Кожен другий суддя столиці недоброчесний – Рух ЧЕСНО презентував результати аналізу суддів першої інстанції Києва

52,5% суддів столиці є недоброчесними – такі результати аналізу Руху ЧЕСНО, презентованого 26 жовтня. За даними ЧЕСНО, ці судді порушили щонайменше один критерій доброчесності, тобто виносили сумнівні рішення, мають непрозорі статки, причетні до корупції або кримінальних проваджень, порушень прав людини, або ж порушували професійну етику.

Всього у 12 столичних судах Києва, які досліджував Рух ЧЕСНО, в рамках кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!, працює 369 суддів. Під приціл ЧЕСНО потрапили суди першої інстанції: Господарський суд міста Києва, Окружний адміністративний суд міста Києва та 10 районних судів.

Найбільший відсоток недоброчесних суддів (понад 60% від загальної кількості суддів у цих судах), за даними ЧЕСНО, працює у Печерському, Шевченківському та Солом’янському районних судах. Так, у Печерському районному суді працює Сергій Вовк, який був головуючим у складі колегії суддів, яка засудила Юрія Луценка до позбавлення волі строком на 4 роки. Щодо судді також було відкрите кримінальне провадження за підробку та використання підробленого рішення суду. Суддя Шевченківського районного суду Володимир Бугіль порушив чотири з п’яти критеріїв доброчесності Руху ЧЕСНО, зокрема виносив сумнівні рішення щодо активістів Революції Гідності. У Солом’янському районному суді працює суддя Олександр Бобровник, який навесні цього року став відомим завдяки розгляду справи Романа Насірова. Втім Бобровник порушив критерії доброчесності ухваленням сумнівних рішень у інших справах, зокрема, закривши кримінальне провадження щодо Ю. Іванющенка за розкрадання Кіотських мільйонів.

Під час підготовки профайлів аналітики ЧЕСНО. Фільтруй суд! оцінювали доброчесність суддів за п’ятьма критеріями, користуючись інформацією із достовірних відкритих джерел.

За результатами оцінки ЧЕСНО, 114 суддів виявилися причетними до ухвалення сумнівних рішень. Зокрема:
Руслан Арсірій (Окружний адміністративний суд), який у складі колегії ухвалював судові рішення у той період, коли, за даними правоохоронців, знаходився поза межами України. Днями суддя Арсірій узаконив засекречування декларацій СБУ, розглядаючи справу за позовок Центру протидії корупції.
Любомир Головатюк (Господарський суд міста Києва), який причетний до винесення рішення, якими фактично було узаконено передачу Межигір’я компаніям, підконтрольним Віктору Януковичу.

114 служителів Феміди мають непрозорі статки. Зокрема:
Євгеній Аблов, який є одним із п’яти найбільших мандрівників Окружного адміністративного суду. Так, навесні 2012 році суддя відвідав Грецію, Кубу, Єгипет, ОАЕ та Туреччину, а навесні 2013 року Німеччину, Грецію, Сінгапур, Туреччину та ОАЕ.
Вікторія Джарти (Господарський суд міста Києва), яка за 8 років суддя “насудила” на: два будинки 386 та 268 кв. м, будинок на 610 кв.м, Bentley Continental 2012 року, чимало готівки в банках і на руках. При цьому в 2012 році новий Bentley обійшовся для Джарти в 2 млн 300 тис грн, тобто майже 300 тис дол.

60 – порушили норми професійної етики. Зокрема:
Вікторія Кицюк (Солом’янський районний суд), яка стала фігуранткою інциденту з столичними поліцейськими, перекривши своїм авто рух на вузькій вулиці, ігноруючи прохання правоохоронців пред’явити документи та намагаючись покинути місце події.
Галина Бондаренко (Голосіївський районний суд), яка виклала у мережу Інтернет фотографії застілля з алкогольними напоями прямо у залі судових засідань.

15 суддів причетні до корупції або кримінальних правопорушень. Зокрема:
Павло Вовк (Окружний адміністративний суд), щодо якого триває розслідування НАБУ стосовно судді Вовка за фактом імовірного незаконного збагачення, виявленого внаслідок аналізу е-декларацій.
Алла Пригунова (Господарський суд міста Києва), яка обвинувачується у отриманні хабара у розмірі 20 тисяч доларів.

У 11-и виявили причетність до порушення прав людини. Зокрема:
Олена Первушина (Голосїївський районний суд), під пильним керівництвом якої Голосіївський суд активно долучився до переслідування активістів під час Революції Гідності.
Олена Хоменко (Голосіївський районний суд), яка відмовила людині у доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом (не було своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи, копію постанови не було надіслано особі, щодо якої її винесено).

Окрему увагу в ЧЕСНО. Фільтруй суд! приділили “суддям Майдану”, які виносили рішення проти активістів Революції Гідності. Таких у судах першої інстанції столиці досі працює 67, це майже 20% від усіх суддів Києва. При цьому 40% із них приховали ці факти у декларації доброчесності. Згідно аналізу ЧЕСНО, рішення проти Майдану виносили половина суддів Подільського районного суду, 40% суддів Шевченківського районного суду та понад чверть суддів Святошинського, Дніпровського та Деснянського районних судів. Одним із найвідоміших суддів Майдану у місті Києві є Богдан Санін, який заборонив проводити мітинги на Майдані Незалежності, Європейській площі, вулицях Банковій, Грушевського, Богомольця з 1 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року.

Профайли про суддів кампанія ЧЕСНО. Фільтруй суд! опублікувала на своєму сайті та передасть ВККС та ГРД для використання під час кваліфікаційного оцінювання суддів Києва.

Рух ЧЕСНО збирає інформацію за власною методологією з відкритих загальнодоступних джерел та не стверджує про вчинення особою правопорушення або її вину. Висновки ЧЕСНО про недоброчесність суддів є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів.

Повна база профайлів суддів Києва: chesnosud.org/suddi-kyyeva/