею 800 кв.м. у с.Копистин територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області (дата набуття права – 04.09.2008), земельну ділянку  площею 400 кв.м. у с.Куражин територіальної громади Новоушицького району Хмельницької області (дата набуття права – 28.04.2010). Однак, у деклараціях за 2016 та 2017 роки відомості про вказане майно відсутні.

Пояснення Омельчука О.М.

Додатково

  1. У 2003 році захистив кандидатську дисертацію у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
  2. У 2014 році захистив докторську дисертацію у Львівському державному університеті внутрішніх справ МВС України.

2. Крусян Анжеліка Романівна

Освіта: вища юридична. Закінчила Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова у 1991 році.

Кар’єра

З 1991 по 1996 працювала на різних посадах (стажист, помічник прокурора, в.о. старшого помічника прокурора, старший помічник прокурора) Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області. З 1996 займається науковою діяльністю (з 1996 по 1998 асистент кафедри, з 1998 по 2000 старший викладач кафедри, з 2000 по 2009 доцент кафедри, з 2009 по 2010 докторант, з 2010 по 2011 доцент кафедри, з литого по липень 2011 професор кафедри, з липня по жовтень 2011 в.о. завідувача кафедри, з 2011 по 2016 завідувач кафедри Національного університету “Одеська юридична академія”, з 2016 по 2017 в.о. завідувача кафедри, а з 2017 по т.ч. завідувач кафедри Київського інституту Національного університету “Одеська юридична академія”).

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Крусян Роман Андрійович (син) – з 2019 – прокурор Генеральної прокуратури України; з 2016 по 2019 – прокурор Київської місцевої прокуратури №10; з 2013 по 2016 – прокурор Одеської місцевої прокуратури.
  2. Юхтенко Людмила Романівна (сестра) – з 2009 по т.ч. – суддя Одеського окружного адміністративного суду.

Додатково

  1. Брала участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак за результатами кваліфікаційного оцінювання набрала 644,25 балів, що не дозволило їй увійти до списку 30 суддів, рекомендованих на призначення на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
  2. У 1999 році захистила кандидатську дисертацію.
  3. У 2010 році захистила докторську дисертацію
  4. Згідно з декларацією за 2016 рік, кандидатка на праві користування має кімнату в гуртожитку у м. Одеса (дата набуття права – 28.11.2007). Однак, у декларації за 2015 рік відомості про вказане майно відсутні.

Громадська рада доброчесності зазначає, що родина кандидатки володіє 5 квартирами та 2 гаражами, придбаними в період 2013-2016 рр. Однак, згідно з даними досьє, кандидатка упродовж 2012-2016 рр. отримала дохід у розмірі 981 тис. грн, а члени її родини – 250 тис. грн та 55 тис. грн. На думку Громадської ради доброчесності, є потреба у документальному підтвердженні походження коштів на придбання вказаного майна та його утримання.

3. Рабовська Світлана Янівна

Освіта: вища юридична. Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка у 1999 році. 

Кар’єра

З 1991 по 1997  працювала лаборантом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1997 по 2008 працювала на різних посадах (асистент, викладач) Інституту адвокатури при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (з 1999 – Академія адвокатури України). З 2008 по 2009 проходила стажування у приватного нотаріуса. З 2009 по 2012 працювала юрисконсультом в ТОВ “Сіанта” та ТОВ “Реалі”. У 2012 працювала помічником нотаріуса. З 2012 по 2014 – асистент, а з 2014 доцент у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. 

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Беспалов Олександр Олександрович (чоловік) – з 2018 по т.ч. – суддя Шостого апеляційного адміністративного суду; з 2010 по 2018; 
  2. Радіонова Людмила Іванівна (мати) – з 1994 по т.ч. займається адвокатською діяльністю;
  3. Ганчук Зінаїда Миколаївна (мати чоловіка) – з 1995 по 2015 – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;
  4. Ганчук Юлія Ярославівна (сестра чоловіка) з 2000 по т.ч. – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;
  5. Сидоренко Павло Миколайович (двоюрідний брат чоловіка) – з 2015 по т.ч. секретар Дніпровського районного суду міста Києва; у 2015 – секретар Шевченківського районного суду міста Києва; з 2014 по 2015 – секретар судового засідання Дніпровського районного суду міста Києва;

Додатково

  1. У 2007 році захистила кандидатську дисертацію. 

Брала участь у конкурсі на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

4. Березовський Андрій Андрійович

Освіта: вища юридична. Закінчив Одеську національну юридичну академію у 2001 році. 

Кар’єра

З 2018 року працює головою СФР “Диво”. До цього, протягом 2015-2018 рр., працював доцентом кафедри в НУ “ОЮА”. 2011-2015 рр. – директор Інституту національного та міжнародного права, перший проректор МГУ. До цього, протягом 2001-2011 рр., працював на різних посадах в Одеській національній юридичній академії.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2018

Додатково

  1. Брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак отримав менший за мінімально допустимий бал з практичного завдання та вибув з конкурсу.

У 2007 році захистив кандидатську дисертацію в Одеській національній юридичній академії.

5. Оверчук Сергій Володимирович

Освіта: вища юридична. Закінчив Вищу школу права при Інституті держави і права В.М. Корецького НАН України у 2000 році. 

Кар’єра

З 2014 року працює старшим викладачем Національного університету “Острозька академія”. До цього, протягом 2008-2014 рр., працював на посаді доцента, завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України. Протягом 2007-2008 рр. – доцент Приватного ВНЗ “Міжнародного економіко-гуманітарного університету і.м С. Дем’янчука”. Протягом 2006-2007 рр. – завідувач кафедри Рівненського інституту ВНЗ “Відкритого міжнародного університету “України””. Протягом 2002-2006 рр. – працював асистентом, викладачем, старшим викладачем Рівненського інституту Київського університету права НАН України. 

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2018

Додатково

1) У 2005 році захистив кандидатську дисертацію в Національній академії внутрішніх справ України

Кандидати-депутати та працівники міністерств

1. Буглак Юрій Олександрович

Освіта: вища юридична. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка у 1999 році. 

Кар’єра

У 2017 році обраний народним депутатом від партії “Блок Петра Порошенка” до Верховної Ради України VIII скликання. 

До цього, з 1996 по 2011 працював на різних посадах (юрисконсульт, начальник юридичного відділу, заступник генерального директора) ЗАТ “Український промислово-інвестиційний концерн”. З 2008 по 2010 – директор з правового забезпечення і корпоративного управління АТ “Луцький автомобільний завод”. З 2011 по 2012 – член наглядової ради ПАТ “Міжнародний інвестиційний банк”. З 2012 по 2016 –  головний радник з юридичних питань ДП “Кондитерська корпорація “Рошен”. З 2016 по 2017 – член наглядової ради ПАТ “Міжнародний інвестиційний банк”.

За даними Руху ЧЕСНО, з 2002 по 2006 був помічником народного депутата та з 2011 року є одним із засновників юридичної компанії “Альянс адвокатів “Б і Б ЛЕКС”.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Буглак Володимир Олександрович (рідний брат) – з 2003 по т.ч. займається адвокатською діяльністю.
  2. Буглак Тетяна Федорівна (невістка) – з 2005 по 2016 – приватний нотаріус у Київському міському нотаріальному окрузі;
  3. Цаголова Юлія Василівна (двоюрідна сестра) – з 2014 по т.ч. – працівник апарату Вищого адміністративного суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. 

Неетична поведінка

  1. За даними Руху ЧЕСНО, будучи народним депутатом, Юрій Буглак 14 разів голосував замість колег на засіданнях Парламенту, що є прямим порушенням ч. 3 ст. 84 Конституції України, якою передбачено, що народний депутат голосує особисто.  
  2. Як зазначено на сайті проекту Центру протидії корупції “Серпом по рейтингу”, депутат брав участь у сумнівних голосуваннях, зокрема: за скасування “зеленого тарифу” для домашніх сонячних панелей на землі, не голосував за зняття недоторканності з народних депутатів Вілкула та Дунаєва, не дав згоди на арешт депутатів Розенблата та Полякова, які були фігурантами “бурштинової справи” тощо.

2. Смачило Іванна Василівна

Освіта: вища юридична. Закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого у 2004 році. 

Кар’єра

З 2018 по т.ч. Заступник Міністра юстиції. До цього, з 2001 по 2002 працювала юрисконсультом апарату управління ОДКП “Рівнепаливо”.  З січня по серпень 2002 правовий інспектор праці Рівненського комітету працівників державних установ. З 2003 по 2004 – юрисконсульт приватного підприємства. З 2004 по 2005 помічник судді Рівненського районного суду Рівненської області. З 2005 по 2006 помічник голови Рівненського районного суду Рівненської області. З 2006 по 2015 займалася адвокатською діяльністю. З січня по липень 2018 начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Кандидати-прокурори

1. Д’яковський Геннадій Леонідович

Освіта: вища юридична. Закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого  у 2000 році. 

Кар’єра

З 2018  по теперішній час – прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №4. 

До цього, з 2000 по 2004 – помічник прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська. З 2004 по 2007 – прокурор Прокуратури Дніпропетровської області. З 2007 по 2009 – начальник відділу прокуратури Дніпропетровської області. З 2009 по 2011 – прокурор Прокуратури Дніпропетровської області. З лютого по жовтень 2011 був заступником прокурора Покровського району Дніпропетровської області. З 2011 по 2014 – заступник начальника відділу, а з 2012 – начальник відділу Прокуратури Дніпропетровської області. З 2014 по 2015 – прокурор м. Вільногірська Дніпропетровської області. З 2015 по 2017 – керівник Жовтоводської місцевої прокуратури. З 2017 по 2018 – прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №3.

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Спиридонова Євгенія Олександрівна (дружина) – з 2015 по т.ч. – прокурор Прокуратури Дніпропетровської області.

 Додатково

  1. Згідно з декларацією за 2018 рік, дружина Геннадія Д’яковського отримала подарунок у грошовій формі, розміром 100 000 грн.

2. Мельничук Олександр Васильович

Освіта: вища юридична. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка у 1996 році.

Кар’єра

З 1996 по 2014 рік працював у органах прокуратури на різних посадах (стажист, слідчий, старший слідчий Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області; помічник, старший помічник, заступник прокурора Дарницького району міста Києва; прокурор Голосіївського району міста Києва; старший прокурор прокуратури міста Києва).

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2018

Кандидати-детективи

1.Мельник Руслан Іванович

Освіта: вища юридична. Закінчив Луганський внутрішніх справ МВС України у 1997 р. 

Кар’єра

З 2013 р. працював провідним науковим співробітником відділу досліджень проблем злочинності у сфері захисту конституційних прав людини і громадянина Науково-дослідницького інституту. Також у період з 2013 по 2014 займався індивідуальною адвокатською діяльністю. У 2015 р. призначений головним науковим співробітником відділу досліджень проблем злочинності у соціально-економічній сфері Науково-дослідницького інституту.  

До наукової кар’єри з 1997 р. працював в органах внутрішніх справ України.

У 2016 р. був призначений на посаду детектива Національного антикорупційного бюро України до відділу конфлікту інтересів та ІТ-безпеки.

З 2018 р. працює на посаді старшого детектива – керівника відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки НАБУ

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2015 р.

Електронна декларація за 2016 р.

Електронна декларація за 2017 р.

Електронна декларація за 2018 р.

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 рр.:

  1. Мельник Кристина Володимирівна (дружина) – 2012-т.ч. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;
  2. Масловський Сергій Володимирович (брат дружини) – 2013-т.ч. суддя Господарського суду Луганської області

Додатково

  • У 2009 р. здобув звання кандидата юридичних наук у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.
  1. У 2011 р. присвоєно вчене звання доцента Луганського державного університету ім. Е. О. Дідоренко

Кандидати-податківці

1.Мінченко Раїса Миколаївна

Освіта: вища юридична. Закінчила Одеський державний університет імені І.І. Мечникова у 1987 році. 

Кар’єра

З липня 2017 року по червень 2019 року працювала заступником начальника Одеської митниці ДФС України. До цього, протягом 2007-2017 рр., працювала на посадах головного наукового консультанта, завідувача відділу моніторингу законодавства в Інституті законодавства Верховної Ради України. Протягом 2000-2005 рр. – працювала в органах місцевого самоврядування. 

Повна біографія кандидата за посиланням.

Статки

Електронна декларація за 2015

Електронна декларація за 2016 

Електронна декларація за 2017

Електронна декларація за 2018

Зв’язки

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2014-2018 роки:

  1. Мінченко Дар’я Анатоліївна (дочка) – з 2018 року працює адвокатом в адвокатському об’єднанні “Юрлайн”

Додатково

  1. Брала участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у 2016-2017 рр, однак вибула за результатами письмового завдання. 
  2. Згідно з декларацією за 2017 рік, отримала подарунок у грошовій формі в розмірі 68 000 грн. 
  3. У 2009 році захистила докторську дисертацію в Інституті законодавства Верховної Ради України.
  4. Згідно з матеріалом ЧЕСНО, у 2002 та 2006 роках балотувалась до Одеської обласної ради 4 та 5 скликань від Української морської партії Сергія Ківалова.
  5. У 2003 році було присвоєне почесне звання Заслуженого юриста України