Три кити Верховного Суду: апарат, матеріально-мехнічна база і якісні рішення

Рух ЧЕСНО в рамках кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! 12 жовтня у Києві провів круглий стіл на тему “Коли в Україні запрацює Верховний Суд”: умови та процедури”. На заході представники Державної судової адміністрації України, апаратів вищих судів, міжнародні експерти та експерти профільних громадських організацій, фахівці у галузі права та судової системи обговорили основні формальні умови, які необхідно реалізувати для забезпечення запуску роботи Верховного Суду. Так, ключовими питаннями, що піднімалися на експертному обговоренні, були формування структури апарату суду, потенційне скорочення працівників апаратів Верховного Суду України та вищих судів, фінансове забезпечення діяльності нового Верховного Суду, а також проблема облаштування матеріально-технічної бази суду.

Окремим важливим пунктом обговорення була процедура добору і призначення помічників суддів, зокрема обговорювалися плюси й мінуси рекомендаційного і конкурсного призначень, а також проблема відсутності статусу державного службовця у помічників суддів.

Старший аналітик ЧЕСНО. Фільтруй суд! Іван П’ятак наголосив, що найважливішими проблемами запуску Верховного суду є кадрове забезпечення і оптимізація апарату Верховного Суду: “Чи буде застосована 22 стаття Закону “Про державну службу”? Чи можна вважати посади, які існують в Вищих спеціалізованих судах рівнозначними тим, які будуть у Верховному Суді? І чи нинішні посади в цих судах відповідатимуть тим, які будуть у Верховному?”. Також він наголосив на важливості формування матеріально-технічного аспекту забезпечення ВС. “Даний процес потребує створення ліквідаційних комісій, переведення майна, інвентаризації тощо”, – зазначив Іван П’ятак.

Віктор Капустинський, керівник апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, доповнив, що оптимізація апарату Верховного Суду може зіткнутися з проблемою мінімізації практичного здійснення судочинства в перехідний період створення ВС, оскільки паралельно будуть ліквідовані чотири судові установи. “Може виникнути ситуація, коли нові судді ВС вже припинять повноваження у своїх судах, але ще не почнуть діяти у новій інституції. Цей час має бути максимально невеликий, бо утвориться “турбояма”. До того ж, поки що нема куди призначати суддю, оскільки юридично Верховний Суд може з’явитися невдовзі, а фізично – поки не існує”, – прокоментував ситуацію Віктор Капустинський.

Також він окреслив становище помічників суддів. На думку Капустинського, крім судді, помічники судді теж мають пряме відношення до рішення суду, тому їм варто повернути статус держслужбовця. “До того ж, оскільки вони не є держслужбовцями, на них не поширюється антикорупційне законодавство”, – зазначив Капустинський. Також Капустинський підтримав ідею проведення конкурсу для помічників суддів: “Нехай конкурс запропонує, наприклад, трьох кандидатів у помічники, так суддя матиме можливість вибору”.

Тетяна Опанасюк, заступник начальника юридичного управління, начальник відділу правової експертизи Державної судової адміністрації України, наголосила, що у ДСА наявні проекти з організації роботи апарату і процедури підготовки роботи Верховного Суду тривають у штатному режимі. За словами Опанасюк, для реєстрації в.о. керівника апарату, для організації роботи апарату у Верховному Суді, для відкриття рахунків усі необхідні засоби готові і ці механізми можна запустити в найкоротші терміни. Також щодо проблеми забезпечення коштами матеріально-технічної бази Верховного Суду Опанасюк зазначила, що існує чітко прописана процедура переведення коштів у новоутворені організації, де вказано, що вони мають фінансуватися за рахунок коштів організації, яка ліквідується.

Нагадаємо, що в апаратах чотирьох Вищих спеціалізованих судів, з яких буде сформований апарат Верховного Суду, згідно зі штатним розписом, працює майже 1500 осіб. Очевидно, що для нового одного суду така кількість не потрібна, втім досі не існує проекту штатного розпису для нового суду з розрахунку на 120 анонсованих нових суддів.

Так, на думку заступника керівника проекту USAID “Справедливе правосуддя” Наталі Петрової, Верховний Суд не потребуватиме такого великого апарату, який наявний зараз і який, на думку представників апаратів вищих судів, має бути переведений в новий суд. “Не так важливо, яка кількість людей буде підлягати скороченню, важливіше, щоб у них були певні гарантії”. Зокрема, пані Наталя висловила занепокоєння ситуацією, що доведеться утримувати одночасно новий апарат Верховного Суду та забезпечувати соціальні гарантії скороченим працівникам. Також вона наголосила на необхідності розробки автоматизованого цифрового документообігу у новому суді.

Керівник програм розвитку демократії та врядування Відділу сприяння розвитку демократії та врядування Місії USAID в Україні Олександр Піскун заявив, що USAID готовий проводити орієнтаційні семінари для суддів ВС, створити бібліотеку для кожного судді ВС, допомогти з підбором помічників суддів тощо.

Керівник проекту ЄС “Підтримка реформ юстиції в Україні” Довідас Віткаускас розповів про досвід роботи аналогів Верховного Суду в різних країнах Європи, про кількість судів, про кількість справ у відповідних судах. Він окреслив головні параметри завантаженості й розподілу відповідальності у Верховному Суді, а також визначив два можливі підходи до структури суду. “Перший варіант – невіддільність управління Верховним Судом від інших судів, що дозволить краще управляти ним зовні. Другий варіант – бюрократизація суду, збільшення внутрішньої відповідальності суддів за добраних помічників, за персонал”, – зазначив він.

Максим Костецький, юрист Transparency International Україна, зазначив, що створення нового Верховного Суду було викликом на запити суспільства, на перезавантаження судової гілки влади, яка була дискредитована співпрацею з виконавчою гілкою влади. “Судова реформа і потрібна була для того, щоб довіра до суду почала відновлюватися. Але якщо новий орган стартує уже заплямований, то ніякої довіри до нього не буде. Навіть уже нема великих очікувань від нового Верховного Суду”, – зауважив Костецький. Також він додав, що автоматичне переведення апарату чотирьох судів у Верховний Суд зашкодить діяльності новоствореного апарату, оскільки “помічники суддів – часто також задіяні у корупційних схемах”, а у Верховному Суді “необхідно забезпечити прозорість процесів та мінімізувати корупційні ризики”.

Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, детальніше зупинився на плюсах і мінусах неконкурсної процедури обрання помічників суддів. “Неконкурсна модель дасть можливість суддям обирати тих помічників, з якими вони готові працювати, проте вона збільшить керованість та внутрішню централізацію суду”. На завершення дискусії Куйбіда висловив думку, що мета оновлення і очищення суддівського корпусу шляхом створення нового Верховного Суду – не досягнута. “Якщо там була прихована мета сформувати суд, який потрібно, то вона, очевидно, досягнута. І занадто швидкий спосіб формування апарату підштовхує на думку, що у створенні Верховного Суду була прихована мета. І що є сумніви, що ми хоч трохи наблизилися до реалізації задекларованої мети”.

Повний відеозапис експертного засідання дивіться на офіційній сторінці ЧЕСНО. Фільтруй суд! на Facebook: https://goo.gl/w3chXr