Громадськість закликає Президента гарантувати норму Конституції щодо того, що суддею може бути призначена лише доброчесна особа

29 вересня Вища рада правосуддя оголосила фінальний список зі 111 рекомендованих до призначення суддями Верховного Суду кандидатів, який вона передає на підпис Президенту. У цьому списку опинилися щонайменше 25 недоброчесних кандидатів, щодо яких Громадська рада доброчесності дала негативні висновки.

Це судді, які брали участь у політичних переслідуваннях, забороняли мирні зібрання під час Революції гідності, виносили політично вмотивовані рішення, грубо порушували права людини та/або рішення Європейського суду з прав людини, протидіяли очищенню судової влади або ж не можуть пояснити походження власних статків.

Зокрема, серед переданих Президентові кандидатів на призначення опинилися В’ячеслав Наставний та Сергій Слинько, які були в колегії суддів, яка розглядала у касаційній інстанції справу Юрія Луценка й засудила його на чотири роки позбавлення волі. Парламентська асамблея Ради Європи та Європейський парламент у своїх резолюціях прямо називали це засудження  політичним переслідуванням.

Також у фіналі конкурсу опинилася діюча членкиня Вищої ради правосуддя Алла Лесько, яка допомагала суддям Майдану уникати відповідальності. Допомагали суддям Майдану зберегти посади  й інші рекомендовані до призначення у Верховний Суд кандидати, зокрема, діючі судді ВАСУ Лариса Мороз, Валентина Юрченко та Михайло Смокович. У цьому ж списку є судді, які свавільно забороняли мирні зібрання під час Майдану, зокрема Олександр Золотніков, Ірина Саприкіна та Світлана Пасічник.

Низка суддів, остаточно рекомендованих на посаду у Верховному суді, грубо порушували права людини, що встановлено Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ). Це – судді Михайло Гриців, Станіслав Кравченко, Олександр Прокопенко, Тетяна Шевченко та Інна Берднік. Рішення судді Бердник, яка входила у колегію суддів нинішнього Верховного Суду України, ЄСПЛ у справі “Бочан проти України 2” кваліфікував як “грубе свавілля” та “відмову у правосудді”. Інші судді також намагалися приховати те, що їхні дії призвели до програшу України в ЄСПЛ, не вказавши цю інформацію у декларації доброчесності.

Призначення цих та інших кандидатів, які опинилися у фіналі конкурсу, незважаючи на негативні висновки Громадської ради доброчесності й численні заклики громадськості припинити їхню участь, поза сумнівами негативно вплине на рівень довіри до судової влади в Україні. Проходження дискредитованих осіб, які слугували режиму Януковича, порушували права і свободи людини, з політичних мотивів зловживали службовим становищем та та мають сумнівні статки, – є зрадою очікувань мільйонів українців щодо оновлення судової системи. Крім того, це є чітким сигналом для старої корупційної судової системи до подальшої імітації оновлення кадрового складу апеляційних судів та судів першої інстанції.

Конкурс до Верховного Суду яскраво засвідчив: Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя, більшість в яких складають судді, обрані суддями, виявилися неспроможними забезпечити очищення судової влади від недоброчесних служителів Феміди. Ці органи та їхні процедури роботи потребують докорінного реформування, а роль громадськості в процесі обрання та призначення суддів повинна бути істотно посилена.

Президент України Петро Порошенко, як автор та рушій судової реформи, несе особисту політичну відповідальність за її результат. Президент, як гарант Конституції України, повинен забезпечити неухильне виконання вимоги статті 127 Основного Закону про те, що суддею може бути призначена лише доброчесна особа.

Кампанія ЧЕСНО. Фільтруй суд!

Група Судова реформа Реанімаційного Пакету Реформ

Автомайдан

Центр протидії корупції

Фундація DeJuRe

 

Поділитися