Судді під Молотком 2

Як розглядаються кримінальні провадження за фактами можливого отримання неправомірної вигоди суддями.

Минулого року ми робили огляд кримінальних проваджень за фактами неправомірної вигоди суддями, які були направлені до суду представниками НАБУ та САП. Настав час перевірити, як розглядаються ці справи сьогодні.

Відповідно до інформації, яка доступна на офіційному веб-сайті НАБУ, станом на середину серпня в судах перебуває 12 кримінальних проваджень, які стосуються фактів можливого отримання неправомірної вигоди суддями. У вказаних кримінальних провадженнях обвинувальні акти вручені 9 суддям. Рік тому ми писали про п’ятьох суддів-фігурантів таких справ, жоден з яких досі не покараний. Справи суддів Меденцева, Плевако, Кренцель, Горбатенко та Лазюка вже понад рік у судах. Справу судді Олени Горбатенко розглядають вже 17 місяців, а суддя Олег Плевако в ході судової справи помер, однак після його смерті розгляд триває вже 12 місяців.

Аналіз цих справ дозволяє побачити декілька тенденцій.

Наприклад, судді можуть переховуватися від правосуддя та формально залишатися на посаді. Так, двоє з дев’яти суддів уникають правосуддя, вірогідно на території Російської Федерації. Це судді Юхимук Руслан Степанович з Сєвєродонецького міського суду Луганської області та Меденцев Павло Анатолійович з Господарського суду Одеської області. Стосовно обох наразі здійснюється спеціальне судове провадження – так званий «заочний розгляд».

Іншою тенденцією вказаних двох справ є тривалий процес звільнення суддів з посад, незважаючи на те, що вони не з’являлися довгий час на власному робочому місці.

Зокрема, згідно з ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області, суддя Юхимук виїхав з України 23 січня 2016 року. З того часу він не повертався на територію України. Відповідно до наказу голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 2 лютого 2016, Юхимуку було надано відпустку з 8 лютого 2016 року по 31 березня 2016 року включно. Однак 1 квітня 2016 року, коли у судді закінчилася відпустка, він не повернувся на робоче місце. Незважаючи на те, що суддя Юхимук не ходить на роботу більше року – його досі не звільнено з посади.

Цікаво, що дисциплінарна скарга голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганського Володимира Івановича щодо підлеглого Юхимчука надійшла до Вищої ради правосуддя лише 26 грудня 2016 року. Це означає, що голова суду майже 9 місяців «не помічав», що колега на роботу не ходить.

Варто відзначити, що Вища рада правосуддя вирішила не поспішати з розглядом скарги та лише 24 травня 2017 року (через 5 місяців після надходження скарги) відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Юхимука.

Ще більш показовим є тривалий процес звільнення судді-втікача Павла Меденцева. Ухвалою Вищої ради правосуддя встановлено, що з 8 квітня 2014 року суддя Меденцев не з’являвся на роботі. Однак, указ Президента України про його звільнення датований лише 16 вересня 2016 року. Іншими словами, Меденцев майже два з половиною роки не ходив на роботу,  але при цьому залишався на посаді судді.  

Якщо говорити про інші тенденції розгляду кримінальних проваджень відносно суддів, то слід відзначити їх тривалий розгляд вже у судах. Зокрема, з 9 кримінальних проваджень, які нині розглядаються у судах, 7 слухаються вже більше року.

Окремо слід звернути увагу, що періодично спостерігаються дуже великі проміжки часу між вирішенням процесуальних питань під час судового процесу.

Найбільш яскравим прикладом дуже великих проміжків часу між вирішенням процесуальних питань під час судового процесу є розгляд Апеляційним судом Донецької області апеляційної скарги на ухвалу, якою обвинувальний акт було повернуто прокурору. Розгляд лише цього процесуального питання тривав близько 7-ми місяців. Це унеможливило будь-який рух кримінального провадження протягом вказаного строку.

Інколи трапляються випадки затягування розгляду у судах через перенесення судових засідань або через зміну підсудності при розгляді кримінальних проваджень. Це не сприяє швидкому здійсненню правосуддя відносно зазначених осіб. Така ситуація порушує права обвинувачених, які мають право на судовий розгляд у розумні строки. Також це зачіпає інтереси громадськості, у якої є запит на розгляд кримінальних проваджень протягом розумних строків.

Також, слід зазначити, що в двох кримінальних провадженнях, які стосуються фактів передання судді неправомірної вигоди, вже ухвалено обвинувальні вироки. Проте, в обох випадках покарані лише посередники.

Перше кримінальне провадження стосується обставин, пов’язаних, за версією слідства, із отриманням неправомірної вигоди суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області Горбатенко Оленою Михайлівною. Зокрема, 27 липня 2016 року адвоката, який отримав грошові кошти у розмірі 6 000 доларів США для впливу на прокурора та суддю Горбатенко, було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн..

Друге кримінальне провадження стосується обставин, пов’язаних, за версією слідства, з отриманням неправомірної вигоди суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юхимуком. Зокрема, 1 серпня 2017 року фізичну особу, яка отримала грошові кошти у розмірі 4 000 дол. США для впливу на суддю Юхимука, було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Однак, вищевказану особу було звільнено з-під варти у зв’язку зарахуванням в строк відбування покарання термін перебування в СІЗО.  


Короткі довідки відносно суддів, яким вручено обвинувальні акти

  1. Юхимук Руслан Степанович, суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області

За версією слідства суддя за попередньою змовою з фізичною особою вимагав та отримав неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США за постановлення ухвали про зняття арешту з автомобіля та відмову у задоволенні подання прокуратури.

Його дії були кваліфіковані за ст. 368 КК (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), ст. 375 КК (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), ст. 358 КК (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Кримінальне провадження було внесене до ЄРДР 15 листопада 2015 року. Через 240 днів (майже 8 місяців) з моменту початку досудового слідства 12 липня 2016 року НАБУ повідомило, що обвинувальний акт було направлено до суду. Розгляд кримінального провадження у суді вже становить більше року (майже 13 місяців).

Сьогодні кримінальне провадження розглядається в Артемівському міськрайонному суді Донецької області. Оскільки Юхимук переховується на території Російської Федерації, з 5 травня 2017 року стосовно судді здійснюється спеціальне судове провадження (так званий «заочний розгляд»). 6 червня 2017 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду.


  1. Галічий Вадим Миколайович, суддя Жовтневого районного суду м. Дніпро

За версією слідства суддя отримав неправомірну вигоду у розмірі 10  тис. доларів США  за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Його дії кваліфіковані за ст.369 КК України (зловживання впливом).

9 липня 2016 року кримінальне провадження було внесене до ЄРДР. 6 лютого 2017 року, через 212 днів (майже 7 місяців) з моменту початку досудового розслідування, обвинувальний акт було направлено до суду. Розгляд кримінального провадження у суді становить трохи більше ніж 6 місяців.

Станом на сьогоднішній день кримінальне провадження має розглядатися у Вільнянському районному суді Запорізької області. Однак, судові рішення з 7 лютого 2017 року у ЄДРСР, які повинні були бути прийнятими вказаним судом та дозволяли б оцінити рух справи, відсутні.

За повідомленням НАБУ підготовче засідання, яке було призначене на 13 квітня 2017 року так і не відбулося у зв’язку із неявкою підсудного (з поважних причин).


  1. Горбатенко Олена Михайлівна, суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області

За версією слідства суддя за попередньою змовою з заступником прокурора Сєвєродонецька та адвокатом  вимагали та отримали неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення  прокурором та за винесення вироку, який не має зв’язку з призначенням реальної міри покарання у виді позбавлення волі.

Дії судді кваліфіковані ст. 368 КК (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

5 вересня 2015 року кримінальне провадження було внесене до ЄРДР, а 9 березня 2016 року обвинувальний акт було направлено до суду. Таким чином, строк з моменту початку досудового розслідування до моменту спрямування справи до суду становив 186 днів.

У той самий час розгляд кримінального провадження в суді становить вже більше ніж рік і п’ять місяців. Цікаво, що апеляційна скарга на ухвалу Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 3 серпня 2016 року, якою обвинувальний акт було повернуто прокурору, було розглянуто лише 14 березня 2017 року. Таким чином, лише процес скасування ухвали суду І інстанції, якою було заблоковано процес судового розгляду кримінального провадження відносно судді, в апеляційній інстанції зайняв майже 7 місяців.

Лише 26 червня 2017 року кримінальне провадження було призначено до судового розгляду. Таким чином, між датою направлення обвинувального акту до суду та початком розгляду кримінального провадження по суті минуло рік і майже 4 місяці.


  1. Кренцель Михайло Іванович, голова Козівського районного суду Тернопільської області

За версією слідства, адвокат і голова Козівського районного суду Тернопільської області вимагали у фізичної особи неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США за винесення рішення про відмову у задоволенні судом подання кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від покарання у зв’язку із ухиленням від відбування покарання особою.

Дії судді кваліфіковані за ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

27 січня 2016 року кримінальне провадження було внесене до ЄРДР, а 28 квітня 2016 року обвинувальний акт було направлено до суду. Іншими словами, строк з моменту початку досудового розслідування до моменту спрямування справи до суду становив 92 дні. Розгляд кримінального провадження у суді становить вже більше ніж рік та три місяці.

При цьому лише 4 листопада 2016 року кримінальне провадження було призначено до судового розгляду. Як зазначає НАБУ у своїй відповіді, однією із причин такого затягування було те, що судові засідання у справі не призначалися у період з червня по вересень 2016 року у зв’язку із перебуванням суддів у відпустках.

На даному етапі кримінальне провадження розглядається Галицьким районним судом Івано-Франківської області.


  1. Меденцев Павло Анатолійович, суддя Господарського суду Одеської області

За версією слідства, суддя вимагав та одержав неправомірну вигоду в сумі 570 тис. грн за винесення на користь позивача судового рішення у господарській справі за позовом ПП «Смартком» до ПрАТ «Страхове товариство Гарантія» про стягнення страхової виплати в сумі 2,3 млн грн.

Дії судді кваліфіковані за ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Кримінальне провадження було внесене до ЄРДР 7 березня 2014 року, а 23 травня 2016 року було призначено підготовче засідання по обвинувальному акту було направлено до суду. Таким чином, строк з моменту початку досудового розслідування до моменту спрямування справи до суду становив більше ніж два роки.

З 11 листопада 2016 року стосовно судді Приморським районним судом м. Одеси здійснюється спеціальне судове провадження (так званий «заочний розгляд»). В ухвалі про обрання запобіжного заходу наводяться свідчення переховування Меденцева на території Російської Федерації, оскільки угода із захисником засвідчена нотаріусом на території Російської Федерації (Домодєдово).

У цілому кримінальне провадження перебуває у судах більше ніж рік та два місяці.


  1. Буран Олексій Миколайович, суддя Малиновського районного суду м. Одеси

За версією слідства, суддю було викрито на отриманні неправомірної вигоди у сумі 500 тис. грн. Вказані кошти посадовець вимагав через посередника для винесення певного судового рішення у цивільний справі про стягнення боргу. Під час проведення слідчих дій вказаний суддя чинив опір працівникам Національного бюро, застосувавши вогнепальну зброю на ураження. Після того він залишив зброю та, скориставшись наявністю статусу «недоторканності судді», зник з місця події.

Дії судді кваліфіковані за ст.345, ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

26 лютого 2016 року кримінальне провадження було внесене до ЄРДР. 28 липня 2016 року матеріали кримінального провадження були направлені до суду. Строк з моменту початку досудового розслідування до моменту спрямування справи до суду становив майже 5 місяців.

Сама справа розглядається в судах здійснюється вже понад рік. З 16 вересня 2016 року здійснюється судовий розгляд справи у Заводському районному суді м. Миколаєва.


  1. Плевако Олег Петрович, голова Здолбунівського районного суду Рівненської області

За версією слідства,  голова Здолбунівського районного суду, адвокат та фізична особа  отримали хабар у розмірі 3500 дол. США за вплив на службових осіб апеляційного суду Рівненської області з метою скасування заочного рішення про позбавлення особи батьківських прав.

Його дії кваліфіковані за ст.3692 КК України (зловживання впливом).

12 грудня 2015 року кримінальне провадження було внесене до ЄРДР, а 9 червня 2016 року, через 180 днів  з моменту початку досудового розслідування, обвинувальний акт було направлено до суду. Справа розглядається в судах вже рік та два місяці. Протягом цього часу, а саме 29 липня 2016 року суддя помер.

З 23 лютого 2017 року здійснюється судовий розгляд кримінального провадження у Шепетівському міськрайонному суді Хмельницької області.


  1. Лазюк Сергій Володимирович, суддя Дзержинського районного суду м. Харкова

За версією слідства, суддя одержав неправомірну винагороду у  розмірі 800 доларів США за вчинення дій з використанням свого службового становища в інтересах особи, яка дала хабар.

Його дії кваліфіковані за ст.368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

31 жовтня 2015 року кримінальне провадження було внесене до ЄРДР. 30 березня 2016 року обвинувальний акт було направлено до суду. Іншими словами, строк з моменту початку досудового розслідування до моменту спрямування справи до суду становив 5 місяців.

Розгляду справи у судах відбувається вже понад рік та чотири місяці. Як вбачається із відповіді НАБУ, два судових засідання не відбулися у зв’язку із хворобою адвоката та перебуванням суддів у нарадчій кімнаті в іншому провадженні. При цьому перерва між вказаними засіданнями складала 1,5 місяці.

З 22 вересня 2016 року здійснюється судовий розгляд кримінального провадження у Полтавському районному суді Полтавської області.


  1. Петрик Ігор Йосипович, суддя Київського апеляційного адміністративного суду

За версією слідства отримав грошові кошти в сумі 5 тисяч доларів США як неправомірну вигоду за винесення судового рішення апеляційної інстанції в інтересах суб’єкта підприємницької діяльності.

Його дії кваліфіковані  за частиною 3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

25 листопада 2016 року кримінальне провадження було внесено до ЄРДР. 26 квітня 2017 року, через 5 місяців з моменту початку досудового розслідування, обвинувальний акт надійшов до суду.