Верховний Суд. Початок

15 грудня – офіційний початок роботи новоствореного Верховного Суду. Цю дату визначили самі судді на Пленумі, що відбувся 30 листопада. Отже, з цього дня нова найвища судова інстанція почне розглядати справи, а Верховний Суд України та три вищі спеціалізовані суди будуть ліквідовані.

ПОВНОВАЖЕННЯ

Верховний Суд віднині буде єдиною найвищою судовою інституцією, у якій буде працювати чотири касаційні суди та Велика Палата, одним із основних завдянь якої буде забезпечення єдиної судової практики у державі. Згідно із змінами до процесуальних кодексів Велика Палата Верховного Суду наділена повноваженнями приймати рішення про необхідність відступити від попередньої судової практики або вирішити правову проблему для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Окрім того, у випадках визначених законом Велика Палата Верховного Суду буде діяти як суд апеляційної або касаційної інстанції.

У рамках чотирьох касаційних судів (кримінального, цивільного, господарського та адміністративного) у складі Верховного Суду будуть створюватися відповідні судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів. Судді таких судових палат у складі колегій суддів будуть забезпечувати касаційний перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Також судові палати відповідних касаційних судів будуть здійснювати аналіз судової статистики та вивчатимуть судову практику.

НАВАНТАЖЕННЯ

На розгляд новоствореного Верховного Суду перейдуть усі справи, нерозглянуті колишнім Верховним Судом України та трьома вищими спеціалізованими судами. На 113 суддів Верховного Суду чекає чимале навантаження, оскільки таких справ є чимало. Станом на вересень 2017 року, нерозглянутими у Верховному Суді України та вищих спеціалізованих судах залишалося майже 60 тисяч справ. Найбільше їх Верховному Суду перейде від Вищого адміністративного суду (біля 30 тисяч справ) та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ (біля 20 тисяч справ).

 

СКЛАД

Починають роботу Верховного Суду 113 суддів. Найближчим часом Вища рада правосуддя може рекомендувати ще кілька кандидатур на призначення з числа тих, щодо яких оголосила перерву у розгляді.

Більшість із нових суддів Верховного Суду – це діючі або колишні судді, втім до лав найвищої судової інстанції додалася представники наукових та адвокатських кіл. 23% (26 суддів) новосформованого Верховного Суду до цього працювали в університетах або займалися науковою діяльністю або адвокатською практикою.

Майже 40% суддів Верховного Суду – судді, адвокати та науковці регіонів України. Примітно, що найбільше представництво отримали області з сильними юридичними школами – Харківська, Одеська, Львівська, Дніпропетровська та Донецька. Втім більшість нових верховних суддів – представники столиці.

Очікуване суспільством оновлення у новому Верховному Суді відбулося частково. До його складу потрапила частина суддів, яким Громадська рада доброчесності дала негативні висновки, у яких містилась інформація про порушення суддями критеріїв доброчесності та професійної етики. Попри зусилля громадськості, у Верховному Суді працюватимуть 25 недоброчесних суддів. Найбільша концентрація недоброчесних у Касаційному господарському (32%) та адміністративному (25%) судах.

Відтак у Касаційному адміністративному суді вершитимуть правосуддя служителі Феміди, які у своїй практиці мали рішення про заборону мирних зібрань. Серед них – Ірина Саприкіна, яка заборонила мирні зібрання через суперечливу реконструкцію Гостинного двору в Києві. Її колега Олександр Золотніков, який неодноразово підтримував рішення про заборону мирних зібрань, зокрема, керуючись Указом Президії Верховної Ради УРСР, а не Конституцією України. Більше того, він також приймав рішення, що стосувалися заборони мирних зібрань в м. Одеса під час Революції гідності.

Виносити рішення у Касаційному господарському суді серед інших буде Інна Берднік, яка у складі колегії винесла рішення, що було предметом розгляду у ЄСПЛ у справі “Бочан проти України 2”, та визнане грубим свавіллям та відмовою у правосудді. У сусідньому Касаційному кримінальному суді парцюватиме Вячеслав Наставний, який був у колегії суддів, що розглядала у касаційній інстанції справу Юрія Луценка та підтвердила рішення про його ув’язнення. Справа набула міжнародного розголосу й була засуджена європейськими політиками. Також суддя підтвердив вирок Дмитру та Сергію Павличенкам до довічного ув’язнення і 13 років в’язниці відповідно. Згодом їх також визнали політичними в’язнями. Їхня колега, суддя Касаційного цивільного суду Алла Лесько, перебуваючи на посаді члена ВРЮ (тепер ВРП), не здійснювала дослідження фактів та доказів, які свідчать про ймовірний вплив на суддів.

КЕРІВНИЦТВО

Головою Верховного Суду обрано Валентину Данішевську, яка до 2001 року працювала у Арбітражному суді Запорізької області, потім очолювала благодійну організацію “Центр комерційного права”. Під час конкурсу Громадська рада доброчесності не мала претензій до Валентини Данішевської та не надавала ВККС висновку щодо неї. Заступником Голови Верховного Суду обрано Богдана Львова, який отримав такий висновок від ГРД. Він же очолив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду. Таким чином, суддя поєднуватиме одразу дві адміністративні посади у новому Верховному Суді. Скандально відомий Богдан Львов, перебуваючи на посаді Голови ВГСУ, власними розпорядженнями сформував колегію суддів ВГСУ для розгляду господарської справи в обхід автоматизованої системи документообігу, за що прокуратурою міста Києва було відкрите кримінальне провадження, яке щоправда було в подальшому закрите, а рішення колегії, сформованої Львовим, було скасоване Верховним Судом України саме з підстав відсутності автоматичного розподілу зазначеної господарської справи. Також суддя Львов фігурує у резонансних публічних конфліктах, пов’язаних з його професійною діяльністю. Мова йде про справу члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського. За повідомленнями ЗМІ, останній нібито обіцяв за 500 тис. доларів вирішити питання про ухвалення “потрібного” рішення через голову ВГСУ Богдана Львова.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду очолив Михайло Смокович, якому висновок ГРД також не завадив зайняти таку важливу посаду. Суддя Смокович, перебуваючи у колегії суддів, скасовував подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів, які ухвалювали рішення проти активістів Революції Гідності.

Касаційний цивільний суд очолив суддя Борис Гулько, який Міністерством оборони був нагороджений вогнепальною зброєю “за бездоганну багаторічну працю”.

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Сулу, керуватиме Станіслав Кравченко, який разом із своїм колегою Сергієм Слиньком у 2003 році змінили утримання під вартою Олексія Пукача на підписку про невиїзд, що дало вбивці Гонгадзе можливість утекти і переховуватися.