Пленарне засідання 7 липня: кандидати із негативними висновками ГРД

1. Гриців Михайло Іванович

Суддя Верховного Суду України

Кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

  • Подав недостовірні відомості у паперових майнових деклараціях за 2013-2014 роки, зокрема не вказав на три земельні ділянки загальною площею 12 545 кв. м і два житлові будинки загальною площею 100 кв. м, водночас вказав їх в е-декларації.
  • Використав свій статус судді для приватизації службової квартири, при цьому коштів для самостійної купівлі нерухомості в кандидата були й житло його родина мала.
  • Зазначив неправдиві відомості у декларації доброчесності, зокрема був причетний у складі колегії до прийняття судового рішення з порушенням Конвенції прав людини та основоположних свобод, що призвело до програшу Україною справи у Європейському суді з прав людини  (справа “Яременко проти України”, у якій ключові докази були зібрані з порушенням процесуальних прав заявника).
  • Причетний до ухвалення сумнівних рішень, зокрема у складі колегії засудив до довічного ув’язнення та конфіскації майна. Водночас правозахисні організаціїї вважають таке рішення свавільним.

 

2. Єлфімов Олександр Васильович

Суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ

Кандидат на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

  • Був головуючим у розгляді касаційної скарги справи Юлії Тимошенко, внаслідок чого у 2011 році її засудили на 7 років. Через три роки  Верховний Суд України скасував рішення, ба більше визнав його незаконним та необґрунтованим й таким, що підриває довіру до судової влади. Про це також неодноразово говорили й уповноважені представники Європейського Союзу.
  • У 2014 році кандидат протягом 223 днів перебував на території країни-агресора, при цьому виїхав він у день втечі екс-президента Віктора Януковича. Більше того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень зафіксовано три рішення, які він виніс у цей період, що свідчить про грубе  порушення кодексу суддівської етики.

 

3. Іваненко Яна Леонідівна

Суддя Вищого адміністративного суду України

Кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

  • Непотизм, фаворотизм, зокрема кар’єра кандидата була тісно пов’язана із кар’єрою, ймовірно, її чоловіка, який займав досить високі державні посади й допомагав їй просувати свою кандидатуру на посаду судді.
  • Надмірне хизування державною нагородою “Заслужений юрист України”, яку кандидат отримала в надто ранньому віці – 28 років, при цьому перебуваючи на технічних посадах у Вищій раді юстиції та працюючи помічником депутата. Тобто фактично кандидат не встигла б у такому віці значно вкласти в розбудову юриспруденції України.
  • Невідповідність стилю життя задекларованим доходам, зокрема кандидат утримує квартиру площею 140 кв. м та будинок площею понад 270 кв. м, а основним її доходом є лише суддівська зарплата. Водночас суддя не гребує частими коштовними поїздками закордон.

 

4. Мороз Лариса Леонтіївна

Суддя Вищого адміністративного суду України

Кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

  • Зазначила недостовірні відомості у майнових деклараціях, зокрема не вказала про дохід від продажу успадкованого будинку у декларації за 2013 рік, а також не зазначала у деклараціях за 2014 та 2015 роки про транспортні засоби свого сина, якими той мав право користуватися за довіреністю протягом 2013-2016 років.
  • Допомагала суддям Майдану уникати відповідальності за неправосудні рішення в часи Революції Гідності, чим утверджувала у суспільстві уявлення про панування безкарності і кругової поруки в суддівському корпусі​.

 

5. Романюк Ярослав Михайлович

Голова Верховного Суду України

Кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

  • Разом із колегами у Верховному Суді України виніс рішення з порушенням Конвенції прав людини та основоположних свобод (справа “Бочан проти України”). При цьому ЄСПЛ у справі “Бочан проти України” двічі виносив рішення на користь заявника та в результаті визнав дії Романюка та колег грубим свавіллям та відмовою у правосудді.
  • Невідповідність кандидата антикорупційним критеріям, зокрема його донька набула у власність у досить ранньому віці квартиру в центрі Києва, раніше власницею квартири була сестра кандидата (за професією вчителька). Обидві заробити на елітне житло не могли, а це може свідчити,що квартиру придбали за кошти кандидата в інтересах його родини.
  • Виступив із публічною підтримкою диктаторських  законів 16 січня, зазначаючи, що їхнє прийняття свідчить про реформування українського законодавства, відповідно до європейських стандартів. Крім цього, кандидат став ініціатором звернення суддів ВСУ до Конституційного Суду з приводу неконституційності судової реформи, яка розпочалася 2016 року. Така репутація кандидата не може сприяти відновленню довіри суспільства до судової влади загалом.

 

6. Сірош Микола Васильович

Суддя Вищого адміністративного суду України

Кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

  • Подав неправдиві відомості в майнових деклараціях, зокрема у 2013-2014 роках реєстрував будинок, як садовий, а вже у 2015 році він став нежитловим. Крім цього, нежитловий будинок (насправді, за даними реєстру, готельний комплекс) в гірськолижному курорті Поляниця у власності родини кандидата може свідчити про приховане ведення готельно-туристичного бізнесу. Схожа історія з іншим нерухомим майном у Києві: з 2011 року суддя орендує квартиру площею понад 300 кв.м в елітному селищі Козин, при цьому у його власності вже є житло. Ймовірно, це житло кандидат орендує безкоштовно або ж це прихована форма володіння.Також його дружина придбала земельні ділянки в Буковелі за дуже низькою ціною, однак  навіть ця ціна перевищує сумі задекларованих доходів родини кандидата.