28% недоброчесних кандидатів у Вищий антикорупційний суд, які склали практичне завдання

Всього 113 кандидатів у Вищий антикорупційний суд (включаючи 32 кандидати в Апеляційну палату ВАКС), після оприлюднення результатів виконання практичного завдання, продовжують боротьбу за посади суддів. Такі результати виконання практичного завдання, які ВККС оприлюднила 27 грудня. З вказаних 113 кандидатів –  32 недоброчесних за методологією ЧЕСНО.Фільтруй суд!, тобто 28%.

Зокрема, 81 кандидат продовжує боротьбу за посади суддів у Вищому антикорупційному суді. До Апеляційної палати ВАКС продовжує участь у конкурсі 32 кандидати на 12 посад. Аналітичні довідки про всіх кандидатів у найвищу судову інстанцію опубліковані на сайті кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд! та надіслані у Вищу кваліфікаційну комісію суддів та у новостворену Громадську раду міжнародних експертів.

Із 81 кандидата у Вищий антикорупційний суд, що продовжують боротьбу в конкурсі, 57 осіб – це діючі судді або судді у відставці. 5 кандидатів – науковці. 19 – адвокати.

Із 32 кандидатів у Апеляційну палату ВАКС, що продовжують боротьбу в конкурсі, 19 осіб – це діючі судді або судді у відставці. 4 кандидатів – науковці. 9 – адвокати.

22 кандидати, або 27% – така частка недоброчесних кандидатів у Вищий антикорупційний суд, за методологією ЧЕСНО.Фільтруй суд!, тобто таких, що порушили щонайменше один критерій доброчесності. На членство в Апеляційній палаті ВАКС й далі претендують 10 недоброчесних кандидатів, тобто 31%.

Критерії недоброчесності від ЧЕСНО: непричетність до корупції або кримінальних правопорушень, непричетність до ухвалення сумнівних рішень, відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків, непричетність до порушення прав людини та дотримання норм професійної етики.

Вищий антикорупційний суд

Так, наприклад, Білоус Інна Олександрівна, кандидат до Вищого антикорупційного суду, згідно з декларацією за 2015 рік, у 2014 році набула право користування квартирою площею 71,4  кв.м., однак, у декларації за 2014 рік відомості про вказане майно відсутні. Також вона – “суддя Майдану”. Оскільки своїм рішенням, в колегії суддів, заборонила у період з 10 грудня 2013 року по 7 січня 2014 року проводити зібрання за місцезнаходженням ряду державних установ м. Тернополя. Також, суддя Білоус у власній декларації доброчесності за 2016 рік вказала, що вона не приймала такі рішення, незважаючи на те, що рішенням Вищої ради юстиції встановлено, що суддя входила до складу колегії суддів, яка 10 грудня 2013 року ухвалила постанову про обмеження мирного зібрання.Таким чином, суддя надала недостовірні відомості у декларації доброчесності.

Жовноватюк (Кицюк) Вікторія Сергіївна, кандидат до Вищого Антикорупційного Суду, стала відомою через інцидент з поліцейськими, які просили суддю перепаркувати автомобіль. Однак, суддя проігнорувала їхнє прохання, не пред’являла на їхню вимогу документи та й взагалі намагалася покинути місце стоянки автомобіля, розмовляючи по телефону. Відео її “спілкування” з патрульними: bit.ly/2ukXTz5. Відеоблог ЧЕСНО.Фільтруй суд! про суддю: https://www.facebook.com/chesnosud/videos/1155489941273676/

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду

Так, суддя Штульман Ігор Володимирович, кандидат до Апеляційної палати Вищого Антикорупційного Суду, був у складі колегії суддів, яка 17 червня 2015 року визнала незаконним та скасувала рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відсторонення судді Печерського районного суду м. Києва Царевич Оксани Ігорівни, яку Генеральна прокуратура України підозрювала в ухваленні завідомо неправосудного рішення. Йдеться про рішення у справах про адміністративні правопорушення відносно активістів Автомайдану.

Також суддя Штульман (а також суддя Загородній Анатолій Федорович, теж кандидат до Апеляційної палати Вищого Антикорупційного Суду) головував у колегії суддів, яка 29 лютого 2016 року визнала незаконним та скасувала подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Червонозаводського районного суду міста Харкова Васильєвої Олени Олександрівни з посади за порушення присяги. Висновку про порушення присяги суддею Васильєвою дійшла Тимчасова слідча комісія, яка аналізувала рішення судді щодо учасників протестних акцій під час Революції Гідності. Зокрема, за висновком комісії, суддя розглядала 2 адміністративні справи відносно учасників протестних акцій зі значними порушеннями норм Кодексу України про адміністративні порушення. У подальшому зазначене рішення було скасоване Верховним Судом України.

Також, згідно із відео (https://www.youtube.com/watch?v=DvD5UtO6TNk), суддя Штульман (а також суддя Загородній Анатолій Федорович, теж кандидат до Апеляційної палати Вищого Антикорупційного Суду) був у складі колегії, яка заборонила здійснювати трансляцію судового засідання на сторінці Facebook, а також зобов’язувала вимкнути телефон.

Суддя Бурбела Юрій Сергійович, кандидат до Апеляційної Палати Вищого Антикорупційного Суду, суддя Бурбела Ю.С. ухвалив вирок, яким засудив Володимира Шпару, Ігоря Мосійчука та Сергія Бевза до позбавлення волі строком на 6 років у справі за обвинуваченням їх щодо нібито готування до терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, виготовлення та зберігання з метою розповсюдження матеріалів з публічними закликами до вчинення терористичного акту, незаконного поводження з вибуховим пристроєм, що мало вияв у підготовці до підриву пам’ятника Леніну в місті Борисполі. Однак, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про застосування амністії в Україні” щодо повної реабілітації політичних в’язнів” від 27 лютого 2014 року Шпару В.М., Мосійчука І.В. та Бевза С.В. було амністовано й звільнено з-під варти. Відповідно до реєстру судових рішень, ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 січня 2015 вирок був скасований й справу в окремих частинах було закрито за недоведеністю участі у вчиненні злочинів, в іншій – справу направлено для додаткового розслідування. Втім, ухвалою Першої Дисциплінарної Палати Вищої Ради Правосуддя було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Бурбели.

Також Бурбела порушив критерії доброчесності ЧЕСНО.Фільтруй суд! “Непрозорість статків” та “Порушення норм професійної етики”.

Нагадаємо, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 2 серпня 2018 року оголошено конкурс на зайняття посад у Вищому антикорупційному суді та Верховному Суді. Подання документів на участь у конкурсах від суддів, адвокатів та науковців з відповідним стажем тривало з 8 серпня до 14 вересня 2018 року. Станом на 24 вересня 2018 року ВККС отримала 1001 заяву з пакетами документів, з них 659 – для участі у другому конкурсі до Верховного Суду та 342 – до Вищого антикорупційного суду. Аналітичні довідки про усіх кандидатів у найвищу судову інстанцію та зазначений вищий спеціалізований суд опубліковані на сайті кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! та будуть надіслані у Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а також у Громадську раду доброчесності та Громадську раду міжнародних експертів відповідно.  

До Вищого антикорупційного суду з іспитом успішно впорались 81 кандидат і проходить далі. Деталі тут https://bit.ly/2VeyMY9

До апеляційної палати Вищого антикорупційного суду іспит склали 32 кандидати. Деталі – тут https://bit.ly/2RlKukG

Детальніше про усіх кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду можна прочитати у довідках на сайті ЧЕСНО. Фільтруй суд! chesnosud.org. https://chesnosud.org/kandydaty-u-vyshhyj-antykoruptsijnyj-sud/