Кандидати, справи яких Вища кваліфікаційна комісія суддів розглядає на пленарному засіданні 15 червня

1. Бабкова Тетяна Вікторівна

Суддя Фрунзенського районного суду міста Харкова

Кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

  • Розбіжності даних у паперовій та електронній деклараціях. Зокрема кандидат не вказала у деклараціях за попередні роки (2013-2016) інформацію про право власності на автомобілі, які належить кандидату з 2011 року.
  • Невідповідність задекларованих статків родини до отриманих доходів, а саме невідомі джерела походження чималої нерухомості у власності сім’ї кандидата.

2. Багрова Анжеліка Геннадіївна

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

Кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

  • Розбіжності даних у майнових деклараціях у період з 2011 до 2016 років, а саме кандидат не вказала інформацію про право власності на квартиру, якою володіє з 1996 року.

3. Баранець Олександр Миколайович

Суддя Київського апеляційного господарського суду

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

  • Забороняв журналістам та активістам відеофіксацію судового засідання. Також головуючи у колегії суддів, дозволяв своїм колегам неетично висловлюватися щодо однієї із сторін судового процесу.

4. Борисюк Інна Едуардівна

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області

Кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

  • Повідомила недостовірні відомості у деклараціях за 2013 і 2014 роки​, зокрема приховала відомості про майновий стан свого співжителя, з яким жила однією сім’єю з 2007 по 2015 роки. Також у їхній спільній власності перебували декілька транспортних засобів. Крім цього, кандидат не вказала у майновій декларації  корпоративні права свого співжителя у статутному фонді одного з підприємств.
  • Не заповнила у декларації доброчесності графи, що стосуються наявності конфлікту інтересів та випадків втручання у суддівську діяльність.

5. Братель Олександр Григорович

Професор у Національній академії внутрішніх справ

Кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

  • За повідомленням судді Луцького міськрайонного суду Волинської області вимагав хабар за позитивну здачу іспитів та захист дисертації. Згідно із вказаним повідомленням розмір хабаря становив 30 тис. доларів, частину з яких кандидат отримав.
  • Наявні розбіжності у декларації за 2015-2016 роки, крім цього, кандидат не вказав про транспортні засобі, якими володіє він та його дружина.

 

6. Гуйван Петро Дмитрович

Професор Полтавського інституту бізнесу приватного вищого навчального закладу “Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая”

Кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

  • Відвідував Російську Федерацію у 2015 році з метою відпочинку.
  • Отримав наукове звання, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, викладацькі посади та звання заслуженого юриста України без необхідної процедури визнання диплома, отриманого у країні-агресора.

7. Ємець Анатолій Анатолійович

Суддя Верховного Суду України

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

  • Повідомив недостовірні відомості у декларації доброчесності, не вказавши, що був причетний до розгляду справи з порушеннями Конвенції прав людини й основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського Суду з прав людини.
  • Намагався приховати реальну вартість своєї елітної нерухомості, яка коштувала в 5 разів дорожче, ніж кандидат вказав у своїй декларації.

8. Кравченко Станіслав Іванович

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Кандидат на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

  • Повідомив недостовірні відомості у декларації доброчесності, зокрема був причетним до судового рішення, яке згодом стало предметом розгляду Європейського Суду з прав людини.
  • Розбіжності даних у майнових деклараціях, а саме кандидат не вказав у деклараціях за попередні роки (2012-2014 рр.) про власність земельної ділянки з будинком, що належить кандидату з 2002 року внаслідок дарування.

9. Крутій Юрій Петрович

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва

Кандидат на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

  • Неодноразово забороняв журналістам та активістам відео- та аудіофіксацію судового засідання, таким чином суддя порушив принцип гласності судового засідання. Також під час судових засідань дозволяв собі неетично висловлюватися до активістів та журналістів.

10. Сащенко Ігор Сергійович

Суддя Апеляційного суду Харківської області

Кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

  • Забороняв журналістам та активістам відео- та аудіофіксацію судового засідання, таким чином суддя порушив принцип гласності судового засідання.

 

11. Тищенко Алла Іванівна

Суддя Київського апеляційного господарського суду

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

  • Повідомила недостовірні відомості у майнових деклараціях (електронній та паперовій за 2015 рік), зокрема суддя не вказала елітну автівку, яка належала її доньці. Також кандидат не вказала на кошти на банківських рахунках.
  • Невідповідність стилю життя задекларованим доходам, а саме чоловік кандидата за останні роки придбав чимало нерухомості в Києві та околицях (при цьому, що середній річний дохід ледве дотягував до 70 тис грн). Незважаючи на те, що із своїм чоловіком суддя нібито розвелася, дати їхніх поїздок, зокрема на всесвітньо відомі курорти співпадають.

12. Франтовська Тетяна Іванівна

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Кандидат на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

  • Повідомила недостовірні відомості у декларації доброчесності, зокрема була причетна до судового рішення з порушенням Конвенції прав людини та основоположних свобод. У складі колегії касаційної інстанції суддя не забезпечила заходів щодо відновлення порушених прав потерпілого. Згодом це рішення стало предметом розгляду Європейського Суду з прав людини.