Серед кандидатів у Верховний Суд Артур Ємельянов, якого підозрюють у побудові корупційних схем в судах за Януковича

38 суддів Вищого господарського суду України подали свої документи на конкурс і змагатимуться за місця в господарській палаті нового Верховного Суду. Серед цих суддів Рух ЧЕСНО виявив чимало недоброчесних кандидатів, зокрема тих, які підозрюються в порушенні закону, причетності до корупційних дій та до ухвалення сумнівних рішень. Більше того, судді ВГСУ, як справжні господарі, за роки своєї діяльності встигли примножити мільйонні статки не лише в Україні, але і за кордоном, а також придбали чимало нерухомого майна. Серед кандидатів у Верховний Суд і судді, родичі яких, також судді, після ганебного звільнення за порушення присяги перейшли на сторону окупантів та працюють у судах, підконтрольних Росії в Криму.

Команда кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд! слідкує за процесом створення найвищої судової інстанції й збирає інформацію про всіх кандидатів. Минулого тижня ми проаналізували кандидатів від Вищого адміністративного суду, а сьогодні публікуємо аналітичні довідки суддів Вищого господарського суду України. Нижче можна ознайомитися детальніше з інформацією про кожного суддю-претендента на місце у Верховному Суді.

Зазначимо, Рух ЧЕСНО збирає інформацію з відкритих загальнодоступних джерел та не стверджує про вчинення особою правопорушення або її вину. Висновки ЧЕСНО про причетність кандидатів до корупційних діянь, ухвалення сумнівних рішень є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів.

Алєєва Інна Вячеславівна

aleeva

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1994 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2011 року.

Статки

У 2013 році Алєєва задекларувала 1,5 млн. доходів, з яких 1 млн. 300 тис – 2 кредити. У 2014 році суддя задекларувала вже понад 2 млн. грн. доходів. Цього разу 1 918 800 грн суддя вписала в колонку “подарунки, призи, виграші” (договір дарування квартири).

За даними інтернет-порталу “Первая инстанция” суддя посідає 3-тє місце у рейтингу суддів ВГСУ, які мають найдорожчі авто, вартість трьох авто її родини становить 80 тис. доларів.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Алєєва І.В. була головуючою у складі колегії суддів, які у жовтні 2015 року відмовились визнати незаконною передачу 2 гектарів землі у Харкові житлово-будівельному кооперативу «Бархани». За інформацією із веб-сайту «Наші гроші» ЖБК «Бархани» було створено в кінці січня 2010 року, за місяць до того, як міськрада передала йому земельні ділянки. Один із засновників ЖБК був бізнес-партнером Даніїла Прівалова, сина мера Харкова Генадія Кернеса.

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Алєєва І.В. була у складі колегії суддів, які у серпні 2016 року передали на новий розгляд справу щодо незаконності безоплатної передачі ОКЖК «Котміст» майже 74,69 га землі для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва. При цьому були скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими було підтверджено незаконність такої передачі. За інформацією із веб-сайту «Наші гроші» та веб-сайту Генеральної прокуратури України вказану землю фактично виділено під маєток Юрія Іванющенка, відомий як «Межигір’я-2», незважаючи на те, що більша частина земельних ділянок відноситься до земель природно-заповідного фонду – заказника «Жуків острів».

 

Бакуліна Світлана Віталіївна

bakulinaКандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду 

Працює суддею з 1997 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2003 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Бакуліна С.В. була у складі колегії суддів, які відмовились визнавати незаконною передачу Київрадою земельної ділянки для будівництва офісно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземною автостоянкою у пров. Киянівському, 12-а у Шевченківському районі м. Києва. Незаконність рішень Київради оскаржувала до суду прокуратура. За інформацією видання «Українська правда», вказане будівництво здійснюється в межах центрального історичного ареалу міста на території архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та не погоджувалося з секретаріатом ЮНЕСКО. За даними видання «Наші гроші» вказане будівництво пов’язане із оточенням екс-«регіонала» Володимира Зубика. Відповідно до реєстру судових рішень вищевказане рішення ВГСУ було скасоване рішенням Верховного Суду України.

Зв’язки

Згідно декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки син (Бакулін О.Д.) працює секретарем судового засідання у Вищому господарському суді України.

 

Барицька Тетяна Луківна

barytskaКандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1996 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2008 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Барицька Т.Л. була у складі колегії суддів, які скасували постанови ВГСУ про визнання недійсним рішення Київської міської ради у частині передачі для будівництва земельної ділянки ТОВ “Житло-буд” за адресою м. Київ, вул. Шовковична, 39/1 (територія буферної зони Олександрівської лікарні у м. Києві) у зв’язку із необхідністю перегляду справи за нововиявленими обставинами. Як повідомляв УНІАН, рішення про виділення компанії “Житло-буд” землі площею 0,06 га на території Олександрівської (Жовтневої) лікарні було прийнято Київрадою 10 липня 2003 року. На початку 2007 року на території лікарні розпочалися активні будівельні роботи. Кияни виступили на захист Олександрівської лікарні від забудови і організували цілодобове чергування. Під час конфлікту відбувалися численні зіткнення активістів – захисників лікарні і представників забудовника. Під час підготовчих робіт забудовник вирубав на території меморіального парку ім. Богомольця (на території лікарні) 226 дерев.

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки чоловік – Барицький Володимир Дмитрович, має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, однак за звітний період адвокатську діяльність не здійснював.  

 

Бондар Сергій Володимирович

bondar

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює на посаді судді Вищого господарського суду України з 2011 року. Член Вищої ради юстиції (14.05.2014 – 27.02.2015).

Статки

У декларації за 2013 рік в графі нерухомого майна сім’ї вказав 5 квартир (45 кв. м, 79.7 кв. м, 62.2 кв. м, 88.9 кв. м, 96.2 кв. м), дві земельні ділянки (1 029 кв. м, 493 кв. м), житловий будинок (375.9 кв. м), при сукупному доході членів сім’ї 33 000 грн. Ще дві квартири (33.7 кв. м, 239.9 кв. м) і дві земельні ділянки (501 кв. м, 1,031 кв. м) записав на себе. В декларації за 2015 рік зазначено, що дві квартири, з численної нерухомості подружжя знаходяться на окупованих територіях в АР Крим.

 

Владимиренко Світлана В’ячеславівна

vladimirenko

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1999 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2006 року.

Статки

Відповідно до декларації судді за 2015 рік сім’я судді Владимиренко С.В. має у власності трохи більше ніж 5,7 га землі. При цьому земельна ділянка розміром 5,6 га знаходиться у с. Кулевче Одеської області та була набута у власність чоловіком у 1999 році. Однак, вищевказану інформацію не було відображено у деклараціях за 2013 та 2014 роки.

Родинні зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки станом на 31 грудня 2015 року чоловік (Кабанов І.М.), сестра (Олефір К.В.) та племінник чоловіка (Ніколов С.С.) були адвокатами, брат (Владимиренко І.В.) працював суддею Господарського суду Дніпропетровської області.

 

Грек Борис Миколайович

grek

Кандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду 

Працював суддею протягом 1993-1996 років, а потім – з 1998 року, на посаді судді Вищого господарського суду України з 2001 року.

Статки

Відповідно до декларації за 2015 рік суддею у 2005 році було набуто у власність ½ квартири площею 106 кв.м за 20 грн, а дружиною судді у 2005 році – ½ квартири площею 86 кв.м за 16 грн.

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки брат (Грек М.М.) та брат дружини (Маляренко А.В.) працюють суддями Ружинського районного суду Житомирської області та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ відповідно, а дружина (Грек А.В.) та невістка (Маляренко С.М.) є приватними нотаріусами.

 

Губенко Надія Михайлівна

gubenko

Кандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду 

Працює суддею 1992 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2008 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Губенко Н.М. була у складі колегії суддів, яка скасувала постанови ВГСУ про визнання недійсним рішення Київської міської ради у частині передачі для будівництва земельної ділянки ТОВ “Житло-буд” за адресою м. Київ, вул. Шовковична, 39/1 (територія буферної зони Олександрівської лікарні у м. Києві) у зв’язку із необхідністю перегляду справи за нововиявленими обставинами. Як повідомляв УНІАН, рішення про виділення компанії “Житло-буд” землі площею 0,06 га на території Олександрівської (Жовтневої) лікарні було прийнято Київрадою 10 липня 2003 року. На початку 2007 року на території лікарні розпочалися активні будівельні роботи. Кияни виступили на захист Олександрівської лікарні від забудови і організували цілодобове чергування. Під час конфлікту відбувалися численні зіткнення активістів – захисників лікарні і представників забудовника. Під час підготовчих робіт забудовник вирубав на території меморіального парку ім. Богомольця (на території лікарні) 226 дерев.

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки племінниця (Суткович Г.А.) працює на посаді провідного спеціаліста у ВГСУ.

 

Данилова Мальвіна Володимирівна

danilova

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1999 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2012 року.

Статки

Відповідно до декларації за 2015 рік судді Даниловій М.В. належать 2 квартири в м. Харкові загальною площею 112,8 та 379 кв. м, а також земельна ділянка в Київській області (1 503 кв. м). Крім того, у неї є дача в Харківській області площею 32,5 кв. м і машиномісце в підземному паркінгу в столиці. Син має у власності 50% житлового будинку на Харківщині.

Згідно із даними «Української правди» у листопаді 2016 року суддя Данилова стала жертвою пограбування. За інформацією журналістів, було пограбовано будинок її цивільного чоловіка та вкрадено близько півмільйона доларів. Після пограбування Голова Ради суддів Валентина Сімоненко виступала із заявою, що причиною пограбування стало е-декларування. Проте, вказаного майна (ні будинку, ні такої значної суми готівкових коштів) не було зазначено суддею у власній декларації за 2015 рік.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Данилова М.В. була у складі колегії суддів, яка відмовила у задоволенні касаційної скарги заступника прокурора міста Києва щодо визнання недійсним рішень Київської міської ради та договорів, що стосувалися земельної ділянки, наданої під будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на вул. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва. Як вбачається із видання «Українська правда»,  вказане будівництво є скандальним, оскільки відбувається практично впритул до стін собору Софії Київської та  викликає занепокоєння в ЮНЕСКО.

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Данилова М.В. була у складі колегії суддів, яка у жовтні 2015 року відмовила визнати незаконною передачу 2 гектарів землі у Харкові житлово-будівельному кооперативу «Бархани». За інформацією із веб-сайту «Наші гроші» ЖБК «Бархани» було створено в кінці січня 2010 року, за місяць до того, як міськрада передала йому земельні ділянки. Один із засновників ЖБК був бізнес-партнером Даніїла Прівалова, сина мера Харкова Генадія Кернеса.

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Данилова М.В. була у складі колегії суддів, яка відмовила задовольнити касаційну скаргу Київської міської ради, тим самим зобов’язавши її укласти з ТОВ «Докас» договір оренди ділянки площею 0,23 га на перетині вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11 (знаходиться поблизу брами Заборовського, західного парадного в’їзду до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору) для будівництва багатоповерхового будинку. За інформацією із веб-сайту «Наші гроші» подібне будівництво створює навантаження на підземні комунікації і підвищує рівень ґрунтових вод, які можуть піднятися на 2,6 м і деформувати споруди «Софії».

 

Демидова Алла Маркіянівна

demidova

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1999 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2009 року.

Зв’язки

Відповідно до електронної декларації судді її чоловік – Цьоменко Володимир Григорович, працює в Державній компанії “Укрспецекспорт”.

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки племінник – Демидов Владислав Олександрович, суддя Господарського суду міста Києва з 2014 року.

Причетність до корупції

Перебуваючи на посаді судді Господарського суду м. Києва, двічі розглядала справи щодо дочірніх підприємств Державної компанії «Укрспецекспорт». У першому випадку вирішила стягнути на користь дочірнього підприємства понад 1,2 млн. грн., а в другому – в 2008 році залишила без розгляду позов військового прокурора Західного регіону України до дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» на суму близько 300 тис. дол. США.

Як з’ясувалося із декларації за 2015 рік, чоловік судді (Цьоменко В.Г.) працює у Державній компанії «Укрспецекспорт». При цьому річна заробітна плата становить 235 132 грн (19,5 тис грн в місяць), що свідчить про високу посаду Цьоменка у Державній компанії “Укрспецекспорт”.

Статки

За версією програми Радіо Свобода «Схеми» суддя увійшла до п’ятірки суддів-мільйонерів в ВГСУ у 2013 році. Згідно із декларацією за 2015 рік подружжя має суттєві грошові активи в готівці: 520 000 грн,, 60 000 доларів і 8 000 євро.

 

Дроботова Тетяна Борисівна

drogobotova

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1997 року, а вже у 1998 році була призначена на посаду судді Вищого господарського суду України.

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки син – Дроботов Сергій Анатолійович, підполковник, заступник начальника служби Департаменту оперативного забезпечення охорони Управління державної охорони України з 2014 року. Падчерка, дочка чоловіка від попереднього шлюбу – Іщенко Ірина Анатоліївна, суддя Господарського суду АР Крим, звільнена за порушення присяги в 2016 році, на даний момент є суддею підпорядкованого окупантам Арбітражного суду Республіки Крим, прийняла рішення про стягнення з українського “Приватбанку” понад 12 млрд рублів на користь російського “Фонду захисту вкладників”. Чоловік падчерки – Іщенко Ілля Вікторович, з 2009 року суддя Сімферопольського районного суду АР Крим, один з 276 суддів щодо яких Генеральною прокуратурою винесено повідомлення про підозру у державній зраді.  

За інформацією, що оприлюднена на веб-сайтах інтернет-видань «Сегодня.ua» та «Комсомольская правда», син судді (Дроботов С.А.) може бути причетний до загибелі у 2009 році літньої жінки Лавріненко Н.П., яка сталася в затоці річки Десенка, неподалік села Троєщина, у Деснянському районі міста Києва внаслідок того, що моторне судно «МАХUМ 1800-МХ», яким, нібито, керував Дроботов С.А., на шаленій швидкості протаранило дерев’яний човен, в якому знаходилися загибла та її чоловік Лавріненко М.С. За вказаним фактом було відкрито кримінальну справу, однак, як зазначають вказані видання з посиланням на потерпілих, працівниками правоохоронних органів відразу вчинялися дії, спрямовані на затягування слідства.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Дроботова Т.Б. була головуючою у складі колегії суддів, які відмовили задовольнити касаційну скаргу Київської міської ради, тим самим обов’язавши її укласти з ТОВ «Докас» договір оренди ділянки площею 0,23 га на перетині вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11 (знаходиться поблизу брами Заборовського, західного парадного в’їзду до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору) для будівництва багатоповерхового будинку. За інформацією із веб-сайту «Наші гроші» подібне будівництво створює навантаження на підземні комунікації і підвищує рівень ґрунтових вод, які можуть піднятися на 2,6 м і деформувати споруди «Софії».

 

Ємельянов Артур Станіславович

yemelyanov

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 2000 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2013 року.

Причетність до корупції

Як повідомляє Генеральна прокуратура України, Ємельянов А.С. підозрюється у вчиненні злочинів, а саме, втручанні в діяльність судових органів та незаконному втручанні у роботу автоматизованої системи документообігу. Як з’ясувала програма «Наші гроші. Досудилися», в тексті підозри стверджується, що Ємельянов нібито вимагав від підлеглих суддів прийняття потрібних рішень у низці господарських справ. А саме:

– переконував суддю Господарського суду м. Києва задовольнити позов ТОВ “БМК Планета-Міст” про визнання недійсним купівлі-продажу цінних паперів;

– намагався вплинути на того ж суддю у справі за позовом прокуратури м. Києва в інтересах держави щодо скасування рішень про передачу земельної ділянки ТОВ “Славутич”. За даними слідства, Ємельянов вимагав від судді залишити позов без розгляду або відмовити по суті у зв’язку з його необґрунтованістю;

– вимагав відкласти розгляд, припинити та зупинити провадження у справі за позовом до АТ “БТА Банк” (Казахстан) про стягнення 168 млн грн. заборгованості;

– надавав вказівку прийняти рішення про задоволення позову ТОВ “Лук Авіа Ойл” про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету.

– здійснював тиск на суддю, що розглядала низку позовів прокуратури про розірвання договорів про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування з приватниками (ТОВ “Сонар ТМ”, ТОВ “Рент Інвест”, ФОП Сусла В. В., ФОП Ковальова С. Е.).

На сьогодні, розслідування у цій справі триває.

Відповідно до інформації з веб-порталу skelet-info cуддя Ємельянов А.С. причетний до супроводу найвідоміших рейдерських захоплень в Україні, зокрема: Костянтинівський завод «Кристал», «Макіївський універмаг», «Механічний завод «ТОР», готель «Братислава», «Полімер Альянс ЛТД», Донецький ЦУМ, ресторан «Дружба» в Костянтинівці, готель «Шахтар», ТРЦ «Декор Донбас», Одеський «Стальканат», найбільший в Європі промтоварний ринок «7 кілометр».

За даними журналістського розслідування “Слідства.Інфо” ГПУ підозрювала Татькова та Ємельянова у вимаганні п’ятисот тисяч британських фунтів у київського бізнесмена Андрія Лепейка. Підприємцю, нібито, запропонували заплатити ці гроші за те, щоб суд ухвалив потрібне рішення і не позбавляв його права власності на торговельний центр «Декор Донбас» в Донецьку.

За даними «Радіо Свобода» у Артура Ємельянова є спільний сумнівний бізнес із членом Вищої ради юстиції Павлом Гречківським. За даними розслідування програми «Схеми» разом вони володіли компанією ТОВ «Оздоровчий центр «Сесіль», яка у 2007 році отримала в оренду 7 гектарів заповідного лісу на Жуковому острові. Незаконність передачі землі згодом оскаржувала прокуратура. Як зазначають “Схеми”, ​теперішня структура власності компанії пов’язана з офшорною фірмою у Ліхтенштейні, де у липні 2015 року були арештовані мільйонні рахунки родини судді Ємельянова.

Статки

У декларації за 2013 рік в Артура Ємельянова зазначено у приватній власності 7 квартир, 2 земельних ділянки, 2 житлових будинки та ще 7 інших об’єктів нерухомості.

У 2014 році члени сім’ї Ємельянова задекларували у графі дарунки, призи, виграші членів сім’ї – 700 тис. грн. і ще майже 5 з половиною мільйонів доходів від провадження підприємницької діяльності. Маючи такі статки, наступного року Ємельянов задекларував позику у 3 млн. грн. при тому, що дохід його сім’ї склав 1 млн. 375 тис грн..

Також варто зазначити, що за даними веб-порталу lb.ua на рахунках судді у Швейцарії заарештували 300 млн. грн. (13 млн швейцарських франків).

Ухилення від люстрації

В інтерв’ю інформаційному агентству «UNN» екс-голова люстраційного департаменту Мін’юсту Т. Козаченко повідомила, що суддя ВГСУ Артур Ємельянов підпадав під майнову люстрацію.  Але ДФС видала судді позитивний висновок майнової перевірки, чим врятувала його від люстрації.

 

Іванова Лариса Броніславівна

ivanovaКандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду 

Працює суддею з 1996 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2011 року.

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки дружина брата судді (Сокуренко Л.В.) – суддя Господарського суду Київської області, проте наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Донька (Іванова Г.В.) з 2008 року до сьогодні – приватний нотаріус, а син (Іванов А.В.) працює з 2014 року по теперішній час суддею Господарського суду Луганської області.

 

Картере Валерій Іванович

kartere

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1995 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2013 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Як повідомляє портал “Факты и комментарии” суддя Картере В.І. призначив В. Квашу головою ліквідаційної комісії ТОВ “Пограничник” при тому, що проти В. Кваші було відкрито 2 кримінальні справи: щодо зникненням тракторів «Джон Дир» та щодо побиття судового виконавця.

ю

 

Катеринчук Лілія Йосипівна

katerynchuk

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 2000 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2005 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Катеринчук Л.Й. була у складі колегії суддів, які у 2013 році відмовили задовольнити касаційну скаргу прокурора міста Алушти про визнання недійсним рішення Маломаяцької сільської ради щодо передачі земельної ділянки, яка належала ДП «Таврида». За інформацією з веб-сайту «Наші гроші» у такий спосіб було легалізовано передачу земельної ділянки площею 25 га, яка належала державному підприємству, у приватну власність, у тому числі, і садівничому кооперативу «Лазурний», серед власників якого був колишній голова Маломаяцької сільської ради.   

Кар’єра

У 2005 році кар’єра суддя Катеринчук дуже стрімко пішла вгору: лише у травні 2005 року її було обрано суддею безстроково на посаду судді місцевого господарського суду Івано-Франківської області, а вже у листопаді того ж року Катеринчук Л.Й. була обрана суддею Вищого господарського суду України.

Родинні зв’язки

Згідно декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки один двоюрідний брат судді, Фрич Віталій Іванович, до 2015 року працював прокурором у ГПУ, а інший двоюрідний брат, Фрич Роман Іванович, до 2013 року був приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу.

 

Коваленко Володимир Миколайович

kovalenko

Кандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду України

Працює суддею з 1991 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2008 року.

Статки

Відповідно до декларації за 2015 рік у судді з 2006 року перебуває у безоплатному користуванні житловий будинок загальною площею 557,7 кв.м, який не відображений у деклараціях за 2013 та 2014 роки.

Додатково є неточності у відомостях, зазначених у декларації за 2015 рік та відомостях у деклараціях за 2013 та 2014 роки. Зокрема, у декларації за 2015 рік зазначено, що суддя є власником п’яти земельних ділянок сукупною площею 80 519 кв. м, а в деклараціях за 2013 та 2014 роки вказано лише одну земельну ділянку площею 80 519 кв. м.

 

Козир Тетяна Павлівна

kozyr

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1992 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 1999 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Козир Т.П. була у складі колегії суддів, які відмовили задовольнити касаційне подання заступника Генерального прокурора України про визнання недійсним договорів, згідно із якими ТОВ «Танталіт» викупив нерухоме майно (комплексу відпочинку) в урочищі «Межигір’я» у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. За даними веб-сайту lb.ua у такий спосіб було фактично підтверджено законність передачі резиденції «Межигір’я» Віктору Януковичу.

Статки

Згідно декларації за 2015 рік у судді Козир Т.П. на праві користування перебуває квартира площею 35,4 кв.м, яку було набуто у грудні 2003 року. Однак, у деклараціях за 2013, 2014 роки зазначену квартиру не було вказано у відповідній графі.

 

Корнілова (Бернацька) Жанна Олександрівна

kornilova

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1998 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2007 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

За інформацією Української Гельсінської спілки з прав людини суддя Бернацька Ж.О. у 2004 році прийняла рішення про поновлення С. Піскуна на посаді Генерального прокурора України, визнавши незаконним прийняття Указу про його звільнення.

Окрім того, за інформацією видання «Українська правда» суддя Бернацька Ж.О. прийняла рішення про відмову у задоволенні позову адвоката Андрія Федура до Генерального прокурора України про спростування неправдивої інформації, а саме, заяви Піскуна газеті “2000” про те, що адвокат “їздив на вкраденому авто, що знаходилася в розшуку”. За даними з веб-сайту «Телекритика» Апеляційний суд м. Києва скасував вказане рішення, вказавши про грубі порушення вимог закону при ухваленні такого рішення та схвалив передачу справи на розгляд першої інстанції.

За даними інтернет-порталу «Вголос», перебуваючи на посаді судді Печерського районного суду м. Києва, у 2005 році суддя Бернацька Ж.О. не прийняла рішення про притягнення до адміністративної відповідальності сина Президента України, Андрія Ющенка, за незаконне керування автомобілем BMW M6. Протокол, складений міністром внутрішніх справ України Юрієм Луценком, було повернуто для належного оформлення.

Неетична поведінка

За даними видання «Цензор.нет» суддя Бернацька Ж.О. є фігурантом скандалу щодо паркування автомобіля у спосіб, який унеможливлює виїзд з двору інших учасників дорожнього руху. При цьому, як зазначається вказаним виданням, суддя відзначилася хамською поведінкою до людей, які робили зауваження щодо її «манер паркуватися». У подальшому суддею було подано заяву про вчинення щодо неї погроз в мережі Інтернет з метою розшуку та притягнення до відповідальності автора повідомлення про зазначену неетичну поведінку судді.

 

Коробенко Геннадій Петрович

korobenko

Кандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду 

Працює суддею з 2002 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2005 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Коробенко Г.П. був у складі колегії суддів, які у 2013 році відмовили задовольнити касаційну скаргу прокурора міста Алушти про визнання недійсним рішення Маломаяцької сільської ради щодо передачі земельної ділянки, яка належала ДП «Таврида». За інформацією з веб-сайту «Наші гроші» у такий спосіб було легалізовано передачу земельної ділянки площею 25 га, яка належала державному підприємству, у приватну власність, у тому числі, і садівничому кооперативу «Лазурний», серед власників якого був колишній голова Маломаяцької сільської ради.   

Статки

Відповідно до декларації за 2015 рік отримав подарунок у негрошовій формі у розмірі 1 822 529 грн від Коробенко Р.П..

 

Короткевич Олександр Євгенович

korotkevich

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює на посаді судді Вищого господарського суду України з 2008 року.

Статки

При порівнянні декларацій за 2013 та 2014 роки привертає увагу стрімке поповнення банківського рахунку судді Короткевича: з 60 627 грн у 2013 році до 723 027 грн у 2014 році. При цьому сукупний дохід судді за два вказаних роки склав 750 376 грн..

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки брат, Короткевич Микола Євгенович, є суддею Верховного суду з 1997 року, племінник, Короткевич Юрій Миколайович, є адвокатом.  

 

Корсак Віталій Антонович

 

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює на посаді судді Вищого господарського суду України з 2012 року.

korsakПричетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Корсак В.І. був головуючим у складі колегії суддів, які відмовились визнавати незаконною передачу Київрадою земельної ділянки під будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на вул. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва. Незаконність рішень Київради оскаржувала до суду прокуратура. За інформацією видання «Українська правда», вказане будівництво є скандальним, оскільки відбувається практично впритул до стін собору Софії Київської та викликає занепокоєння в ЮНЕСКО.

Статки

Відповідно до даних декларації за 2015 рік володіє нерухомістю в АР Крим (квартири в Алушті та Партеніті, земельна ділянка в Лазурному). Син та дочка судді володіють нерухомістю в м. Києві, зокрема житловим будиноком площею 285,5 кв.м., квартирою площею 74.3 кв. м. та земельною ділянкою площею 0,09 га. Примітно, що дохід сім’ї Корсаків за 2015 рік склав майже 2 млн. грн.

 

Кравчук Геннадій Анатолійович

kravchukКандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1996 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2005 року.

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки дружина – Мусієнко Людмила Іванівна, заступник начальника відділу бюджетного планування, фінансування, бухгалтерського обліку та звітності – заступник головного бухгалтера секретаріату Вищої ради юстиції.

Статки

Згідно із декларацією за 2013 рік суддя Кравчук задекларовав понад 1,2 млн грн в графі “дарунки, призи, виграші”. У спілкуванні з журналістами програми «Схеми» суддя спочатку відкидав наявність цих грошей, а потім пояснив, що це був подарунок від матері.

 

Куровський Сергій Вікторович

kurovskiy

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1994 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2011 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Куровський С.В. був у складі колегії суддів, які у 2009 році визнали укладеним договір оренди нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 19-А, площею 114,2 кв.м строком на 10 років між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради у м. Києві та Міжнародним благодійним фондом “Бойове братерство” на умовах договору оренди від 2003 року.

Відповідно до реєстру судових рішень та інформації з веб-сайту «Свідомо» суддя Куровський С.В. був у складі колегії суддів, які у 2010 році скасували рішення господарського суду Чернігівської області на користь Державної екологічної інспекції і фактично дозволили приватному товариству ТОВ “Єлінський ліс” не платити збитки розміром 25,3 тис. гривень за відстріл косуль.

 

Львов Богдан Юрійович

lvov

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює на посаді судді Вищого господарського суду України з 2004 року.

Причетність до корупції

Згідно з розслідуванням “Слідство. Інфо” суддя може бути причетним до корупційного скандалу за участю члена ВРЮ Павла Гречківського. Як повідомляють журналісти, Павло Гречківський обіцяв громадянину Олегу Шкляру вирішити питання про забезпечення ухвалення “потрібного” рішення суддями апеляційної та касаційної інстанцій через Голову ВГСУ – Богдана Львова. У якості винагороди за таку “допомогу” з громадянина Шкляра, за його словами, вимагали 500 тисяч доларів, з яких 200 тисяч доларів мали були призначені “за позитивне рішення Вищого господарського суду України”. З особистих джерел журналісти дізнались про те, що напередодні скандалу Павло Гречківський зустрічався з Богданом Львовом у робочому кабінеті судді.

За інформацією інтернет-видання «Стоп Откат» Богдан Львов нібито брав участь у шахрайських схемах, які «дозволяють» фірмам не повертати кредити.

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки дружина – Львова Інна Олексіївна, має статус адвоката, але адвокатською діяльністю не займається.

 

Мачульський Григорій Миколайович

machulskiy

Кандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду 

Працює суддею з 1997 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2005 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Мачульський Г.М. був у складі колегії суддів, які підтвердили правомірність виділення земельної ділянки під будівництво інноваційного парку Bionic Hill. За даними видання «Українська правда», інформаційного агентства «Уніан» та веб-сайту «Громада Приірпіння» вказане будівництво відбуватиметься на території колишнього військового містечка та частково за рахунок земель Біличанського лісу, що викликало протести екологів та місцевих мешканців, які вважали, що виділення земельної ділянки відбулося із значними порушеннями.

 

Могил Сергій Костянтинович

mogyl

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 2002 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2009 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Могил С.К. був головуючим у складі колегії суддів, які у березні 2013 року відмовили задовольнити позовні вимоги військового прокурора Чернівецького гарнізону, який звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці із позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність, який було укладено з ПП “Виробничо-комерційна фірма “Ліском-сервіс”. За даними з веб-сайту «Наші гроші» це дозволяє підприємству орендувати державні землі за безцінь, оскільки вказаний договір передбачав передачу фірмі у платне користування до травня 2014 року земельної ділянки площею 202,1 га, а також ділянки площею 1,97 га разом із водоймами. Першу ділянку фірма взялася охороняти, відповідно, не оплачуючи за оренду. На другій вона отримала право самостійно господарювати і «отримувати продукцію рослинництва та рибальства». При цьому договором була встановлена плата за користування ділянкою площею 1,97 га у розмірі 792,52 грн. Оплата за рік чи за місяць – не повідомляється.

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки дядько судді – Ківалов Сергій Васильович, народний депутат України від політичної партії «Опозиційний блок», а двоюрідна сестра – Ківалова Тетяна Сергіївна, депутат Одеської міської ради, адвокат ТОВ ЮК “ТСК”.

Статки

Згідно із деклараціями за 2013 – 2015 роки сукупний дохід судді Могила та його сім’ї вже третій рік поспіль стабільно більший мільйона гривень: 1 126 491 грн. – 2013 рік, 1 295 339 грн. – 2014 рік, 1 285 042 грн. – 2015 рік.

Згідно із інформацією з веб-сайту «Bihus.info» Арсен Аваков нагородив суддю пістолетом «Форт 17-05». Сам Могил Сергій коментувати таке нагородження відмовився.

 

Панова Ірина Юріївна

panovaКандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1992 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2005 року.

Статки

Відповідно до декларації за 2014 рік сукупний дохід судді за 2014 рік становив більше мільйона гривень, з яких 985 000 грн – це подарунки, призи, виграші. Згідно з декларацією за 2015 рік, син судді є власником авто Jaguar XF 2014 року випуску, вартістю 1 209 740 грн., при тому, що його доходи не відображені у вказаній декларації.

юю

 

Плюшко Ігор Анатолійович

plyushkoКандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1998 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2002 року.

Статки

Згідно із декларацією за 2015 рік дружина судді (Плюшко Н.А.) у 2014 році змогла здійснити дуже вигідні покупки, а саме: земельну ділянку площею 572 кв.м. у м. Києві було придбано за 910 грн, автомобіль Toyota Avalon 2005 року – за 30 000 грн. (згідно із оголошенням на веб-сайті «Auto.ria» Toyota Avalon 2005 року продається за 13 500,00 доларів).

юю

 

Погребняк Володимир Яковлевич

pogrebnyakКандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1999 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2012 року.

Статки

Наявні неточності у відомостях, зазначених у декларації за 2015 рік, та відомостях у деклараціях за 2013 та 2014 роки. Зокрема, у декларації за 2015 рік зазначено, що суддя має у власності дві земельні ділянки площею 38 655 кв.м та 4 466 кв.м, які набуті у 2002 році. Однак, в деклараціях за 2013 та 2014 роки фігурує лише одна земельна ділянка площею 43 121 кв.м.

Родинні зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011-2015 роки двоюрідний брат (Погребняк О.І.)  працює адвокатом.

 

Поліщук Володимир Юзефович

polishuk

Кандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду 

Працює суддею з 2001 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2011 року.

Статки

Відповідно до декларації за 2015 рік суддя придбав автомобіль вартістю 807450 грн. Цього ж року родина судді отримувала щедрі подарунки, імовірно, від родичів, загальною вартістю 240 000 грн. В загальному річний дохід сім’ї судді склав більше 1000000 грн. На увагу заслуговує і те, що абсолютно все нерухоме майно (а це 0,7 га землі, квартира площею 110,6 кв. м, що була придбана у 2015 році, та два будинки площею 70,7 кв. м та 363,4 кв. м) належить дружині судді.

Додатково варто зауважити, що дружина судді у 2010 році здійснила вигідні придбання земельних ділянок у Житомирській області: площею 775 кв.м – за 626 грн, 351 кв.м – за 254 грн, 1100 кв.м – за 888 грн..

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки дружина судді – Отвіновська Людмила – в період з 2007 по 2012 роки працювала приватним нотаріусом, а з 2012 року до теперішнього часу – адвокат.

 

Рогач Лариса Іванівна

rogach

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1997 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2005 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Рогач Л.І. була у складі колегії суддів, які у жовтні 2015 року відмовили визнати незаконною передачу 2 гектарів землі у Харкові житлово-будівельному кооперативу «Бархани». За інформацією із веб-сайту «Наші гроші» ЖБК «Бархани» було створено в кінці січня 2010 року, за місяць до того, як міськрада передала йому земельні ділянки. Один із засновників ЖБК був бізнес-партнером Даніїла Прівалова, сина мера Харкова Генадія Кернеса.

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Рогач Л.І. була головуючою у складі колегії суддів, які у серпні 2016 року передали на новий розгляд справи щодо незаконності безоплатної передачі ОКЖК «Котміст» майже 74,69 га землі для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва. При цьому були скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими було підтверджено незаконність такої передачі. За інформацією із веб-сайту «Наші гроші» та веб-сайту Генеральної прокуратури України вказану землю фактично виділено під маєток Юрія Іванющенка, відомий як «Межигір’я-2», незважаючи на те, що більша частина земельних ділянок відноситься до земель природно-заповідного фонду – заказника «Жуків острів».

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Рогач Л.І. була у складі колегії суддів, які відмовили задовольнити касаційну скаргу Київської міської ради, тим самим обов’язавши її укласти з ТОВ «Докас» договір оренди ділянки площею 0,23 га на перетині вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11 (знаходиться поблизу брами Заборовського, західного парадного в’їзду до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору) для будівництва багатоповерхового будинку. За інформацією із веб-сайту «Наші гроші» подібне будівництво створює навантаження на підземні комунікації і підвищує рівень грунтових вод, які можуть піднятися на 2,6 м і деформувати споруди «Софії».

Родинні зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки сестра (Сегляник О.І.) працює начальником відділу документального забезпечення канцелярії у Господарському суді Закарпатської області, а двоюрідна сестра (Рогач О.Г.) головним спеціалістом у територіальному управлінні ДСА у Закарпатській області..

 

Селіваненко Володимир Павлович

selivanenko

Кандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду 

Працює на посаді судді Вищого господарського суду України з 1993 року.

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки син (Селіваненко В.В.) працював до серпня 2016 року на посаді головного консультанта у ВГСУ.

ю

ю

ю

 

Сибіга Олександр Миколайович

sibiga

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1996 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2010 року

Статки

Згідно із декларацією за 2015 рік виявився суддею-безхатченком, адже все нерухоме майно у власності його дружини. Примітно, що у 2015 році суддя задекларував недобудований житловий будинок площею 719,5 м. кв. У декларації за 2014 рік вказаної інформації немає. Як зазначають журналісти програми «Схеми» та радіостанції «Громадське радіо», суддя фактично в цьому маєтку проживає, а «недобудованість житлового будинку» – лише схема як не «світити маєток».

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Сибіга О.М. був головуючим  у складі колегії суддів, які відмовили задовольнити касаційної скарги заступника прокурора міста Києва про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, визнання недійсними договорів, що стосувалися земельної ділянки, наданої для будівництва офісно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземною автостоянкою у пров. Киянівському, 12-а у Шевченківському районі м. Києва. Як вбачається з інформації видання «Українська правда», вказане будівництво здійснюється в межах центрального історичного ареалу міста на території архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та не погоджувалося з секретаріатом ЮНЕСКО. За даними видання «Наші гроші» вказане будівництво пов’язане із оточенням екс-«регіонала» Володимира Зубика. Однак, відповідно до реєстру судових рішень вищевказане рішення ВГСУ було скасоване рішенням Верховного Суду України.

 

Стратієнко Людмила Василівна

stratienko

Кандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду 

Працює суддею з 1996 року, а на посаді судді Вищого господарського суду з 2003 року.

Статки

За інформацією програми “Наші гроші” у судді Людмили Стратієнко є автомобіль BMW X3, який вона придбала у 2014 році за 447 тис. грн. При цьому, згідно декларації за 2014 рік, її сукупний дохід склав 479 тис. грн., 140 тис з яких – прибутки від нерухомості. У власності Стратієнко одна земельна ділянка площею 0,12 га та квартира.

юю

 

Студенець Володимир Іванович

studynets

Кандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду 

Працює суддею з 2001 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2010 року.

Зв’язки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки дружина (Маценко С.О.) є приватним нотаріусом, теща (Маценко Н.П.) – суддя у Броварському міськрайонному суді, а рідний дядько (Синявський М.М.) – адвокат.

ююмамвва

а

 

Ткаченко Ніна Григорівна

tkachenko

Кандидат на посаду судді касаційного господарського суду у складі Верховного суду 

Працює суддею з 1987 року, а на посаді судді Вищого адміністративного суду України працює з 2002 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Ткаченко Н.Г. була у складі колегії суддів, які у 2013 році відмовили задовольнити касаційну скаргу прокурора міста Алушти про визнання недійсним рішення Маломаяцької сільської ради щодо передачі земельної ділянки, яка належала ДП «Таврида». За інформацією з веб-сайту «Наші гроші» у такий спосіб було легалізовано передачу земельної ділянки площею 25 га, яка належала державному підприємству, у приватну власність, у тому числі, і садівничому кооперативу «Лазурний», серед власників якого був колишній голова Маломаяцької сільської ради.   

Зв’зки

Відповідно до декларації родинних зв’язків за 2011 – 2015 роки дочка судді – Ткаченко Ірина – у період з 2006 по 2009 рік працювала помічником судді Верховного суду України. З 2009 по теперішній час – на посаді судді Господарського суду Івано-Франківської області.  Племінник судді працює у ВГСУ на посаді провідного спеціаліста.

 

Ходаківська Ірина Полікарпівна

khodakivska

Кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1993 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 1996 року.

Статки

У декларації за 2015 рік вказано про те, що суддя набула у власність у 1999 році квартиру площею 42,88 кв.м. у м. Києві за 8 грн.. Аналогічно її чоловік набув у власність у 1998 році 1/3 квартири площею 60,7 кв.м. у м. Києві за 11 грн.

Є неточності у відомостях, зазначених у декларації за 2015 рік, та відомостях у деклараціях за 2013 та 2014 роки. Зокрема, у декларації за 2015 рік зазначено про перебування у власності чоловіка судді двох земельних ділянок площею 1200 кв.м. кожна, а в деклараціях за 2013 та 2014 роки одна земельна ділянка площею 2400 кв.м.. Окрім того, суддя вказала на різну площу квартири: у 2015 році – площа становить 42,88 кв.м., а в 2013 та 2014 роках становила 51 кв.м.

 

Шевчук Світлана Ростиславівна

shevchukКандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1996 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2006 року.

Статки

Між «паперовою» та електронною декларацією судді за 2015 рік є розбіжності, зокрема, у паперовому варіанті зазначено про земельну ділянку площею 1325 кв.м, в той час як в електронному варіанті замість вказаної земельної ділянки фігурують уже дві земельні ділянки площею 1250 кв.м та 75 кв.м. Окрім того, у декларації за 2014 рік не було задекларовано автомобіль ВАЗ 2101, право власності на який набуто ще у 1998 році.

 

Яценко Олена Василівна

yatsenkoКандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду

Працює суддею з 1996 року, а на посаді судді Вищого господарського суду України з 2001 року.

Статки

Згідно із декларацією за 2015 рік у судді з 2010 року перебуває на праві безоплатного користування автомобіль LEXUS RX 350.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Відповідно до реєстру судових рішень суддя Яценко О.В. була у складі колегії суддів, які відмовили задовольнити касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, визнання недійсними договорів, що стосувалися земельної ділянки, наданої для будівництва офісно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземною автостоянкою у пров. Киянівському, 12-а у Шевченківському районі м. Києва. Як вбачається з інформації видання «Українська правда», вказане будівництво здійснюється в межах центрального історичного ареалу міста на території архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та не погоджувалося з секретаріатом ЮНЕСКО. За даними видання «Наші гроші» вказане будівництво пов’язане із оточенням екс-«регіонала» Володимира Зубика. Відповідно до реєстру судових рішень вищевказане рішення ВГСУ було скасоване рішенням Верховного Суду України.

Поділитися