Обрання суддів Верховного Суду не означає початок роботи інстанції. Чотири умови запуску Верховного Суду

8 місяців конкурсного відбору, тестування, практичні завдання та тонни паперів досьє кандидатів у Верховний Суд. У результаті Вища кваліфікаційна комісія суддів визначила 120 переможців конкурсу серед 653-х претендентів та передала документи у Вищу раду правосуддя. ВРП у свою чергу рекомендувала Президенту для призначення суддями нового Верховного Суду 111 кандидатів, 25 з яких отирмали негативні висновки Громадської ради доброчесності. Наступним кроком має стати підпис Президента. Нагадаю, Верховний Суд має стати новою найвищою судовою інстанцією, яка створюється в рамках судової реформи на заміну старому Верховному Суду України та трьом вищим судам.

Конкурс у Верховний Суд, триває з листопада 2016 року. Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) за цей час зібрала та опрацювала документи кандидатів, провела письмовий іспит, тестування морально-психологічних якостей, опрацювала досьє кандидатів, провела співбесіди та розглянула на пленарних засіданнях висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики. На кожному етапі відбувався відсів претендентів й серед фіналістів Комісія обрала 120 переможців конкурсу, які очолили рейтинг кандидатів. Вища рада правосуддя у свою чергу відмовила у рекомендації на призначення лише двом кандидатам, рішення ще щодо семи відклала на невизначений термін. При цьому серед кандидатів, яких ВРП поставила “на паузу” залишилось четверо із негативними висновками ГРД і троє без таких. Більше того, серед них опинилась суддя Вікторія Мацедонська, яка у часи Януковича пішла проти системи та висловила окрему думку щодо рішення своїх колег із заборони мирних зібрань у столиці під час Євромайдану.

Здавалося б, останнім етапом створення нового Верховного Суду є підпис Президента України. Однак обрання суддів Верховного Суду, яке, за законом, мало відбутися ще до 1 квітня 2017 року, зовсім не означає початок роботи найвищої судової інстанції. Закон про судоустрій і статус суддів передбачає, що старий Верховний Суд України та вищі суди будуть ліквідовані після того, як буде обраний новий Верховний Суд та набере чинності процесуальне законодавство, що регулює роботу цього ж таки Верховного Суду. Аналізуючи процедурну частину утворення Верховного Суду, можна виділити кілька дуже важливих умов початку його роботи.

Умова №1 – нові процесуальні кодекси. Формально виконана

Для того, щоб обрані судді нового Верховного Суду могли здійснювати правосуддя, законодавці заклали у законі одну важливу умову – ухвалення змін до процесуальних кодексів (кримінального, цивільного, адміністративного, господарського, а також кодексу про адміністративні правопорушення), які регулюють порядок розгляду справ Верховним Судом. У березні 2017 року Президент передав на розгляд профільного Комітету проекти змін, розроблені Радою з питань судової реформи. У квітні альтернативний законопроект подала ще Альона Шкрум, народний депутат України. Головна ідея змін полягала у тому, щоб упорядкувати норми законодавства та адаптувати їх до роботи нового Верховного Суду. 20 червня 2017 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні зміни, запропоновані Президентом. З початком нової сесії парламент розпочав розгляд цього питання, однак він тривав місяць і 3 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроект, підтримавши пакетом і правки, які вносять серйозні негативні зміни до процесуального законодавства. Прийняття закону Верховною Радою України ще не означає, що він набуде чинності, адже Президент України, відповідно до Конституції України, має право застосувати вето. Загалом, за оцінками експертів законопроект, що розглядався у Раді передбачає  чимало прогресивних змін, однак значна кількість положень проекту закону, підготовленого профільним комітетом до другого читання, підвищує корупційні ризики, суттєво погіршує ситуацію із відкритістю судочинства та захистом права на справедливий суд. З закликом не приймати законопроект у такому вигляді нещодавно зверталась до депутатів громадськість. Втім попри заклики та застереження громадськості, у парламенті було прийнято законопроект з правками профільного комітету, у тому числі не виключено було скандальну “поправку Лозового”.

Умова №2 – створення апарату Верховного Суду

Обрання суддів Верховного Суду означає лише те, що ми отримаємо вершителів правосуддя, але аж ніяк не працюючий Верховний Суд. Для повноцінної роботи Верховного Суду необхідно окрім іншого сформувати апарат Верховного Суду, який забезпечить організаційну підтримку роботи нового органу. Положення про апарат Верховного Суду приймається Пленумом того ж таки Верховного Суду, який буде скликаний після формування складу судової інстанції організаційним комітетом. На скликання Пленуму організаційному комітету закон виділяє 30 днів, однак реально зібратися судді Верховного Суду можуть значно пізніше. На додаток для забезпечення можливості як мінімум зібрати Пленум Верховного Суду необхідна матеріально-технічна база.

Разом з тим, для запуску юридичних механізмів новий Верховний Суд необхідно зареєструвати як юридичну особу, що також потребує часу. При цьому з міркувань здорової логіки неприпустимим є існування двох майже ідентичних установ – Верховного Суду та Верховного Суду України, звідси випливає необхідність якнайшвидшої ліквідації старих органів.

У процесі утворення апарату нового Верховного Суду ключовими стейкхолдерами стануть Державна судова адміністрація та Вища рада правосуддя. Після призначення суддів Верховного Суду, Державна судова адміністрація (ДСА) повинна затвердити тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату нового Верховного Суду. За якими критеріями та як його призначатимуть – досі невідомо. Саме він має провести реєстрацію ВС як юридичної особи. Вища рада правосуддя у свою чергу вже створила Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, яка має дбати за проведення конкурсу для держслужбовців категорії “А”, тобто на постійній основі керівника апарату та його заступників у новому Верховному Суді. До складу комісії вже увійшли по 2 представники Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Ради суддів України, а також мають увійти 3 новообрані судді Верховного Суду.

Для призначення керівника апарату Верховного Суду має бути проведений відкритий та прозорий конкурс. Після проведення такого конкурсу керівника апарату Верховного Суду має призначити Голова Державної судової адміністрації за погодженням із Головою Верховного Суду. Окремо варто зауважити, що за законом про судоустрій та статус суддів, добір інших працівників апарату суду відбувається також на конкурсній основі. Однак керівники апаратів ще діючих зараз вищих судів у коментарі ЧЕСНО.Фільтруй суд! припустили вірогідність переведення без конкурсу із Верховного Суду України та вищих судів держслужбовців категорій “Б” і “В”, адже у законі про держслужбу частина 5 статті 22 говорить про те, що у разі ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов’язкового проведення конкурсу. Очевидно, цю норму використають при формуванні апарату нового Верховного Суду, апелюючи до необхідності пришвидшення запуску структури.

Однак формування апарату нового Верховного Суду без належного конкурсу означатиме, що до процесів винесення надважливих судових рішень зможуть отримати доступ представники старої корумпованої судової системи із числа апарату ВСУ та вищих судів. Саме тому, обираючи суддів нового Верховного Суду на відкритому конкурсі, апарат цього суду потрібно формувати на такому ж конкурентному відкритому конкурсі для державних службовців.

Умова №3 – передача матеріально-технічної бази ліквідованих Верховного Суду України та вищих судів

Закон про судоустрій і статус суддів зазначає, що новий Верховний Суд створюється на матеріально-технічній базі Верховного Суду України та трьох вищих судів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ), Вищого господарського суду України (ВГСУ) та Вищого адміністративного суду України (ВАСУ). Тобто як мінімум приміщення цих судів мають перейти Верховному Суду.

Для цього Кабінету Міністрів України цим же законом про судоустрій і статус суддів надано доручення протягом року з дня набрання чинності забезпечити розміщення Верховного Суду у приміщеннях, що вивільняються у зв’язку з ліквідацією Верховного Суду України, ВАСУ, ВГСУ, ВССУ. Втім процес ліквідації цих судів розпочнеться лише тоді, коли Президент підпише Указ про призначення суддів нового Верховного Суду. Тобто з цього моменту лише розпочнеться підготовка до ліквідації, яка включає у себе створення ліквідаційних комісій, інвентаризацію майна, архівацію та перевезення судових справ та фондів. Виконання ліквідаційних процедур одразу у чотирьох установах може зайняти чимало часу та гальмуватиме процес початку повноційної діяльності новоствореного Верховного Суду.

Окрім того, не слід забувати про існування альтернативних думок відносно ліквідації вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України. Зокрема, на думку голови ВАСУ, для ліквідації вищого спеціалізованого суду необхідно прийняти окремий закон, проект якого має внести Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Таким чином, навіть після утворення нового Верховного Суду існує ризик блокування його роботи через відсутність детальних процедур ліквідації вищих судів та Верховного Суду України.

Умова №4 – бюджет.

Для запуску роботи будь-якого органу чи структури необхідні кошти у бюджеті – на заробітну плату суддям, працівникам апарату, на утримання приміщення, канцелярію тощо. Судді новостворюваного Верховного Суду, згідно реформи, мають отримувати дуже пристойну заробітну плату, яка залежно від стажу та інших ціноутворюючих факторів може сягати 9-10 тисяч доларів у гривневому еквіваленті.

Однак, у державному бюджеті на 2017 рік не передбачено коштів на новий Верховний Суд. Натомість закладено більше 1 млрд гривень на зарплатні суддів та працівників суду, а також на сплату необхідних послуг для утримання приміщення Верховного Суду України. На Вищий господарський суд витратять майже 149 млн грн, на Вищий спецсуд – близько 138 млн грн, на Вищий адмінсуд – 96 млн грн.

Таким чином, для забезпечення фінансування новоствореного Верховного Суду необхідно приймати рішення про передачу бюджетних призначень до Верховного Суду або додатковий закон про внесення змін до Державного бюджету України. У будь-якому випадку процес прийняття рішення про забезпечення фінансування новоствореної судової інстанції вимагатиме часу через бюрократичні перепони.

Отже обрання суддів нового Верховного Суду, як виявилося, не дорівнює початок роботи цієї найвищої судової інстанції. Головною умовою старту його роботи буде політична воля для прийняття змін до бюджету та забезпечення фінансування нової інституції, по-друге, ліквідації старих вищих судів та Верховного Суду України та створення на конкурсній основі апарату нового Верховного Суду. Усе це зможе стати реальним за умови наявності у влади бажання якнайшвидше та якнайякісніше почати роботу довгоочікуваного Верховного Суду.

Текст опублікований на ресурсі “Левый берег”