Кандидати до ВРП та ВККС для обрання З’їздом адвокатів. Аналіз ЧЕСНО

15-16 лютого 2019 року відбудеться З’їзд адвокатів України. Серед питань, що в порядку денному, зокрема, і обрання членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від спільноти адвокатів.

Команда ЧЕСНО. Фільтруй суд! проаналізувала всіх кандидатів до ВРП та ВККС для обрання З’їздом адвокатів.

У чинному складі Вищої ради правосуддя нині є двоє членів, які були обрані на З’їзді адвокатів України у 2015 році. Це Беляневич  Вадим Едуардович та Гречківський Павло Миколайович. Їх повноваження спливають у 2019 році. Згідно чинного Закону України “Про Вищу раду правосуддя”, З’їзд адвокатів має обрати 2 членів.  

За результатами аналізу ЧЕСНО. Фільтруй суд! з 5 кандидатів на обрання З’їздом адвокатів України всі п’ятеро не відповідають критеріям доброчесності, згідно методології кампанії.

Серед кандидатів до ВРП для обрання З’їздом адвокатів цього року двоє – нині чинні члени ВРП. Не зважаючи на пряму, законодавчо встановлену, заборону обіймати посаду члена ВРП двічі, Павло Гречківський та Олексій Маловацький вирішили спробувати потрапити до даного органу суддівського врядування вдруге.

Серед аргументів, які ймовірно можуть використовувати зазначені кандидати, є те, що раніше орган називався – Вища рада юстиції, його реорганізували у Вищу раду правосуддя після судової реформи 2017 року. Однак, на думку громадськості, вищевказане тлумачення не є таким, що відповідає основній меті судової реформи – відновленню довіри суспільства до судової влади. Окрім того, повторне призначення діючого члена Вищої ради правосуддя до складу цього органу може створювати сумніви у легітимності діяльності самого органу.

У результаті 48 народних депутатів навіть звернулися до Конституційного Суду України з проханням надати офіційне тлумачення чи може особа, яка була членом Вищої ради юстиції та набула статусу члена Вищої ради правосуддя, повторно бути обраною на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Окрім того, що Гречківський та Маловацький є діючими членами Вищої ради правосуддя, вони встигли відзначитися скандалами у засобах масової інформації. Зокрема, згідно з інформацією з веб-сайту “Слідство.Інфо”, у вересні 2016 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Гречківського затримали за вимагання хабара майже 13 мільйонів гривень. На думку правоохоронців, за це Гречківський нібито повинен був забезпечити запорізькій компанії потрібне рішення в судах усіх трьох інстанцій. Однак, уже наприкінці жовтня 2018 року Гречківського повністю виправдали в суді.

Олексій Маловацький, за інформацією журналістів, може бути причетний до імовірного зловживання владою. Як повідомляє видання “НВ. Бізнес”, Центр протидії корупції подав заяву у НАБУ за фактом зловживання владою члена Вищої ради правосуддя Олексія Маловацький в інтересах маловідомої компанії з оточення Петра Порошенка Аркона Газ-Енергія з метою одержання неправомірної вигоди.

Щодо інших 3 кандидатів – Огарков Євгеній Володимирович, Алпатьєва Наталя Юріївна, Будз Тарас Васильович – всі вони порушили критерій прозорості статків згідно методології ЧЕСНО. Фільтруй суд!. Причиною цьому стало те, що під час дослідження їх майнових декларацій, було виявлено, що сума задекларованого ними річного доходу є меншою, ніж ймовірні витрати кандидатів, що викликає обгрунтований сумнів у достовірності інформації, відображеної у майнових деклараціях.

На з’їзді адвокатів України 15-16 лютого мають також обрати і нового члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, адже строк повноважень Луцюка Павла, обраного на посаду З’їздом у 2015 році,  спливає влітку 2019го.

Щодо кандидатів для обрання на посаду члена ВККС від З’їзду адвокатів 15-16 лютого 2019 року, то з 3 кандидатів 1 порушив критерій доброчесності, встановлений згідно методології кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд! Мова йде про адвоката з м. Дніпро Гаргача Сергія.

Згідно із даними декларації кандидата за 2018 рік, фактичним місцем проживання кандидата зазначено м .Дніпро. Проте у декларації відсутні відомості про наявність у кандидата чи його родини права власності чи права користування на нерухоме майно, у якому можна постійно проживати за місцем фактичного проживання. Також у декларації за 2018 рік відсутні відомості про будь-які права на нерухоме майно, у якому можна постійно проживати та яке знаходилося б на підконтрольній Україні території.