Хто є хто у Конституційному Суді? Аналіз ЧЕСНО. Фільтруй суд!

Судова реформа привнесла чимало змін, які торкнулися і Конституційного Суду України. Зазначені зміни у першу чергу були спрямовані на забезпечення незалежності Конституційного Суду України (запровадження конкурсних засад відбору суддів, встановлення нових вимог до суддів, скасування можливості для Президента, Верховної Ради чи З’їзду звільнити суддю тощо).

Ще однією важливою новацією для Конституційного Суду України є отримання кожним права на звернення до КСУ стосовно перевірки конституційності законів (інститут конституційної скарги). Раніше порушувати питання про конституційність законів громадяни не могли, а тому від ефективного функціонування конституційної скарги залежить в тому числі результативність судової реформи. Є думки, що завдяки цій новелі може зменшитись кількість скарг українців до Європейського суду з прав людини.

Новою конкурсною процедурою призначення суддів до Конституційного Суду скористався Президент, призначивши на дві вакантні посади за своєю квотою Сергія Головатого та Василя Лемака, та З’їзд суддів, призначивши за своєю квотою Віктора Городовенка. Верховна Рада, оголосивши конкурс на ще дві вакантні посади, все ще не змогла заповнити вакансії, що не менш важливо для повної комплектації Суду та його повноцінної роботи. До слова, громадськість закликала ВР не політизувати процес відбору суддів КСУ.

Нагадаємо, що останнім часом КСУ демонструє прогресивність у своїх рішеннях, адже було визнано деякі сумнівні закони неконституційними, до прикладу мовний закон “Ківалова-Колесніченка” (надавав пріоритет російській на противагу державній українській мові), про всеукраїнський референдум (фактично передбачав проведення маніпулятивних референдумів, без врахування волі народу), про “партійну диктатуру” (дозволяв виключати кандидатів у депутати парламенту з виборчого списку після виборів). В той же час, закон про очищення влади (люстрацію) роками лежить в Конституційному Суді, а питання про конституційність ліквідації Верховного Суду України – може стати “шансом” для нового життя екс-суддів ВСУ, у разі визнання його неконституційним.

Команда ЧЕСНО. Фільтруй суд! проаналізувала суддів Конституційного Суду України, аби зрозуміти хто є хто у такій важливій інституції.

1. Головатий Сергій Петрович

Освіта:
1977 – Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Суддівська кар’єра:
2018-т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначений Президентом України)

Характеристика професійної діяльності
За інформацією, розміщеною на офіційному порталі Конституційного Суду України, Сергій Головатий був народним депутатом України шістьох скликань (1990, 1994, 1998, 2002, 2006, 2007 роки). За інформацією видання “Українська правда”, Сергій Головатий був членом партій “БЮТ”, “Наша Україна”, “Партія Регіонів”. Окрім того, у 1995‒1997, 2005‒2006 роках був міністром юстиції України.

У 2016‒2017 роках був заступник члена Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія). Від березня 2017 року – член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія).

2. Городовенко Віктор Валентинович

Освіта:

1993 – Українська юридична академія.

Суддівська кар’єра:

1993-2005 – суддя Мелітопільського районного суду Запорізької області.

2005-2017 – суддя Апеляційного суду Запорізької області

2017– т.ч. – суддя Конституційного суду України (був обраний на засіданні  XIV позачергового з’їзду суддів України).

Офіційні документи щодо судді:

Декларація родинних зв’язків судді за 2011-2015 роки

Декларація родинних зв’язків судді за 2012-2016 роки

Декларація доброчесності 2015 рік

Декларація доброчесності 2016 рік

Статки судді

В майнових деклараціях судді за 2015, 2016 та 2017 роки міститься інформація, що на праві користування у судді перебуває автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon (дата набуття права – 17.01.2010). Проте, відповідна інформація відсутня у деклараціях судді за 2013 та 2014 роки.

3. Гультай Михайло Мирославович

Освіта:

1985 -Харківський юридичний інститут ім. Ф. Е. Дзержинського.

Суддівська кар’єра:

19922010 рік – суддя Апеляційного суду Харківської області (до 2003 року – Харківський обласний суд)

2010 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України

Офіційні документи щодо судді:

Постанова Верховної Ради України “Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді” від 24.02.2014 року.

Статки судді

Як зазначається на порталі Prosud, з посиланням на майнові декларації судді, основним джерелом доходу сім’ї судді Гультая Михайла  є його заробітна плата, що в сумі за період 2011-2013, за підрахунками журналістів, склала 1 млн. 658 тис. грн. Проте, у 2013 році суддя придбав у власність нерухомість, вартість якої, за інформацією, що міститься на порталі, значно перевищує імовірні доходи судді, що викликає сумнів у відповідності витрат судді та його сім’ї задекларованим доходам.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Згідно з Постановою Верховної Ради України “Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді”, у зв’язку із ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2010 року яким було визнано неконституційним Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 08.12.2004 року, внаслідок чого почала діяти Конституція України в редакції 1996 року, що призвело до збільшення повноважень президента Януковича, було запропоновано розглянути питання дострокового припинення повноважень та звільнення з посад суддів Конституційного Суду України у зв’язку з порушенням ними присяги судді, які були призначені з’їздом суддів України, зокрема судді Гультая М.М.

Згідно з висновком Європейської Комісії “За демократію через право” (Венеціанська комісія) “Про конституційну ситуацію в Україні” від 20.12.2010 року, вказане рішення Конституційного Суду України ставить під сумнів легітимність діючих державних інституцій,оскільки і президент і  парламент були обрані відповідно до конституційних норм, які більше не визнаються дійсними. Президент України, після цього рішення, має набагато більше повноважень, ніж могли передбачити виборці, коли він обирався. Діяльність основних державних органів після рішення Конституційного Суду України почала базуватися на основі правил, змінених судом, а не на правилах, змінених Верховною Радою України як демократичним легітимним органом.

Як повідомляв колишній перший заступник Голови СБУ Віктор Трепак, 03 березня 2015 року ГПУ відкрила кримінальне провадження за фактом винесення суддями Конституційного Суду України вищевказаного рішення, що спричинило тяжкі наслідки та захоплення державної влади колишнім президентом Януковичем у неконституційний спосіб (за статтями 109 та 375 КК). Окрім того, Віктором Трепаком також повідомлено, що слідчими СБУ 08 квітня 2015 року було зареєстроване інше кримінальне провадження за фактом ймовірного зловживання суддями Конституційного Суду України посадовим становищем під час ухвалення зазначеного рішення (ст. 365 КК).

Однак, на порталі “Укрінформ”, з посиланням на керівника департаменту спецрозслідувань Сергія Горбатюка, зазначається про те, що шестеро суддів КСУ за фактом прийняття вказаного рішення фігурують в кримінальному провадженні про узурпацію влади Януковичем як свідки.

У той же час, Секретаріат Конституційного Суду України у відповідь на дану публікацію звернув увагу на думку суддів Конституційного Суду України, яка відрізняється від вищевказаної оцінки фактів, пов’язаних ухваленням цього рішення.

4. Запорожець Михайло Петрович

Освіта:

1995Національна юридична академія

Суддівська кар’єра:

1997– 2000 рік – суддя Ровеньківського міського суду Луганської області.

2000–2002 рік – суддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська.

2002 – 2010 рік – суддя Апеляційного суду Луганської області.

2010 – т.ч. – суддя Конституційного суду України (обраний на Х з’їзді суддів України)

Офіційні документи щодо судді:

Постанова Верховної Ради України “Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді” від 24.02.2014 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Згідно з Постановою Верховної Ради України “Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді”, у зв’язку із ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2010 року яким було визнано неконституційним Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 08.12.2004 року, внаслідок чого почала діяти Конституція України в редакції 1996 року, що призвело до збільшення повноважень президента Януковича, було запропоновано розглянути питання дострокового припинення повноважень та звільнення з посад суддів Конституційного Суду України у зв’язку з порушенням ними присяги судді, які були призначені з’їздом суддів України, зокрема судді Запорожця М.П.

Згідно з висновком Європейської Комісії “За демократію через право” (Венеціанська комісія) “Про конституційну ситуацію в Україні” від 20.12.2010 року, вказане рішення Конституційного Суду України ставить під сумнів легітимність діючих державних інституцій,оскільки і президент і  парламент були обрані відповідно до конституційних норм, які більше не визнаються дійсними. Президент України, після цього рішення, має набагато більше повноважень, ніж могли передбачити виборці, коли він обирався. Діяльність основних державних органів після рішення Конституційного Суду України почала базуватися на основі правил, змінених судом, а не на правилах, змінених Верховною Радою України як демократичним легітимним органом.

Як повідомляв колишній перший заступник Голови СБУ Віктор Трепак, 03 березня 2015 року ГПУ відкрила кримінальне провадження за фактом винесення суддями Конституційного Суду України вищевказаного рішення, що спричинило тяжкі наслідки та захоплення державної влади колишнім президентом Януковичем у неконституційний спосіб (за статтями 109 та 375 КК). Окрім того, Віктором Трепаком також повідомлено, що слідчими СБУ 08 квітня 2015 року було зареєстроване інше кримінальне провадження за фактом ймовірного зловживання суддями Конституційного Суду України посадовим становищем під час ухвалення зазначеного рішення (ст. 365 КК).

Однак, на порталі “Укрінформ”, з посиланням на керівника департаменту спецрозслідувань Сергія Горбатюка, зазначається про те, що шестеро суддів КСУ за фактом прийняття вказаного рішення фігурують в кримінальному провадженні про узурпацію влади Януковичем як свідки.

У той же час, Секретаріат Конституційного Суду України у відповідь на дану публікацію звернув увагу на думку суддів Конституційного Суду України, яка відрізняється від вищевказаної оцінки фактів, пов’язаних ухваленням цього рішення.

Статки судді

За інформацією, що міститься в декларації судді за 2015 рік, суддя є співвласником 2 земельних ділянок площею 1500 м.кв. Кожна (дата набуття права – 23.11.2009) . Проте, дана інформація відсутня в деклараціях судді за 2013 та 2014 роки.

На порталі Prosud міститься інформація, з посиланням на дані реєстру прав на нерухоме майно, що дві земельні ділянки, котрі належать судді Запорожцю на праві власності та знаходять в Луганській області, знаходяться під забороною, що накладена Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у 2010. Як зазначають журналісти, причиною встановлення обтяження на дане нерухоме майно – долучення у якості речових доказів у кримінальному провадженні за статтею 191 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем). Проте, іншої інформації, що може стосуватись даного кримінального провадження, у відкритому доступі немає.

5. Касмінін Олександр Володимирович

Освіта:

1990Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського

Суддівська кар’єра:

1993 – 1999 – суддя Диканського районного суду Полтавської області.

1999 – 2011 – суддя Апеляційного суду Полтавської області (раніше – Полтавський обласний суд)..

2013 – т.ч. – суддя Конституційного суду України (призначений за квотою Президента України).

Статки судді

Суддя Касмінін Олександр є фігурантом розслідування Схеми, в ході якого було з’ясовано, що суддя імовірно вносив неповні відомості щодо власного майнового стану до декларації. Журналістами було з’ясовано, що одним парканом обгороджено дві земельні ділянки, одна з яких перебуває у власності судді. На сусідній ділянці знаходиться недобудова, що, на думку журналістів, ймовірно може також використовуватися родиною судді.

Також журналісти звернули увагу, що суддя має у власності велику кількість елітної нерухомості. Зокрема, у власності судді та його дружини перебуває квартира в елітному ЖК “Панорама”, квартира в якому, за оцінками журналістів, становить близько 6 млн.грн. Окрім столичного житла, у власності судді тай ого сім’ї перебуває значна кількість нерухомості у м. Полтава. Зокрема, мова йде і  про земельну ділянку в мікрорайоні “Лазурний”.

6. Колісник Віктор Павлович

Освіта:

1985 Харківський юридичний інститут

Суддівська кар’єра:

2016 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначений за квотою Президента України)

Характеристика професійної діяльності

Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України.

З 1990 по 1998 – асистент, доцент кафедри державного права Харківського юридичного інституту (нині − кафедра конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого). З 2001 року – доцент кафедри конституційного права того ж навчального закладу.

За інформацією, що міститься на порталі Prosud, суддя Колісник був залучений Радою Європи як експерт з підготовки звіту про відповідність українського законодавства Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

7. Кривенко Віктор Васильович

Освіта:

1980Київський державний університет імені Тараса Шевченка.

Суддівська кар’єра:

19831987 – суддя Макарівського районного суду Київської області;

19871993 – суддя Київського обласного суду;

19952015 – суддя Верховного суду України;

2016 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначений за квотою Президента України).

Статки судді:

Численна нерухомість, задекларована суддею та членами його сім’ї привернула увагу журналістів-розслідувачів. Так, у своєму розслідуванні на порталі Prosud журналісти зазначають про котедж для сімейного відпочинку площею 256 кв.м. в самому центрі Буковеля, міні-готель на гірськолижному курорті Драгобрат, площею 1714 кв.м. та  значну кількість земельних ділянок, що перебувають у власності судді та його родини. За свідченнями журналістів, станом на 2015 рік суддя Кривенко був найбільшим землевласником серед суддів вищих судів України.

Неетична поведінка

За інформацією, що міститься на порталі “Української правди” суддя Кривенко у жовтні 2017 року вніс подання про нагородження відзнакою КСУ колишніх суддів Конституційного Суду Бауліна Юрія та Вдовиченка Сергія за “вагомий внесок у становлення правової держави, забезпечення конституційних прав і свобод людини”. Нагадаємо, що Юрій Баулін та Вдовиченко Сергій були причетні до ухвалення рішення Конституційного Суду України, яким було визнано неконституційним Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 08.12.2004 року, внаслідок чого почала діяти Конституція України в редакції 1996 року, що призвело до збільшення повноважень президента Януковича.

Згідно з Постановою Верховної Ради України “Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді” у 2014 році цих суддів було рекомендовано звільнити з посад суддів Конституційного Суду України у зв’язку з порушенням ними присяги судді. В свою чергу перший заступник Голови СБУ Віктор Трепак повідомив, що 03 березня 2015 року ГПУ відкрила кримінальне провадження за фактом винесення суддями Конституційного Суду України вищевказаного рішення, що спричинило тяжкі наслідки та захоплення державної влади колишнім президентом Януковичем у неконституційний спосіб (за статтями 109 та 375 КК).

8. Лемак Василь Васильович

Освіта:

1997Ужгородський державний університет

Суддівська кар’єра:

2018 – т.ч. – суддя Конституційного суду України ( призначений за квотою Президента України).

Характеристика професійної діяльності

З 1993 року по 2004 рік працював на посадах юрисконсульта, асистента, старшого викладача, доцента, професора кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Ужгородського національного університету, в 1998 – 2004 роках одночасно – заступник  декана юридичного факультету, у 2004 – 2018 роках – завідувач кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету. З 2012 року по серпень 2013 року – виконував обов’язки першого проректора цього ж університету.

Брав участь у розробці нового закону “Про Конституційний Суд України” 2016 року.

9. Литвинов Олександр Миколайович

Освіта:

1996 – економіко-правовий факультет Донецького державного університету.

Суддівська кар’єра:

1997 – 2001 – суддя Будьоннівського районного суду міста Донецька;

2001 – 2002 – суддя Донецького обласного суду;

2002 – 2006 – суддя апеляційного суду Донецької області (з 2002 року обрано на посаду судді безстроково);

2006 – 2010 – суддя апеляційного суду Львівської області;

2010 – 2013 – суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

2013 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначено на XI черговому з’їзді суддів України).

Характеристика професійної діяльності

Має науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності “конституційне право”.

10. Мельник Микола Іванович

Освіта:

1989 – Київська вища школа МВС СРСР

Суддівська кар’єра:

2014 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначений Верховною Радою України).

Статки судді

В декларації за 2015 рік суддя зазначив про наявність легкового автомобіля Toyota Camri 2008 р.в. (дата набуття права – 25.04.2013). При цьому суддя не вказав на якому саме праві належить йому автомобіль, зазначивши лише, що власником є третя особа. Однак, цієї інформації немає в деклараціях за 2013 та 2014 роки.

Характеристика професійної діяльності

2000 – 2006 – член Вищої ради юстиції.

2004 – 2006 – заступник Голови Центральної виборчої комісії України.

2006 – 2012 – радник Голови Верховного Суду України, керівник Служби Голови Верховного Суду України, начальник управління по забезпеченню діяльності керівництва Верховного Суду України.

2008 – 2009 – член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Має науковий ступінь доктора юридичних наук та вчене звання професора.

Інша інформація:

1) За інформацією з офіційного веб-сайту Конституційного Суду України, у травні 2012 року був призначений членом Конституційної Асамблеї. 2 грудня 2013 року подав заяву про вихід з неї у зв’язку з відмовою політичного керівництва держави від євроінтеграційного курсу розвитку України та кривавим побиттям учасників мирної акції 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в м. Києві.  

2) На веб-сайті Prosud міститься журналістське розслідування, в якому зазначається про те, що протягом 2014-2015 рр. дружина судді отримала безвідсоткову фінансову допомогу на суму 1579000 грн. Відомо, що у 2015 році таку допомогу їй надала Черненко Тетяна Василівна, яка є співзасновником ряду будівельних компаній, що входять до складу КСМ-Групп, а також компанії, що займається операціями з нерухомим майном ТОВ «Інвесткепіталгруп». КСМ-Групп займається, зокрема, будівництвом скандально відомого ЖК «Кришталеві джерела», в якому за даними декларації за 2015 рік, дружина судді повністю або частково фінансує незавершене будівництво житлового будинку площею 316 кв.м. Замовником даного будівництва виступає Національна Академія Наук України

11. Мойсик Володимир Романович

Освіта:

1983 – Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка

Суддівська кар’єра:

1983 – 1990 – обраний народним суддею Залізничного районного народного суду м. Києва;

1990 – 1995 − суддя, член Президії, заступник Голови Київського міського суду;

19952006 – суддя Верховного Суду України (з 2005 року обрано на посаду судді безстроково);

2016 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначений Президентом України).

Неетична поведінка

На веб-сайті Prosud міститься журналістське розслідування, в якому звертається увага на те, що будучи обраним народним депутатом України 4 скликання Верховної Ради України (2002-2006) Мойсик В.Р. порушив вимоги ст. 78 та 127 Конституції України щодо несумісності депутатського мандата та посади судді з іншими видами діяльності, адже лише в липні 2006 року був звільнений з посади судді Верховного Суду України.

Статки судді

В журналістському розслідуванні, яке розміщено на веб-сайті Prosud, з посиланням на дані з Державного реєстру МВС, автомобіль судді Lexus Lx 570 2010 р.в. було придбано в грудні 2010 року, проте зареєстровано автомобіль було лише в березні 2015 року. Як зазначається у публікації, вартість такого авто у 2016 році складала близько 50 000 дол. США.

Характеристика професійної діяльності

Був обраним народним депутатом України 4, 5 та 6 скликань Верховної Ради України.

Протягом 2008−2010 років – Радник Президента України (поза штатом).

Має науковий ступінь кандидата юридичних наук, почесне звання “Заслужений юрист України” та суддя вищого кваліфікаційного класу.

За інформацією офіційного веб-сайту Вищої ради правосуддя, був Головою Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, яка діяла протягом 2014 року при Вищій раді юстиції на підставі Закону України “Про відновлення довіри до судової влади України”.

12. Сас Сергій Володимирович

Освіта:

1996 – Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого

Суддівська кар’єра:

2014 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначений Верховною Радою України).

Характеристика професійної діяльності

1994 – 2014 – народний депутат України. Протягом 2006–2014 років – заступник голови фракції “Батьківщина” у Верховній Раді України. У 2005 році – Постійний представник Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України.

Має науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності “Конституційне право”.

13. Сліденко Ігор Дмитрович

Освіта:

1995 – Одеського державного університету імені І. І. Мечникова

Суддівська кар’єра:

2014 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначений Верховною Радою України).

Статки судді

Згідно із деклараціями за 2014, 2015 та 2016 роки відсутні відомості про наявність у судді чи його родини права власності чи права користування на нерухоме майно, у якому можна постійно проживати. Законодавство зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування. Таким чином, суддя мав би задекларувати житло, у якому він проживає (користується) на будь-яких підставах.

Характеристика професійної діяльності

У 2002 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: „Тлумачення Конституції України: питання теорії і практики в контексті світового досвіду“.

14. Тупицький Олександр Миколайович

Освіта:

1988 – Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського

Суддівська кар’єра:

1993 – 2010 – суддя Куйбишевського районного суду м. Донецька (у 2002 році голова суду; з 2003 року обрано на посаду судді безстроково);

10.2010 – 12.2010 – суддя Донецького апеляційного господарського суду;

12.2010 – 2012 – суддя Львівського апеляційного господарського суду;

2012 – 2013 – суддя Дніпропетровського апеляційного господарського суду;

2013 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначений Президентом України).

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

В журналістському розслідуванні, яке розміщено на веб-сайті Prosud, суддя Тупицький став відомим широкому загалу, коли вів справу Сергія Салова. Це той адвокат, у якого знайшли 5 фальшивих примірників “Голосу України”, де йшла мова про те, що Кучма помер. У результаті адвоката Салова було визнано винним і засуджено до 5 років позбавлення волі із заміною на дворічний випробувальний термін. Однак, у подальшому Європейським судом з прав людини (“Салов проти України”) було встановлено порушення ряду норм Конвенції та констатовано, що  рішення засудити Салова за обговорення інформації, що містилися у підробленому екземплярі газети, про смерть Президента Кучми було явно неспіврозмірним переслідуваній законній меті.

Характеристика професійної діяльності

Був членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області та членом Ради суддів Донецької області.

Має науковий ступінь кандидата наук з державного управління за спеціальністю „Механізми державного управління“.

15.03.2018 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України обрано заступником Голови Конституційного Суду України.

Інша інформація:

На веб-сайті Prosud міститься журналістське розслідування, в якому звертається увага на те, що з 2010 року Тупицький встиг попрацювати суддею апеляційного господарського суду в Донецьку, а потім головою таких самих судів у Львові і Дніпрі. Проте, відповідно до інформації у публікації, за цей час він нібито не виніс жодного рішення, постанови чи ухвали.

15. Шаптала Наталя Костянтинівна

Освіта:

1987 – Алтайський державний університет.

Суддівська кар’єра:

1996 – 2005 – суддя Ленінського районного суду м. Донецька (з 2001 року обрано на посаду судді безстроково);

20052010 – суддя Донецького апеляційного адміністративного суду (з 2006 року перший заступник голови суду);

2010 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначена на посаду Х позачерговим з’їздом суддів України).

Зв’язки:

Син судді – Шаптала Євген Юрійович – з 2013 року працює суддею Київського апеляційного господарського суду.

Офіційні документи щодо судді:

Постанова Верховної Ради України “Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді” від 24.02.2014 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Згідно з Постановою Верховної Ради України “Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді”, у зв’язку із ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2010 року яким було визнано неконституційним Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 08.12.2004 року, внаслідок чого почала діяти Конституція України в редакції 1996 року, що призвело до збільшення повноважень президента Януковича, було запропоновано розглянути питання дострокового припинення повноважень та звільнення з посад суддів Конституційного Суду України у зв’язку з порушенням ними присяги судді, які були призначені з’їздом суддів України, зокрема судді Шапталу Н.К.

Згідно з висновком Європейської Комісії “За демократію через право” (Венеціанська комісія) “Про конституційну ситуацію в Україні” від 20.12.2010 року, вказане рішення Конституційного Суду України ставить під сумнів легітимність діючих державних інституцій,оскільки і президент і  парламент були обрані відповідно до конституційних норм, які більше не визнаються дійсними. Президент України, після цього рішення, має набагато більше повноважень, ніж могли передбачити виборці, коли він обирався. Діяльність основних державних органів після рішення Конституційного Суду України почала базуватися на основі правил, змінених судом, а не на правилах, змінених Верховною Радою України як демократичним легітимним органом.

Як повідомляв колишній перший заступник Голови СБУ Віктор Трепак, 03 березня 2015 року ГПУ відкрила кримінальне провадження за фактом винесення суддями Конституційного Суду України вищевказаного рішення, що спричинило тяжкі наслідки та захоплення державної влади колишнім президентом Януковичем у неконституційний спосіб (за статтями 109 та 375 КК). Окрім того, Віктором Трепаком також повідомлено, що слідчими СБУ 08 квітня 2015 року було зареєстроване інше кримінальне провадження за фактом ймовірного зловживання суддями Конституційного Суду України посадовим становищем під час ухвалення зазначеного рішення (ст. 365 КК).

Однак, на порталі “Укрінформ”, з посиланням на керівника департаменту спецрозслідувань Сергія Горбатюка, зазначається про те, що шестеро суддів КСУ за фактом прийняття вказаного рішення фігурують в кримінальному провадженні про узурпацію влади Януковичем як свідки.

У той же час, Секретаріат Конституційного Суду України у відповідь на дану публікацію звернув увагу на думку суддів Конституційного Суду України, яка відрізняється від вищевказаної оцінки фактів, пов’язаних ухваленням цього рішення.

Характеристика професійної діяльності

Має науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Інша інформація:

1) Декілька років поспіль суддя Шаптала входить до рейтингу «ТОП 100 самих впливових жінок України» за версією видавництва Фокус.

2) За інформацією з веб-сайту Фокус, під час розгляду Конституційним Судом України питання конституційності закону про очищення влади (про люстрацію) з’ясувалося, що суддя Шаптала звернулася за отриманням експертного висновку на цей закон до народного депутата Сергія Ківалова, який створив судову вертикаль при Януковичу. До того ж, він сам підпадає під люстрацію як колишній член Вищої ради юстиції і є одним з ініціаторів звернення до Конституційного Суду України стосовно конституційності зазначеного закону.

3) В журналістському розслідуванні на сайті “Prosud”, звертається увага на те, що в 2013 році суддя Шаптала потрапила в об’єктив фотокореспондента газети Комерсант Влада Соколя, який зафіксував на ній дорогий  годинник Ulysse Nardin, ціна якого від за 7 тис.дол. Окрім прикрас, у власності судді є квартира площею 97,2 кв.м, яку суддя придбала вже через рік після свого призначення до Конституційного суду. Квартира знаходиться в спільній власності з молодшим сином, Віталієм. На сьогодні вартість подібної квартири в цьому будинку складає приблизно 145 тис.дол. або 3,8 млн.грн.

16. Шевчук Станіслав Володимирович

Освіта:

1993 – Українська юридична академія

Суддівська кар’єра:

2009 та 2012 – суддя Європейського суду з прав людини ad hoc від України;

2014 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначений на посаду Верховною Радою України).

Родинні зв’язки:

За інформацією із веб-сайту Prosud, рідний брат судді – Одд (Шевчук) Денис Володимирович – був депутатом Харківської облради, начальником управління ДП «Газ України», лідером партії «Русь», керівником ТОВ «Агропромислова компанія «Київська Русь», а також пов’язаний із закордонною фірмою International Oil and Gas Company LLC цивільно-правовими правочинами.

Характеристика професійної діяльності

1997 – 2000 – науковий консультант судді Конституційного Суду України.

2000 – 2003 – директор Центру порівняльного права та його правонаступника – Центру європейського та порівняльного права при Міністерстві юстиції України.

Має досвід роботи в міжнародних організаціях, зокрема як експерт з правових питань Місії ООН у Республіці Таджикистан, Світового Банку та Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

У 2008 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Загальнотеоретичні проблеми нормативності актів судової влади». З 2009 року має вчене звання професора.

2010 року обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.

21.02.2018 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України обрано Головою Конституційного Суду України.